Сьогодні, 7 березня, скорботна Калуська громада провела в останню путь полеглих Захисників України Мар’яна Русинкевича та Олега Байкова. 07 Березня, 2024, 17:00 Калуш Переглядів: 1452 
Вічна пам’ять і слава Героям Мар’янові Русинкевичу та Олегові Байкову! Головні новини Калуша та Прикарпаття у Телеграм
Герой Мар’ян Русинкевич народився 12 серпня 1992 року в Калуші. Тут і проживав. Навчався в школі №7. Згодом здобував освіту у політехнічному коледжі та Тернопільському університеті за спеціальністю інженер-електрик. У 2010 році познайомився зі своєю дружиною Соломією, з якою створили сім’ю. У шлюбі народилося двоє синів — Матвій і Макар, інформують “Вікна” з посиланням на Калуську міську раду.
Мар’ян Русинкевич був життєрадісною, щирою і доброю людиною. Саме такі емоції хотів дарувати світові. Тож розпочав власну справу, що приносила щастя людям — повітряні кульки. Але війна, що прийшла на нашу землю, вмить перетворила радість на горе. Щоб захистити свою країну, сім’ю Герой у вересні 2022 року став до боротьби із підступним ворогом.
Вірний військові присязі, молодший сержант Мар’ян Русинкевич самовіддано служив бойовим медиком стрілецького взводу військової частини. За час несення служби волелюбного Захисника нагороджено медалями «За хоробрість в бою», «За бойову звитягу» та іменним знаком від командира 102 Сталевої бригади.
На превеликий жаль, Герой загинув 25 лютого при виконанні бойового завдання у Запорізькій області.
Герой Олег Байков народився у Калуші 7 червня 1975 року. Навчався у школі №6, а згодом у ПТУ №7 за спеціальністю зварника. Закінчивши навчання, проходив строкову службу в армії. Далі — працював за професією на ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ». Створив сім’ю, у шлюбі народилася донечка Ірина.
На своєму життєвому шляху Олег Байков зустрів багато горя. Втратив батька, рідних дідуся й бабусю, яких дуже любив. А найстрашніше — трагічна загибель донечки Ірини, якій було всього 14 років.
Переживши стільки болю, Герой зумів вистояти. І коли в Україну прийшла біда, не стояв осторонь. У червні 2022 року став на захист рідної землі. Служив у штурмових військах протягом 20 місяців. Відданий Україні, гідно та рішуче давав відсіч ворогові у важких боях. Побратими його високо поважали.
На превеликий жаль, 29 лютого Герой загинув, отримавши поранення, несумісні з життям, виконуючи обов’язок військової служби на Донеччині.
Доземний уклін і глибока вдячність нашим Воїнам! Щирі співчуття рідним і близьким полеглих Захисників!
