Ринок праці стосується майже кожного: чи шукаєте ви роботу, наймаєте людей, плануєте переїзд або просто хочете зрозуміти, куди рухається економіка регіону. Сьогодні в Україні одночасно існують дві різні реальності — бізнес скаржиться на гострий брак працівників, а офіційна кількість зареєстрованих безробітних загалом по країні зменшується.
Станом на кінець червня 2026 року їх нараховували 93,1 тисячі — на 2,2% менше, ніж рік тому. Але не скрізь. Івано-Франківська область показала найбільше зростання цього показника серед усіх регіонів — на 19,4% порівняно з червнем 2025-го.
Чому на ринку праці області виник такий парадокс — коли одні шукають роботу, а інші не можуть знайти працівників, які професії найбільше потрібні бізнесу та як війна змінила структуру зайнятості на Прикарпатті — з’ясовувала Фіртка.
Національний контекст: менше на обліку — не означає менше проблем
Але спочатку варто подивитися на загальну картину по країні. Без цього складно зрозуміти, чим саме вирізняється Івано-Франківщина.
На кінець червня 2026 року в Україні офіційно перебували на обліку 93,1 тисячі безробітних. Протягом усього першого півріччя статус безробітного мали 220,6 тисячі людей.
Міжнародний валютний фонд оцінює ситуацію ширше — за методологією Міжнародної організації праці. За його прогнозом, рівень безробіття в Україні у 2026 році становитиме 10,2%, а у 2027-му зросте до 11,3% (у 2025-му цей показник оцінювали в 11,6%). Важливо розуміти: МВФ рахує всіх, хто не має роботи, активно її шукає і готовий приступити, а державна статистика фіксує лише тих, хто офіційно звернувся до служби зайнятості.
Головна проблема українського ринку праці сьогодні — не надлишок безробітних, але структурний дефіцит кадрів. Роботодавці масово шукають кваліфікованих працівників, але навички тих, хто є на ринку, часто не збігаються з потребами бізнесу. У базі Державної служби зайнятості на кінець червня налічувалося 63,2 тисячі вакансій — приблизно дві на кожних трьох зареєстрованих безробітних.
Кількість людей на обліку може зменшуватися навіть тоді, коли реальна ситуація залишається напруженою. На це впливають мобілізація, виїзд за кордон, а також небажання частини чоловіків реєструватися в службі зайнятості через необхідність пред’являти військово-облікові документи. Через це офіційна статистика відображає лише частину тих, хто фактично шукає роботу.
Що кажуть цифри Івано-Франківського центру зайнятості
Фіртка звернулася до Івано-Франківського обласного центру зайнятості з запитом і отримала офіційну відповідь від його директора Василя Цимбалюка зі статистикою за 2025 рік та перше півріччя 2026-го.
Василь Цимбалюк
Важливо одразу зазначити: центр не розраховує рівень безробіття в області загалом. Він володіє інформацією лише про тих, хто офіційно стоїть в нього на обліку.
Ось ключові показники.
- Зареєстровані безробітні: у 2025 році на обліку перебували 13 373 особи. У січні-червні 2026 року — 8 688 осіб.
- Вакансії від роботодавців: у 2025 році роботодавці подали 21 879 вакансій. За перше півріччя 2026-го — 11 256 вакансій.
- Працевлаштовані за сприяння центру: у 2025 році роботу знайшли 18 365 осіб. У січні-червні 2026 року — 8 836 осіб.
- Середня тривалість перебування на обліку: у 2025 році — 116 календарних днів. У першому півріччі 2026-го — 106 календарних днів.
- Освоєні кошти: у 2025 році – майже 91 мільйон гривень. У січні-червні 2026 року — понад 56 млн. Під “освоєними коштами” мають на увазі фінансування, яке центр зайнятості використав на свої програми: виплату допомоги по безробіттю, професійне навчання та перекваліфікацію, організацію суспільно корисних і тимчасових робіт, а також компенсації роботодавцям за працевлаштування окремих категорій громадян.
- Вразливі категорії безробітних, яким складніше працевлаштуватися: внутрішньо переміщені особи, учасників бойових дій, жінки після тривалої декретної відпустки, особи з інвалідністю.
- Сфери економіки з найбільшим дефіцитом кадрів: виробництво та промисловість, транспорт і логістика, будівництво та архітектура, роздрібна торгівля, медицина, сфера обслуговування.
Внутрішньо переміщені особи: окремий виклик
Влітку 2025 року Фіртка публікувала актуальні дані щодо працевлаштування ВПО, але тепер ми маємо свіжу статистику. У 2025 році на обліку як безробітні перебували 1 601 ВПО, у січні-червні 2026 року — 1 009 осіб. За сприяння центру вдалося працевлаштувати 604 переселенців у 2025-му та 294 — у першому півріччі 2026-го.
