За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Господарський суд Івано-Франківської області 6 травня 2026 року розгляне справу про стягнення майже 387 мільйонів гривень збитків з державного підприємства "Ліси України" через вирубку понад дев'яти тисяч дерев на території національного природного парку "Гуцульщина". За словами прокурора спеціалізованої екологічної прокуратури області Любомира Криклія, рубки проводили посадовці Кутського лісгоспу у 2022 році.
Директор НПП "Гуцульщина" Юрій Стефурак говорить, що вирубування відбувалося без погодження лімітів науково-технічної ради парку та в обхід встановленої процедури. Відтак адміністрація нацпарку з 2018 року зверталася до правоохоронних органів і судів. Водночас, на думку колишнього очільника Кутського лісгоспу Андрія Ониськіва, землі, на яких проводили рубки, не мають статусу природно-заповідного фонду.
Про рубки дерев, позиції сторін та екологічні наслідки — у матеріалі Суспільного.
"Незаконно зрубали понад дев'ять тисяч дерев на площі понад 100 гектарів"
Прокурори спеціалізованої екологічної прокуратури Івано-Франківської обласної прокуратури звернулися до Господарського суду регіону з позовом про стягнення майже 387 мільйонів гривень шкоди з державного підприємства "Ліси України", розповідає прокурор Любомир Криклій. З його слів, ці збитки виникли через масштабну незаконну вирубку цінних дерев на території природно-заповідного фонду. Йдеться про такі породи, як дуб, явір та смерека.
"З квітня по грудень 2022 року на території Березівського та Яблунівського лісництв, що входять до складу національного природного парку "Гуцульщина", незаконно зрубали понад дев'ять тисяч дерев на площі понад 100 гектарів. Реагуючи на виявлені порушення, прокурори спеціалізованої екологічної прокуратури Івано-Франківської області ініціювали позов в інтересах держави до державного спеціалізованого підприємства "Ліси України" в особі філії Карпатського лісового офісу, яке є правонаступником прав та обов'язків державного підприємства "Кутське лісове господарство", про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища", — каже Криклій.
Наслідки рубок на території національного природного парку “Гуцульщина”. Facebook/Івано-Франківська обласна прокуратура
За його словами, у 2022 році дерева вирубували на підставі лісорубних квитків без затверджених лімітів профільним міністерством, дозволу управління екології Івано-Франківської обласної військової адміністрації та рішення науково-технічної ради національного природного парку "Гуцульщина". Прокурор Любомир Криклій додає: підставою для розгляду цієї справи у Господарському суді стали обвинувачення щодо чотирьох колишніх посадовців "Кутського лісгоспу".
"Їх обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень. Це — зокрема перевищення службових повноважень, незаконна порубка лісу на території природно-заповідного фонду, а також збут незаконно зрубаної деревини, що спричинило тяжкі наслідки", — пояснив Любомир Криклій.
Прокурор спеціалізованої екологічної прокуратури Івано-Франківської області Любомир Криклій. Суспільне Івано-Франківськ
"З 2018 року зрубали деревини на 2,5 мільйона гривень"
Зі слів директора національного природного парку "Гуцульщина" Юрія Стефурака, працівники "Кутського лісгоспу" не зверталися до науково-технічної ради щодо лімітів на використання природних ресурсів у межах території природоохоронного фонду.
"Цей шлейф тягнувся з 2018 року, коли керівництво того підприємства вирішило, що воно не має чого звертатися до науково-технічної ради всупереч чинному законодавству. Вони вважали, що парку немає, захопили територію — 832 гектари. Територію, яка нам надана. Також з 2018 року зрубали деревини на 2,5 мільйона гривень. У нас відбулося десь 60 судових засідань. Були скасовані судовою ухвалою лісорубні квитки, однак вони їх не анулювали. Ми подавалися до судів про відшкодування державі збитків — вони їх не відшкодували. Коли лісокористувачі зверталися до науково-технічної ради, жодного разу не було такого, щоб парк не погодив ліміти", — пояснив Стефурак.
Директор національного природного парку “Гуцульщина” Юрій Стефурак. Національний природний парк “Гуцульщина”
Хто керував ДП "Кутське лісове господарство" у період рубок
За інформацією з порталу YouControl, державне підприємство "Кутське лісове господарство" припинило свою роботу через реорганізацію 29 жовтня 2024 року. Тимчасовим виконувачем обов'язків директора вказаний Андрій Ониськів.
