
Фото: Оксфордський університет Підпишіться на нас в Google додати зараз
Університети Європи готують фахівців нового часу: звичні спеціальності інженерів та лікарів поступаються місцем ШІ-інженерам та спеціалістам зі стабільного використання відновлюваних ресурсів. Основний наголос європейська вища освіта робить на штучний інтелект і навіть запроваджує його як окрему дисципліну до своїх навчальних програм. Коротко про – про те, які нові спеціальності у європейських вишах приваблюють зараз абітурієнтів та студентів.
ШІ як предмет у заліковій книжці
Отже, як показали останні кілька років, нова європейська спеціальність все сильніше виглядає не як нова професія, а як гібрид двох або трьох уже існуючих – штучного інтелекту та інженерії, ШІ та медицини, кібербезпеки та управління, технологій та сталого розвитку і т.д.
ШІ вже перестав бути просто спеціалізацією всередині інформатики. В Італії вже минулого навчального року пройшов набір на бакалаврат в області ШІ, причому не в одному вищому навчальному закладі (ВНЗ), а відразу в трьох – в Університеті Мілана, Міланському університеті Бікокка та Університеті Павії.
У Німеччині Клаустальський технічний університет із цього зимового семестру запускає новий бакалаврат ШІ-інженерії. І студенти вивчатимуть не просто штучний інтелект, а його застосування в інженерії.
Університет прикладних наук Ной-Ульм цього року відкриває одразу кілька нових програм: кібербезпека, «розумна мобільність» (для міського транспорту) та курс «ШІ та медична інформатика».
Є ще більш вузька спеціалізація – «Людино-орієнтований штучний інтелект» у Міланському університеті. Це більше, ніж програмування, а цілий симбіоз ШІ та наук про людину і суспільство.
Це лише поодинокі приклади – насправді європейські виші взагалі кардинально перебудовують свої освітні програми. І їхня прикладність, а не суха теорія, приваблює абітурієнтів: в Університеті Бонна на три магістерські програми – ШІ, комп’ютерні науки та кібербезпеку – подано близько 6000 заявок, а місць лише 13.
Кібербезпека зовсім недавно була лише вузькою спеціалізацією комп’ютерних наук. Наразі відкриваються окремі факультети та напрямки у вишах, як це буде зроблено в Університеті Ланкастера у Лейпцигу з жовтня цього року. Інші ВНЗ не відстають, адже є кумедний парадокс: чим більше університетів випускає ШІ-фахівців, тим більше цим фахівцям потрібні фахівці із захисту ШІ-систем.
ШІ + охорона здоров’я = новий курс
Цікава нова зв’язка у вищій освіті – суміш штучного інтелекту та фахівця у галузі медицини. На одному з факультетів Університету Нью-Ульм готують вже не «чисто програмістів», а фахівця, який розуміє, як працюють у єдиній зв’язці ШІ, ІТ та охорона здоров’я.
Декілька університетів Франції, Португалії, Італії та Словенії, заручившись підтримкою 30 промислових організацій, відкрили навчальну програму, яка є спайкою зі штучного інтелекту, молекулярного моделювання, квантової хімії та розробки нових матеріалів. Учасники цієї програми будуть експертами в ШІ з конкретної галузі, і, схоже, цей симбіоз у вищій освіті закріпився надовго – ВНЗ випускатимуть фахівців під конкретні потреби держави.
Аналогічна ситуація з Data Science (наукою даних). З розділу інформатики вона вийшла в окрему дисципліну. Наприклад, у Політехнічному університеті Каталонії у навчальному 2026/27 році відкриваються одразу кілька програм нового покоління, включаючи обчислювальну інженерію з підтримкою даних та дата-інженерію в сукупності з ШІ.
Підійшли з розумом: роботодавцю уже не потрібна абстрактна людина, яка вміє працювати з даними. Йому потрібен фахівець, який розуміє дані, що конкретно застосовуються до промисловості, фінансів, медицини, енергетики, міського планування або іншої конкретної галузі.
“Зелена економіка” кермує
Після ШІ це друга за величиною нова програма освіти. «Стійкий розвиток» викладається та вивчається у вишах Іспанії, Фінляндії, Естонії, Бельгії, Словенії. Колишній розділ екології перетворився на окремий академічний курс дуже вчасно: хіба ми зараз вже не вимагаємо фахівців із «зеленої економіки» та сталого розвитку, щоб вони якнайшвидше знайшли вирішення наших кліматичних проблем?
Та що фахівців – в Університеті Гельсінкі вже працює ціла магістерська програма, де готують фахівців одночасно у галузі технологій та сталого використання природних ресурсів. В іспанському Університеті Карлоса III студенти вже вивчають, як міста адаптувати до кліматичних, соціальних та інфраструктурних змін.
І бажаючих вступити на ці навчальні програми достатньо, як і не залишилося вільних місць на програмах економіки замкнутого циклу. Європейська молодь активно вивчає модель виробництва та споживання, засновану на повторному використанні, ремонті, переробці матеріалів та безвідходності. По-перше, це модно та красиво, по-друге – вже є попит на експертів. Звичайно, тут теж не обійдеться без ШІ, але тут буде і логістика, і управління ресурсами, і цифрові системи.
На цю та інші професії майбутнього – фахівців не просто з архітектури чи містобудування, а у зв’язку із кліматом, енергетикою, мобільністю, інфраструктурою та міським середовищем – попит перевищує пропозицію в десятки разів. В Університеті Тулузи I у Франції цієї осені студенти почнуть отримувати спеціалізацію з менеджменту сталого розвитку з навчанням у Франції та Австрії. І це не просто додаткові навички менеджерів, а самостійна професійна компетенція.
Через чотири роки знання застаріють?
Крім зазначених найпопулярніших і затребуваних навчальних програм у Європі, можна виділити ще кілька нових, які явно претендують на таку ж популярність.
Цифрові гуманітарні науки в Університеті Карлоса ІІІ у Мадриді. Цифрові технології поєднуються з історією, культурою, мовами та гуманітарними дослідженнями.
ШІ для перетворення бізнесу. Спільна європейська магістратура відкрита минулого року. У перший набір потрапили 20 осіб, а подано було понад 500 заяв.
Мехатроніка для виробництва в Університеті прикладних наук Циттау/Герліц у Німеччині. Перший набір заплановано цієї осені 2026 року. Програма пов’язана із автоматизацією сучасного виробництва.
Аналітика бізнесу та штучний інтелект в Університеті Кельна. Нова магістерська програма починається із зимового семестру 2026/2027 навчального року.
Судячи зі швидкості змін у фундаментальних класичних освітніх програмах, що взагалі-то важко змінюються, сувора реальність і ринок таки надиктували свої умови. І вже є ризик, що стандартна чотирирічна програма ВНЗ може виявитися повільнішою за розвиток технологій. І що випускники 2030 року вже матимуть справу з іншими реаліями, і їм знадобляться нові знання. Але їм буде набагато легше, ніж попереднім поколінням студентів – адже вони набагато глибше вивчать ШІ та навчаться застосовувати його у конкретних галузях економіки. А які галузі будуть на той момент провідними – покаже час.