Діють спеціальні програми з компенсаціями роботодавцям. Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 20 березня 2022 року № 331, у 2025 році 281 роботодавець області отримав компенсацію за працевлаштування 346 ВПО, а в першому півріччі 2026-го — 134 роботодавці за працевлаштування 164 переселенців.
За іншою постановою (від 8 вересня 2015 року № 696) у 2025 році 50 безробітних ВПО працевлаштували на робочі місця з компенсацією витрат на оплату праці, у січні–червні 2026-го — 24 особи.
Даних про середній термін працевлаштування ВПО порівняно із загальним показником у центрі немає.
Підтримка переселенців залишається одним із пріоритетів. В області діють програми професійного навчання, направлення на суспільно корисні роботи та консультації. У першому кварталі 2026 року, наприклад, статус безробітного мали сотні ВПО, частину з них працевлаштували, направили на навчання чи тимчасові роботи.
Ефективність служби зайнятості на тлі зростання облікових цифр
Попри те, що Івано-Франківщина показала найбільше в Україні зростання кількості зареєстрованих безробітних, місцевий центр зайнятості демонструє високі результати роботи.
За відкритими звітами, у 2025 році рівень укомплектування вакансій сягав 82% при середньому показнику по Україні близько 63%. Рівень працевлаштування також був значно вищим за загальнонаціональний.
У 2026 році тенденція зберігається. У січні–лютому з філіями обласного центру зайнятості співпрацювали 2,3 тис. роботодавців, у базі було 4,5 тис. вакансій, з яких укомплектували понад 2,7 тис. (рівень 60% при середньому по Україні 35%).
Послугами служби скористалися 7,7 тис. осіб, зокрема 4,7 тис. зареєстрованих безробітних; працевлаштували 2755 людей (з них 1043 безробітних), рівень працевлаштування склав 36% (по Україні — 21%). Також видали 501 направлення на суспільно корисні роботи, 176 осіб залучили до тимчасових робіт, а професійне навчання проходили 492 безробітних.
Ці публічні дані узгоджуються з цифрами, які ми отримали на запит: у 2025 році за сприяння центру працевлаштували понад 18 тисяч людей при майже 22 тисячах поданих вакансій.
Дефіцит кадрів і вразливі групи
Найбільший дефіцит працівників на Франківщині відчувають виробництво, промисловість, транспорт, будівництво, торгівля, медицина і сфера обслуговування. Саме ці галузі найчастіше звертаються до центру зайнятості з вакансіями, які складно закрити.
Як зазначив директор Івано-Франківського обласного центру зайнятості Василь Цимбалюк:
«Роботодавці передусім шукають продавців, кухарів, офіціантів, барменів, молодших медичних сестер та охоронців.
Також вони шукають кваліфікованих робітників: водіїв, швачок, пекарів, слюсарів, трактористів, електромонтерів, верстатників деревообробних верстатів, кондитерів і працівників з обслуговування та ремонту будинків».
Особливо складно працевлаштовуються внутрішньо переміщені особи, учасники бойових дій, жінки після тривалої декретної відпустки та люди з інвалідністю. У ВПО часто немає усталених місцевих контактів, житла чи можливості швидко підтвердити кваліфікацію. Учасники бойових дій можуть потребувати часу на психологічну та фізичну адаптацію.
Жінки, які довго були поза ринком праці, стикаються зі стереотипами роботодавців. Особи з інвалідністю обмежені кількістю доступних робочих місць і додатковими вимогами до умов праці. Через це указані категорії довше залишаються на обліку і потребують індивідуального підходу, навчання чи компенсацій для роботодавців.
Актуальна проблема — працевлаштування ветеранів та УБД. Багато хто з них після повернення з фронту стикається з труднощами адаптації до цивільного життя, потребою в перекваліфікації та психологічною підтримкою. Водночас служба зайнятості фіксує певні результати: у 2025 році за її сприяння працевлаштували 248 учасників бойових дій, а рівень їхнього працевлаштування в області сягав 27% — вище за середній показник по Україні.
Директор обласного центру зайнятості Василь Цимбалюк наголошує, що ветерани активно користуються послугами служби, отримують ваучери на навчання та гранти на власний бізнес.
«Найбільше серед ветеранів мають попит такі професії та спеціальності: електрогазозварник, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, психологія, менеджмент, публічне управління та адміністрування, фармація», — зазначає Василь Цимбалюк.
Проте попри наявні програми компенсацій роботодавцям і грантову підтримку, інтеграція учасників бойових дій залишається складним і тривалим процесом.