У коментарі Суспільному він розповів, що обіймав цю посаду з 2018 року до березня 2022, коли добровільно пішов на фронт. На запитання, хто саме керував лісгоспом за його відсутності, Андрій Ониськів не відповів. Про те, чому представники лісового господарства не брали ліміти на рубку дерев, він сказав так: "Я вважаю, що ця територія не набула статусу природно-заповідного фонду. Ніяким чином вона не передана — документально дотепер цього не зроблено".
Також, з його слів, донині "левова частина" земель перебуває у користуванні "Лісів України" і належить до категорії 09.01Код та цільове призначення земель — землі лісогосподарського призначення.
"Щоб брати ліміти, має бути відповідний статус, тобто статус заповідності або категорія земель 04.03 — для природно-заповідного фонду. Потрібно здійснити зміну цільового призначення. Тому я зараз маю справи в суді — це стосується періоду до 2022 року. А керівники, які залишилися після мене, фактично виконували те саме, що й я, але штрафи там значно більші", — пояснив колишній виконувач обов'язків "Кутського лісового господарства" Андрій Ониськів.
Національний природний парк “Гуцульщина”. Сергій Криниця
Щодо статусу природно-заповідного фонду території, на якій вирубували дерева, директор нацпарку "Гуцульщина" Юрій Стефурак відповів так: "З виходом указу президента 14 травня 2002 року 32 тисячі 271 гектар має статус природно-заповідного фонду. Є території вилучені, є без вилучення, але вся територія має статус природно-заповідного фонду. Однак є категорія земель. Категорія земель — поки що землі лісогосподарського призначення. До того часу, поки не зміниться цільове призначення через Кабінет міністрів України. При виготовленні проєктів землеустрою змінюється цільове призначення, і тоді категорія змінюється, а статус земель — землі природно-заповідного фонду".
Як рубки на території нацпарку "Гуцульщина" вплинуть на довкілля
Керівник експертного відділу громадської організації "Українська природоохоронна група" Петро Тєстов каже, що рубки в межах національного природного парку "Гуцульщина" порушили структуру лісу, й це негативно впливає на біорізноманіття.
"Рубки переважно були вибірковими. Тобто вони не знищували повністю те, що є, але фактично змінювали структуру лісу. Наприклад, коли у старому лісі вирубали великі дерева, цей ліс уже не може виконувати свої функції. Багато видів, які прив'язані до великих старих дерев, не можуть існувати. Тобто фактично ліс залишився, але його структура і функції кардинально змінилися внаслідок цього. Саме тому держава встановила окремі такси за незаконні рубки в межах природно-заповідного фонду, які є вищими, ніж такси за його межами. Щодо видів — це якраз можуть бути, наприклад, лишайникиСимбіотичні організми, що виникли внаслідок співіснування грибів із водоростями та/або ціанобактеріями чи та ж лабаріяВисокорозвинутий гірський лишайник, занесений до Червоної книги України, яка прив'язана до саме старих дерев. Але, на щастя, в Карпатах навіть з тими змінами клімату через 200 років ці ліси відновляться", — пояснив Тєстов.
Аналітик громадської організації “Українська природоохоронна група” Петро Тєстов. Facebook/Юлія Овчинникова
З його слів, вирубки в гірських регіонах можуть провокувати ерозію ґрунтів.
"Коли проводиться рубка, навіть така вибіркова, то все одно далі виникає потреба вивозити цю деревину з лісу. З'являється трелювальний волокСпеціально підготовлений або облаштований шлях у межах лісосіки, призначений для руху трелювальної техніки (тракторів, форвардерів) під час транспортування зрубаних дерев або лісоматеріалів від місця звалювання до навантажувального майданчика. Це — шлях, яким вивозять деревину, трелюють її. Там уже формується стік води, починається ерозія. Тобто будь-які рубки призводять до таких негативних наслідків", — додав Петро Тєстов.
Суспільне звернулося до представника пресслужби "Лісів України" Михайла Марковича, аби дізнатися офіційну позицію державної компанії щодо цієї справи. Він порадив журналістам надіслати інформаційний запит.
6 травня Господарський суд Івано-Франківської області розгляне справу про стягнення збитків із державного підприємства "Ліси України". Зі слів прокурора Любомира Криклія, у разі відшкодування гроші спрямують до бюджетів різних рівнів: 30% — до державного, 20% — до обласного та 50% — до бюджету Яблунівської селищної ради.
