"Було честю бути його командиром". У Франківську попрощалися з воїном Семюелем Майклом Педрацціні з Австралії

За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.

16 липня 2026 року в Івано-Франківську попрощалися із військовослужбовцем 3 окремого полку Сил спеціальних операцій Збройних сил України Семюелем Майклом Педрацціні. 26-річний боєць долучився до захисту України після служби в австралійській армії. Спершу був волонтером-медиком, а згодом вступив до лав ЗСУ. Спецпризначенець загинув 13 червня 2026 року під час бойового завдання на Донеччині, повідомила кореспондентка Суспільного.

"Семюель дуже любив Україну і хотів тут залишитися"

Прощання з військовослужбовцем 3 окремого полку Сил спеціальних операцій Збройних сил України Семюелем Майклом Педрацціні, Івано-Франківськ, 16 липня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ

Командир групи іноземців цього підрозділу на позивний Алекс розповідає, що Семюель — родом з міста Лізмор, що в Австралії. Він приєднався до полку у травні 2026 року, служив бойовим медиком та мав високий рівень військової підготовки.

"До цього він служив в австралійській армії, був дуже професійним солдатом. Рівень його навичок був просто захмарний. Сем був хорошим кулеметником, хорошим стрільцем, хорошим медиком. Це була людина, яка могла робити абсолютно все. Він до цього працював волонтером на стабпунктахПередові медичні підрозділи для порятунку поранених військових. Семюель дуже любив Україну і хотів тут залишитися. У якийсь момент він зрозумів, що хоче за Україну воювати, хоче відстоювати її свободу та незалежність і потім бути частиною цього суспільства", — говорить командир групи іноземців 3 полку Сил спеціальних операцій "Алекс".

За його словами, Семюель Майкл загинув 13 червня під час бойового завдання на Донеччині.

"Ми робили зачистку — "зачищали" будинки в селі. І так сталося, що один з росіян добре заховався. І коли Сем підійшов, той вистрелив у нього із зброї і почав тікати. Звісно, того росіянина ми вбили, але Сема це вже не поверне. Це просто дуже сильно не пощастило", — каже "Алекс".

Командир групи іноземців 3 полку Сил спеціальних операцій “Алекс”. Суспільне Івано-Франківськ

Зі слів, ветерана Сил спеціальних операцій ЗСУ Мстислава Тараса, австралієць Семюель Майкл Педрацціні після початку пандемії COVID-19 вступив до австралійської армії та служив у 7 полку Королівської австралійської піхоти в Аделаїді. Проходив службу у Великій Британії, де навчав українських військових. Наприкінці 2024 року звільнився з лав війська, щоб допомагати Україні. У 2025 році волонтерив на сході країни.

"Дуже добра, щира людина"

Колега Семюеля Майкла Педрацціні Альона Скаля каже, що працювала разом із ним у Великій Британії у 2024. Служили в одному підрозділі: вона була перекладачкою, а він — інструктором.

"Він завжди був оптимістом, позитивним. Коли б ти на нього не поглянув — завжди був з посмішкою. Дуже добра, щира людина. Я б хотіла, щоб більше людей дізналися про його історію, про його шлях та про ту спадщину, яку він залишив у вигляді людей, пам'яті і того подвигу, який він зробив", — каже Альона Скаля.

Колега Семюеля Майкла Педрацціні Альона Скаля. Суспільне Івано-Франківськ

Віталіна познайомилася із Семюелем під час роботи у Великій Британії. За її словами, австралієць був вмотивований допомагати Україні й прагнув застосувати свій військовий та медичний досвід.

"Він був дуже світлою людиною. Ніс у собі велику ідею допомоги українцям. І ми спілкувалися з ним про буденні речі. Сем ділився про своє життя, коли служив медиком. Він мав дуже сильну мотивацію допомагати українцям. Він завжди так казав: "У мене є навички, я хочу їх застосовувати, я хочу допомагати українцям". Одні з голосових повідомлень. Хтось в нього запитував: "Чи ти повертаєшся в Австралію?". Він казав: "Та ні, це тепер моя країна також, я бачу своє життя в Україні". І це мене завжди дуже дивувало, але і захоплювало водночас", — розповідає Віталіна.

"Твоя любов до України була заразливою"

Семюель Майкл Педрацціні був єдиною дитиною в родині Леоні Елізабет Кук та Тімоті Френсіса Педрацціні. Після переїзду до України він оселився в Івано-Франківську, де жив разом зі своєю партнеркою Емілі. Зі слів військових і рідних, воїна хотів, щоб його поховали в Україні.

"Я абсолютно розгублена і спробую продовжувати, як ти б хотів. Не хвилюйся. Твоя любов до України була заразливою. Твоя любов до Австралії також була дуже важливою. Я продовжуватиму розмовляти з тобою щодня. Будь ласка, продовжуй бігти поруч зі мною", — звернулася матір Леоні Елізабет Кук на прощанні сина.

Матір Семюеля Майкла Педрацціні з побратимом сина, Івано-Франківськ, 16 липня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ

"Було честю бути його командиром. Було честю воювати на його боці. Було честю знати його", — сказав командир "Алекс".

Семюеля Майкла Педрацціні поховали на Алеї героїв на міському кладовищі в селі Чукалівка поблизу Івано-Франківська.