За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
В Івано-Франківську обговорювали виклики психологічної реінтеграції військовослужбовців та ветеранів. Публічна розмова відбулася 23 квітня у просторі "Хартія-Хаб". Психологи та реабілітологи міркували про труднощі повернення до цивільного життя, методи подолання бойових травм та особливості підтримки родин військових.
Чому процес відновлення називають "розморожуванням", як танго допомагає рятувати шлюби військових та чому для ветерана війна не закінчується з поверненням додому — Суспільне зібрало тези психологів із публічної розмови.
"Що допомагає вижити на війні — у цивільному житті може здаватися дивним"
Психологиня і ветеранка Тетяна Сухоборова розповіла, що використовує різні методики до військовослужбовців та ветеранів.
"Те, що допомагає вижити на війні, наприклад, пригнічення емоцій, у цивільному житті може здаватися дивним. Дружини скаржаться, що чоловік не виявляє тепла, але це його "броня", яку не можна різко ламати, бо йому ще повертатися на фронт", — каже Тетяна Сухоборова.
Психологиня і ветеранка Тетяна Сухоборова. Суспільне Івано-Франківськ/Оксана Василик
Тому, говорить психологиня, з військовими, які приїхали у відпустку, вона працює уважно, аби не нашкодити їм. За словами Сухоборової, не всім ветеранам потрібна психологічна допомога — деякі можуть інтегруватися завдяки підтримці близьких людей. Початок роботи з ветеранами психологиня називає "процесом розморожування".
"Тоді починають вилазити і проживання втрат, які не проживалися під час проходження служби, і сни. У мене був пацієнт, якому снився один і той самий сон кілька років. Врешті ми подолали цю ситуацію", — каже психологиня і ветеранка.
Тетяна Сухоборова разом зі своєю колегою та за сумісництвом викладачкою аргентинського танцю організувала сімейну реабілітаційну програму — танго-терапію. Вона має на меті покращити стосунки між військововими та їхніми дружинами.
"В основі лежить філософія, що "об людей ми зранюємося і об людей ми зцілюємося". Партнерам потрібна людина поруч, яка допоможе пройти шлях відновлення", — говорить психологиня.
Військовий тримає свою кохану за руку. Суспільне Івано-Франківськ/Назар Вінтонюк
"Бойову психічну травму не можна побачити очима"
Військовий психолог 7 артилерійської бригади "Грегіт" 2 корпусу Національної гвардії України "Хартія" Ілля Лобода зазначив: для ветерана війна не закінчується з поверненням додому. Настає нове випробування — життя з цим досвідом.
"Бойову психічну травму не можна побачити на відміну від фізичної. В цьому її складність: ми не можемо констатувати проблему, просто подивившись на людину. З військовим треба працювати, вивчати, розбирати його буквально "на гвинтики" і збирати заново", — пояснює Лобода.
Військовий психолог 7 артилерійської бригади “Грегіт” 2 корпусу Національної гвардії України “Хартія” Ілля Лобода. Суспільне Івано-Франківськ/Оксана Василик
З його слів, до військового психолога звертаються не тільки з психологічними проблемами, а й соціально-побутовими. На його думку, це нормально, адже такий спеціаліст має бути відкритим до спілкування.
"Звертаються, що банківська картка не працює. І це добре, коли психолог обізнаний у декількох напрямах і може щось підказати. Головне — щоб військовий знав, що тут йому підуть на допомогу", — каже Ілля Лобода.
Завдання військових психологів полягає зокрема й у тому, аби постійно супроводжувати бійця від часу його вступу до війська, додає психолог. Зі слів Лободи, спеціаліст має рекомендувати його на посади та згуртовувати колектив, де пліч-о-пліч служать люди з різними цивільними життєвими історіями.
"Жіночий день" у війську
Військова психологиня 7 артилерійської бригади "Грегіт" 2 корпусу НГУ "Хартія" Валерія Кравченко згадує, коли організувала своїм посестрам захід, який назвали "Жіночим днем".
"Ми з ними ліпили карту бажань. Я ставила перед жінками завдання сказати щось хороше про себе або свою посестру, використовуючи фото чи дзеркало в коробочці. Потім мені розповідали, що цей день для них став одним з найкращих за довгий час", — розповіла Кравченко.
Військова психологиня 7 артилерійської бригади “Грегіт” 2 корпусу НГУ “Хартія” Валерія Кравченко. Суспільне Івано-Франківськ/Оксана Василик
Подібні активності, з її слів, допомагають замістити погані емоції, які є постійно на війні, хорошими.
"Якщо у цивільних позитив і негатив балансують, то у військових через тривале перебування в зоні бойових дій накопичується забагато темряви. Завдання психолога — додати бодай крапельку світла через арттерапію чи вправи на ресурсуванняПроцес пошуку, відновлення та зміцнення внутрішніх і зовнішніх джерел енергії (психологічних, фізичних, соціальних)", — ділиться військова психологиня.
"Буває, що ми працюємо о першій-другій годині ночі"
Керівник реабілітаційного центру "Франко-Ґражда" Володимир Рожнов розповів, що допомагає пораненим у госпіталях з липня 2014 року. У 2015 він почав водити групи військових у гори, але зрозумів, що самої лише горотерапіїМетод психологічної та фізичної реабілітації, що полягає у лікуванні та відновленні здоров'я через походи в гори недостатньо. Наразі у центрі "Франко-Ґражда" він організовує восьмиденні заїзди для військових, де, за його словами, для бійців створюють сімейну атмосферу.
"Буває, що ми працюємо о першій-другій годині ночі, і ця робота є успішною. Але мінус у тому, що все-таки цих восьми днів є недостатньо. У мене є ще бажання організувати іпотерапіюМетод реабілітації та лікування, який базується на взаємодії людини з кіньми та верховій їзді. Я вже все продумав. Є місце, але немає на це грошей", — говорить Володимир Рожнов.
Володимир Рожнов та Ілля Лобода. Суспільне Івано-Франківськ/Оксана Василик
У реабілітаційному центрі "Франко-Ґражда" також проводять заходи для сімей військовослужбовців, додає Володимир Рожнов.
