Фото: investigator.org.ua Підпишіться на нас в Google додати зараз
За рік повномасштабного вторгнення український уряд тричі переживав глобальне перезавантаження, проходячи шлях від довоєнної економіки до реалій воєнного часу.
Журналіст Коротко про проаналізував три хвилі міністерських ротацій, що відбулися з 2022 року, і розібрався, які перед новим урядом ставляться завдання.
«Велике перезавантаження» 2024 року: пріоритет – “оборонка” та воєнна економіка
У четвер, 16 липня, ВР проголосує за призначення прем’єр-міністра (найвірогіднішим кандидатом вважається Сергій Корецький ), а також за призначення нових або ротацію старих міністрів.
Це буде третє масштабне пакетне (одночасне) оновлення Кабміну з початку повномасштабного вторгнення.
Перше масове перезавантаження Кабміну відбулося 4–5 вересня 2024 року. Тоді Дмитро Кулеба залишив посаду міністра закордонних справ, поступившись місцем Андрію Сибізі. Денис Малюська пішов у відставку з посади міністра юстиції. Олександр Камишин здав повноваження голови Міністерства стратегічних галузей промисловості та перейшов до Офісу президента. Ольга Стефанишина пішла з посади віцепрем’єра з європейської інтеграції і була перепризначена до оновленого Мін’юсту. Ірина Верещук залишила крісло віцепрем’єра – міністра реінтеграції і також перевелася до Офісу президента. Руслан Стрілець звільнив кабінет міністра захисту довкілля, а Віталія Коваля перевели із Фонду держмайна керувати Міністерством аграрної політики.
Після цього «великого перезавантаження» Володимир Зеленський доручив оновленому уряду забеспечити «нову енергію» державним інститутам та адаптувати їхню роботу до затяжної фази війни. Тоді ж президент визначив головні орієнтири для Кабміну.
Насамперед – посилення оборонно-промислового комплексу (ОПК) завдяки форсуванню внутрішнього виробництва зброї, кратного збільшення випуску всіх типів безпілотників та безперебійного постачання фронту. Далі у списку пріоритетів значилися захист та відновлення енергетики. А саме – прискорена підготовка до важкого опалювального сезону 2024/2025, захист критичної інфраструктури від повітряних атак та відновлення зруйнованих потужностей.
Паралельно з цим Президент Зеленський вимагав від членів Кабміну активізувати міжнародну та військову дипломатію. Задля цього перезавантажили роботу МЗС. Перед Андрієм Сибігою поставили конкретні завдання: залучати нові пакети військової допомоги, просувати «План перемоги» та готувати країну до другого саміту миру.
Економічному блоку уряд доручив утримувати фінансову стабільність: адаптувати держбюджет до умов військової економіки, залучати західне фінансування та підтримувати прифронтові регіони. Інтеграція до ЄС та НАТО теж залишилася у пріоритеті – від міністрів чекали прискореного виконання структурних вимог для просування переговорів щодо вступу до Європейського Союзу.
Уряд Свириденко: “воєнка”, економіка та “соціалка”
Наступним великим пакетним чищенням українського Кабміну стало звільнення уряду на чолі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем 16–17 липня 2025 року. Ця ротація стала першою зміною голови Кабміну із 2022 року. Денис Шмигаль залишив пост прем’єр-міністра, який обіймав понад 5 років, і очолив Міністерство оборони. Новим прем’єром була призначена Юлія Свириденко, яка до цього керувала Міністерством економіки.
Кабінет міністрів переформатували під військові рейки з чіткою метою: урізати бюрократію та перенаправити економіку на самофінансування оборони. Рустем Умеров втратив крісло міністра оборони. Влітку 2025 року його кандидатура розглядалася Володимиром Зеленським на посаду посла у США, проте призначення так і не відбулося. Замість дипломатичної роботи у Вашингтоні Умеров перейшов на посаду секретаря РНБО.
При призначенні оновленого уряду на чолі з Юлією Свириденко у липні 2025 року Володимир Зеленський визначив три стратегічні завдання. Перше – масштабувати виробництво української зброї, кратно збільшивши внутрішній випуск оборонної продукції та дронів.
Друге – зміцнити економічний потенціал через дерегуляцію, запустити масштабні програми самофінансування оборони та ліквідувати бюрократичні перепони для бізнесу. Третє – розширити програми підтримки громадян, створивши чіткі інструменти соціальної допомоги, а також адресно підтримувати ветеранів та учасників бойових дій.
Пізніше, у вересні 2025 року, ці пріоритети були офіційно зафіксовані урядом Свириденко у Програмі дій з 12 ключових напрямків, де безумовний акцент робився на секторі безпеки, оборони та євроінтеграції.
Орієнтири для можливого Кабміну Корецького: енергетика, армія, економіка
І ось тепер, за третьої масштабної зміни уряду, контури нового Кабміну вже зрозумілі, хоча офіційне голосування в Раді ще попереду. Сергій Корецький поки що перебуває у статусі кандидата в прем’єр-міністри, але завдання перед його майбутньою командою визначені вже зараз – їх він сам озвучив на зустрічі з депутатами від «СН» 15 липня 2026 року.
Перед потенційним Кабінетом поставлено чотири ключові цілі.
Головним і безумовним фокусом майбутнього уряду стане проходження важкої зими. Корецькому, як досвідченому менеджеру, який працював в енергетиці, доручено забезпечити підготовку до опалювального сезону в умовах критичних пошкоджень енергосистеми, захистити паливно-енергетичну інфраструктуру та налагодити постачання ресурсів. Другим пріоритетом визначено тотальну підтримку Міністерства оборони, яка включає оперативне забезпечення Сил оборони стабільним фінансуванням, закупівлю вітчизняного озброєння та жорстку координацію логістики для фронту. Третім найважливішим треком стане стабілізація економіки та управління міжнародною допомогою через жорсткий контроль над фінансовою системою країни, проведення аудиту та підвищення ефективності розподілу ресурсів. Нарешті, четвертим завданням названо піклування про ментальне здоров’я українців шляхом запуску масштабних державних програм підтримки для громадян та ветеранів, які постраждали від війни. Крім цього, перед потенційним Кабміном Корецького стоїть завдання виправити управлінські помилки минулих років та оптимізувати структуру відомств. Зокрема, Міністерство відновлення (Мінвідновлення) планують знову розділити на два самостійні відомства – класичне Мінінфраструктури та Міністерство регіонального розвитку. Також заплановано відтворення повноцінного Міністерства аграрної політики як незалежного відомства, вивівши його зі структури Мінекономіки для більш ефективної підтримки аграрного сектору.
Головний підсумок двох років
З осені 2024-го по літо 2026 року пріоритети українського уряду пройшли глибоку еволюцію: від спроб глобального реформування та адаптації «під війну» до гранично жорсткого, технократичного кризового управління всередині країни. Потенційний Кабмін Корецького, який має ось-ось отримати “зелене світло” в парламенті, формується вже не як «уряд реформ», а як «команда національної стійкості», єдина мета якої – утримати систему в найскладніший період: врятувати енергетику взимку, утримати фронт і частково управляти міжнародною допомогою.
