За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Христина Юрків — власниця магазину з товарами для кондитерів в Івано-Франківську. Лілія Хом’як має перукарню. Обидві підприємиці орендують приміщенння для бізнесу та не мають укриття. Під час повітряної тривоги їхні працівники та клієнти переходять у внутрішні кімнати, де можна сховатися під час обстрілів за принципом «двох стінПеребування в приміщенні за двома стінами від відкритого простору (вулиці). Перша стіна приймає або частково руйнує вибухову хвилю та боєприпас, а друга захищає від уламків та скла.Безпечними вважають внутрішній коридор, передпокій, ванну кімнату чи санвузол без вікон.Це лише крайній варіант, коли неможливо вчасно дістатися до повноцінного укриття (сховища, підвалу чи метро), і воно не рятує від прямих влучань ракет, авіабомб або важкої артилерії». Жінки кажуть, що у них наразі немає можливості облаштувати укриття. Водночас 4 вересня 2026 року Кабмін видав постанову № 1092, згідно з якою для роботи під час «жовтого» рівня небезпеки заклади повинні мати безпечні простори або укриття. Спочатку на виконання цих вимог давали три місяці, однак 29 жовтня прем’єр-міністр України Сергій Корецький повідомив, що перехідний період продовжать.
Що про це кажуть франківські підприємці, які вимоги до укриттів у закладах та як постанову мають виконати представники бізнесів, які орендують приміщення, — у матеріалі Суспільного.
«Держава повинна про це подбати». Що кажуть підприємці про нові вимоги
Підприємиця з Івано-Франківська Христина Юрків каже, що нові вимоги до роботи під час оголошення «жовтого» рівня повітряної тривоги створюють додаткове фінансове навантаження на малий бізнес. Йдеться про постанову Кабміну № 1092, згідно з якою заклади можуть продовжувати роботу за умови безпечних просторів або укриттів.
Підприємиця Христина Юрків. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
«Я — підприємиця, яка чесно сплачує податки, і вважаю, якщо я сплачую податки, то роблю якийсь вклад в цю державу, від якої я не прошу ні копійки, я тільки в неї вкладаю. Отже, вважаю, що держава повинна про це подбати», — говорить Христина Юрків.
Жінка орендує приміщення площею 122 квадратні метри. Там продають товари для кондитерів. З її слів, під час повітряної тривоги три працівниці та сама підприємиця замикають заклад і переходять у внутрішню частину будівлі. Жінка пояснює, що не має доступу до підвалу будинку і можливості його облаштувати під укриття.
«Під цим будинком — прекрасне можливе укриття. Там перекриття йде з двох бетонних плит. Тобто його можна облаштувати. Частина підвалів належить мешканцям цього будинку, а інші, наскільки мені відомо, місту. Тому ми надіслали лист до нашого мера пана Марцінківа. На жаль, відповіді ще не отримали», — каже Христина Юрків.
Внутрішня частина магазину, де під час повітряних тривог перебувають працівники магазину для кондитерів, Івано-Франківськ. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
На запитання Суспільного про те, чи допомагатиме місто облаштовувати укриття для цього бізнесу та інших підприємців, Руслан Марцінків відповів так: «Немає з вулиці входу. Тобто це така подвійна ситуація. Ми можемо це розглядати, але треба розглядати в межах чинного законодавства, тому що вхід — виключно через магазин. Тобто немає якогось іншого входу або треба робити паралельні входи. Треба думати. Сьогодні це умовно можливо, але це не так просто зробити одномоментно».
Він додав, що всі підвали, які є у комунальній власності, вже використали під укриття, де це було можливо.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
«Ми готові до співфінансування, але не знаємо, що співфінансувати станом на сьогодні. Ми і так будемо ставити бетонні укриття, якщо поруч є бізнес. Наприклад, в Опришівцях є поруч магазинчик і зможе скористатися цим», — скзав Руслан Марцінків.
Салон-перукарня Лілії Хом'як. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
Підприємиця Лілія Хом’як для салону-перукарні орендує приміщення площею 80 квадратних метрів. Вона каже, що через зростання витрат та зменшення кількості клієнтів самостійно облаштувати укриття не може.
«По-перше, оформлення працівників, податки великі, підняли ціну за опалення, за воду, світло, все попіднімалося, ми — в оренді. Коли немає світла, ми працюємо на генераторі, в який треба заливати бензин, а він — недешевий. Людей, звичайно, поменшало, багато виїхало, багато — на фронті. Якось стараємося отак ще «тягнути». Тому самій робити якісь бомбосховища немає можливості», — каже Лілія Хом’як.
Власниця салону-перукарні Лілія Хом'як. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
З її слів, під час робочого дня у перукарні одночасно перебувають п’ятеро працівників та відвідувачі. Власного укриття заклад не має.
