“Чекаю бодай якоїсь звістки, але мою хату вона все минає”. У Коломиї на Франківщині пролунав “Дзвін надії”

За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.

18 липня біля "Стіни надії" у Коломиї на Івано-Франківщині зібралися жителі громади, щоб долучитися до всеукраїнської акції "Дзвін надії" на підтримку військовополонених та зниклих безвісти бійців. Її учасники символічним передзвоном нагадали, що кожного українського воїна чекають вдома, а боротьба за їхнє повернення триває, передає кореспондентка Суспільного з місця події.

Керівниця громадської організації "Зниклі — не забуті" Надія Коцаба розповідає, що нині на "Стіні надії" розміщено орієнтовно сотня портретів військовослужбовців, які зникли безвісти або перебувають у російському полоні. Їхня кількість постійно змінюється.

Керівниця громадської організації “Зниклі — не забуті” Надія Коцаба, акція “Дзвін надії”, Коломия, 18 липня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Ольга Манзуля

"Наше місто, зокрема організація родин зниклих безвісти, долучилося до всеукраїнського флешмобу "Дзвін надії". Цей дзвін лунає за тих, кого зараз немає поруч, за тих, чия доля досі невідома, і за тих, хто щодня живе у серцях своїх рідних. Ці дзвіночки ми зробили власноруч. На стрічках написано: "Я чекаю батька", "Я чекаю сина", "Я чекаю чоловіка", — каже Надія Коцаба.

Всеукраїнська акція “Дзвін надії”, Коломия, 18 липня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Ольга Манзуля

До акції долучилася жителька села Шепарівці Коломийської громади Марія Флейчук. Її син Василь Флейчук безвісти зник 26 липня 2025 року під час бойового завдання на Луганщині.

Мати безвісти зниклого захисника Марія Флейчук біля фото сина Василя, всеукраїнська акція “Дзвін надії”, Коломия, 18 липня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Ольга Манзуля

"Він служив бойовим медиком у 158 окремій механізованій бригаді. Вже майже рік минув, як про нього немає жодної інформації. Я дуже прошу повернути його додому. Моє материнське серце чекає. Сил уже не вистачає. Я виглядаю його, чекаю бодай якоїсь звістки, але мою хату вона все минає", — говорить Марія Флейчук.

Всеукраїнська акція “Дзвін надії”, Коломия, 18 липня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Ольга Манзуля

Ще одна учасниця акції — Євдокія Михалків із села Верхній Вербіж. Її син Олег Михалків, військовослужбовець 10 окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс", зник безвісти 8 жовтня 2022 року.

Всеукраїнська акція “Дзвін надії”, Коломия, 18 липня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Ольга Манзуля

"Він добровільно пішов на війну в перший тиждень повномасштабного вторгнення. Пройшов Київщину, Житомирщину, Лисичанськ, Сіверськодонецьк. Чотири місяці воював під Бахмутом, коли там ще були "вагнерівці". Тоді п'ятеро наших хлопців не вийшли з бою. Останки одного побратима вдалося повернути у 2024 році, а про інших досі немає жодної інформації", — каже Євдокія Михалків.

Мати безвісти зниклого захисника Євдокія Михалків, всеукраїнська акція “Дзвін надії”, Коломия, 18 липня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Ольга Манзуля

Після символічного передзвону учасники акції прикріпили дзвіночки біля портретів своїх рідних на "Стіні надії".

Всеукраїнська акція “Дзвін надії”, Коломия, 18 липня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ

Цього ж дня вони долучилися до прощання із загиблим військовослужбовцем Романом Пискором, яке відбулося у Коломиї. Опісля родини військовополонених і зниклих безвісти вирушили до середмістя, де відбулася традиційна щотижнева акція-нагадування про українських захисників, які досі перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти.

"Давній Галич" - Новини Галича та Івано-Франківщіни