Війна суттєво змінила і гендерну структуру тих, хто стоїть на обліку, як про це раніше повідомляла Фіртка. Якщо до повномасштабного вторгнення співвідношення було більш збалансованим, то зараз переважна більшість зареєстрованих безробітних на Франківщині — жінки (за різними оцінками, від 78% до 85%).
Чоловіків на обліку стало значно менше через мобілізацію, виїзд за кордон і небажання частини з них реєструватися в службі зайнятості через необхідність пред’являти військово-облікові документи.
Іноземні працівники: як дефіцит кадрів привів індусів на Прикарпаття
Через гострий брак робочих рук на Івано-Франківщині роботодавці, як повідомляла Фіртка, почали офіційно залучати іноземців. Найбільше уваги громадськості привернули громадяни Індії, яких наймають переважно на будівництво та в деревообробку. Ця тема активно обговорювалася навесні 2026 року і викликала чимало суперечок.
За даними Державної міграційної служби, станом на 1 травня 2026 року на Івано-Франківщині з метою працевлаштування перебували 225 іноземців. Другою за чисельністю групою після громадян Туреччини (40 осіб) були саме індуси — 28 людей.
Загалом тимчасові посвідки на проживання в області мали 193 громадяни Індії, але більшість з них — студенти, а не працівники.
Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків підтверджував, що йдеться приблизно про три десятки людей.
«Дійсно, в Івано-Франківській області сьогодні працюють аж 30 індусів — у будівельному, в основному будівельному бізнесі», — заявив міський голова.
При цьому мер наголошував, що особисто є противником залучення мігрантів.
Головна причина появи іноземних працівників — кадрові втрати через війну. Після повномасштабного вторгнення багато людей виїхали за кордон, а значна частина чоловіків мобілізована. Через це вакансії в будівництві, промисловості та суміжних сферах складно закрити місцевими силами.
«Після повномасштабного вторгнення, на жаль, багато людей повиїжджало за кордон, багато чоловіків перебуває на службі. Тому неможливо укомплектувати вакансії», — пояснювала виконувачка обов’язків директора Івано-Франківської філії обласного центру зайнятості Тетяна Захар.
Процедура працевлаштування іноземців чітко регламентована. Роботодавець звертається до центру зайнятості за дозволом, сплачує адміністративний збір, а після отримання документа іноземець має в’їхати в Україну за робочою візою.
Не всі дозволи перетворюються на реальних працівників: якщо протягом 90 днів трудовий договір не укладено, дозвіл скасовують. У 2025 році в області видали та продовжили близько 204 дозволи на роботу для іноземців.
Попри невеликі офіційні цифри, тема викликала суспільне напруження. Частина мешканців сприймає появу іноземних робітників як заміну українцям, особливо на тлі мобілізації.
Демографічний фон: менше людей — більший тиск на ринок праці
Ситуацію на ринку праці ускладнює й демографія. За перше півріччя 2026 року на Івано-Франківщині народилися 3 тисячі 120 дітей, а померли 8 тисяч 661 людина. Смертність майже втричі перевищила народжуваність.
Це означає, що робоча сила в області природно скорочується. Водночас потреби економіки — особливо промисловості, будівництва та сфери відновлення — залишаються високими або навіть зростають. Менша кількість працездатного населення при збереженні чи збільшенні попиту на працівників лише посилює кадровий дефіцит і робить питання зайнятості ще гострішим.
Що означають ці цифри
Офіційна кількість зареєстрованих безробітних — лише частина реальної картини. Ці дані не враховують тих, хто шукає роботу самостійно, виїхав за кордон, не звертається до служби зайнятості або уникає офіційного обліку через мобілізаційні ризики. Тому зростання чи зменшення цього показника не завжди прямо відображає реальний стан економіки.
На Прикарпатті сьогодні одночасно існують дві тенденції: збільшується кількість людей, які перебувають на обліку як безробітні, і водночас бізнес гостро потребує працівників. Служба зайнятості допомагає знайти роботу тим, хто звертається по допомогу, однак системні проблеми залишаються — невідповідність навичок потребам роботодавців, складнощі з працевлаштуванням окремих категорій населення та демографічне скорочення трудових ресурсів.
Серед головних викликів для регіону — інтеграція внутрішньо переміщених осіб, перекваліфікація працівників відповідно до потреб ринку, повернення до роботи ветеранів, підтримка жінок після тривалої перерви у працевлаштуванні та створення доступних робочих місць для людей з інвалідністю. Окремим завданням залишається адаптація професійної освіти до реального попиту бізнесу.
Дані, які надав Івано-Франківський обласний центр зайнятості, показують не лише кількість людей без роботи. Вони демонструють головну проблему сучасного ринку праці Прикарпаття — дедалі складніше знайти баланс між тими, хто шукає роботу, і тими, хто готовий її запропонувати.