«На момент тривоги опускаємо жалюзі повністю і йдемо на кухню. У нас там є «дві стіни». Йдуть працівники, хто є, відвідувачі. Клієнтів не будемо виганяти на вулицю, як деякі виганяють», — говорить Лілія Хом’як.
Яким має бути безпечний простір
Прем’єр-міністр України Сергій Корецький у своєму Telegram-каналі повідомив, що підприємці матимуть більше часу для облаштування безпечних просторів та укриттів.
«Відтермінування не означає скасування вимог. Безпека людей має бути в пріоритеті. Це може бути найпростіший безпечний простір, мобільне укриття або інформування про розташування та доступ до найближчого підземного укриття. До 4 березня (2027 року — ред.) військові адміністрації зберуть дані про виконання вимог. За результатами ухвалимо подальші рішення», — написав Сергій Корецький.
За словами головного інспектора сектору контролю за утриманням захисних споруд Держслужби з надзвичайних ситуацій в області Дмитра Заремби, вимоги до укриттів не змінилися, однак постанова вводить поняття безпечного простору для закладів. Це найбільше захищена зона у приміщенні, яку визначає балансоутримувач будівлі на підставі спеціальних розрахунків.
Головний інспектор сектору контролю за утриманням захисних споруд Держслужби з надзвичайних ситуацій в області Дмитро Заремба. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
«Балансоутримувач проводить розрахунки з урахуванням особливостей приміщення, з урахуванням наявності отворів, тобто віконних отворів і матеріалів, з яких зроблені стіни. І ключове — щоб працівники і відвідувачі могли бути захищені від повітряної ударної хвилі», — пояснив Дмитро Заремба.
Він каже, що постанова передбачає те, що балансоутримувачі або самостійно проводять розрахунки щодо влаштування безпечного простору, або залучають профільні експертні організації, які мають досвід проведення замірів щодо того, чи стіна й перекриття витримає статичне навантаження.
Дмитро Заремба говорить, що підприємці, які не мають власного укриття чи безпечного простору, можуть домовитися про користування захисною спорудою, що перебуває на балансі іншої установи. Водночас потрібно врахувати місткість і те, що першочергово укриття призначене для працівників та відвідувачів закладу, який ним опікується. Також воно має бути розташоване неподалік.
Приміщення, де під час повітряної тривоги пербувають працівники і клієнти салону-перукарні Лілії Хом'як. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
«Для багатоповерхової забудови радіус збору населення становить 300 метрів. Відповідно, для малоповерхової забудови нижче трьох поверхів радіус збору становить 500 метрів», — каже Дмитро Заремба.
З його слів, під час повітряної тривоги підприємець має повідомити працівникам і відвідувачам про небезпеку та необхідність пройти в укриття. А біля входу до закладу потрібно розмістити інформацію про наявність захисної споруди або безпечного простору. Якщо найближче укриття розташоване поза приміщенням, слід вказати його адресу та маршрут.
Хто відповідає за безпечний простір в орендованому приміщенні
Що саме мають зробити підприємці та хто відповідає за облаштування безпечного простору в орендованих приміщеннях, пояснює адвокатка Оксана Кузьмич. За її словами, орендарям варто насамперед звернутися до власників будівель. Адже без технічної документації вони не можуть самостійно визначити, чи відповідає приміщення вимогам.
Адвокатка Оксана Кузьмич. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
«Орендарі повністю пов’язані, скажімо так, із балансоутримувачами, які зазвичай є власниками цих приміщень. Тому я б радила орендарям першочергово звернутися до власників приміщень із запитом: чи обладнано спеціальний простір у вашому приміщенні, чи є відповідні розрахунки, чи складено звіти, а також уточнити, чи ваших працівників та відвідувачів враховано. Якщо ж власник не визначив такого простору, вам необхідно запропонувати йому приміщення, яке буде більше підходити саме для безпечного простору», — говорить Оксана Кузьмич.
Водночас, за її словами, постанова Кабміну не визначає чіткого механізму взаємодії між орендарями та власниками приміщень, а також розподілу витрат на облаштування безпечних просторів. Оксана Кузьмич каже, що штрафів за невиконання цих вимог наразі не передбачено. Однак після завершення перехідного періоду підприємство, яке не має безпечного простору чи укриття, може бути змушене припинити прийом відвідувачів під час «жовтого» рівня повітряної тривоги.
«Уряд повідомив, що пропонується продовжити перехідний період, оскільки на цей час більшість підприємців навіть не почали облаштування безпечних просторів. І також пропонується спростити умови щодо безпечного простору. Але наразі це тільки інформація, відповідні зміни ще офіційно не внесені та не оприлюднені», — підсумовує Оксана Кузьмич.
