За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Будівлю гуртожитка, в якому жила Вікторія Гармаш з донькою в Краматорську, зруйнували російські ракети. Жінка плакала, коли виїжджала з міста, однак через постійні обстріли залишатися там далі було небезпечно.
Наталія Аллахвердієва з Покрова втратила на війні чоловіка та переїхала на Прикарпаття, щоб врятувати чотирирічного сина.
Світлана Васько із синами покинула село Богдано-Вербки Дніпропетровської області через те, що там оголосили примусову евакуацію дітей. Жінка досі реагує на сповіщення про повітряні тривоги, які оголошують у її регіоні, адже вдома залишилася мати Світлани, за яку вона хвилюється.
Три сім’ї вимушених переселенців із Донецької та Дніпропетровської областей, які в серпні 2026 року евакуювалися в Коломию, наразі звикають до життя на Прикарпатті. Вони оформлюють необхідні документи та шукають роботу. Людей поселили у шелтері в Коломиї, де вони проживають безкоштовно.
Як родини адаптуються на новому місці та як відбувалася їхня евакуація — у матеріалі Суспільного.
«Я не хотіла їхати, тому що це — моє рідне місто»
Шелтер у Коломиї. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
Вікторія Гармаш разом із 16-річною донькою через постійні обстріли вирішила залишити домівку у рідному Краматорську, що на Донеччині.
«Почали Краматорськ дуже обстрілювати. Школи в нас вже закриті, деякі — розбиті. Страшно було залишатися. Я не хотіла їхати, тому що це — моє рідне місто. Я плакала. Але в нас вже над домом літали і ракети, і “шахеди”, і FPV-дрони, аж будинок здригався. Тоді донька каже: “Мамо, давай все-таки будемо збиратися і їхати”. Ми склали трохи речей, щоб було у що переодягнутися, постільну білизну, дві чашки, ложки, виделки і ніж. І зателефонували у “203”. І нас евакуювали. Спочатку поїхали в Лозову, а потім — у Львів», — каже Вікторія Гармаш.
Вікторія Гармаш переїхала до Коломиї з Краматорська. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
Наразі Вікторя Гармаш із донькою проживають у Коломиї. Жінка каже, що місто їй подобається.
«Гарне місто, особливо центр. Дуже гарні будівлі. Люди цивільні ходять, радіють, музику в машинах слухають. Це мене здивувало, але це — добре, бо у нас вже не те, що музику слухати, просто ходити нормально неможливо вулицями. Вже стільки у нас там і дітей, і дорослих загинули, і поранення отримали», — говорить Вікторія Гармаш.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
