За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Обміління річок на Івано-Франківщині є наслідком зміни клімату, а востаннє подібну посуху в регіоні фіксували 70 років тому. Наразі водність Дністра поблизу Галича впала до 12%, а рівень його вод знизився до рекордних 74 сантиметрів.
Наслідки маловоддя відчули зокрема в Олешанській громаді. Зі слів голови Богдана Двояка, зі зниженням рівня Дністра впав рівень води у криницях, тому місцеві змушені економити питну воду.
Більше про наслідки обміління Дністра і його приток та як державна та місцева влади можуть розв’язати цю проблему — у матеріалі Суспільного.
Річка Дністер у Галичі, вересень 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
«Дністер так не мілів, і криниці не міліли»
Михайло Бринський мешкає у селі Долина Олешанської громади.
«Вранці, переступаючи поріг свого будинку, я одразу бачу Дністер, бо щось приємне хочеш побачити, тож дивишся на ці краєвиди. І за своїх 50 з копійками я такого Дністра не пам’ятаю. Такого, щоб упав до такого мінімального рівня. І це не тільки я — цього навіть і старожили не пам’ятають. За цей рік вода вже відступила від пагорба, і все заростає травою», — розповідає Михайло Бринський.
Річка Дністер в селі Долина, Івано-Франківщина, вересень 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
За його словами, зміління Дністра відчувають і місцеві жителі.
«Вулиця Січових стрільців протяжністю 4,5 кілометра пролягає вздовж Дністра. На вулиці викопані в людей криниці. І вода в наших криницях тримається на рівні Дністра. В Дністрі, до прикладу, упала вода на 10 сантиметрів, так само і в криниці», — пояснює Михайло Бринський.
Вода у колодязі Марії Роговик почала зникати від середини літа. До цього, каже жінка, її рівень сягав орієнтовно півтора метра.
«Вода — на дні, глибина — 16 метрів. Ми дуже економимо воду. Наприклад, якщо треба попрати, машинка працювати не буде. Тому треба носити воду з ріки і прати. Це дуже “неінтересно”. Тримаємо воду тільки для приготування їжі, щоб щось помити. А так воду не використовуємо. Ходимо до сусідів, де є трошки води», — розповідає Марія Роговик.
Марія Роговик. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
У селі Долина Олешанської громади є три громадські криниці, де люди набирають воду. Проте, зі слів старости Марії Бортник, вода в них теж почала міліти. До цього року проблем з водопостачанням не було.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
«Дністер так не мілів, і криниці не міліли. А цьогоріч посуха далася взнаки. Дощів випало мало. Дністер живиться від маленьких річок, від маленьких потічків, а вони також обміліли, попересихало багато джерел», — говорить Марія Бортник.
Голова Олешанської громади Богдан Двояк. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
Через Олешанську громаду Дністер протікає на протяжності приблизно 55 кілометрів, каже сільський голова Богдан Двояк. З його слів, за понад 20 років рівень річки впав щонайменше на метр.
«Рівень так званих підшкірних водРозмовна, побутова або будівельна назва ґрунтових вод або верховодки, які залягають на найменшій глибині від поверхні землі (зазвичай від кількох десятків сантиметрів до 3–5 метрів).Ґрунтові води — постійний водоносний горизонт, розташований на першому водотривкому шарі землі, з яких більшість наших жителів користуються водою, впав майже на 2 метри. Тому ситуація є десь загрозливою з рівнем води», — розповідає Богдан Двояк.
З його слів, частину сіл Олешанської громади забезпечили водопостачанням.
«Що стосується Олеші, то ми це зробили в 2011 році — забезпечили водопостачанням. Село Озеряни — централізоване водопостачання, села Підвербці, Петрів, Сокирчин централізоване. Можна сказати, половина сіл має централізоване водопостачання. Решта користуються криницями», — говорить голова Олешанської громади Богдан Двояк.
«Маловоддя почалося не сьогодні і не вчора»
Процес обміління річок на Прикарпатті не раптове явище одного сухого літа з аномально високими показниками температури повітря, а наслідок тривалої кліматичної тенденції останніх п’яти років, каже начальниця відділу гідрометзабезпечення Івано-Франківського обласного центру гідрометеорології Тетяна Атаманюк. З її слів, наразі водність Дністра у Галичі становить 12% від місячної норми. Одна з його приток, річка Луква, має 1% від водності. Також низьку водність мають такі притоки Дністра: Лімниця та Сукель — 18%, Бистриця Солотвинська — 14%, Ворона — 9%. Повністю пересохла річка Стебник.
Річка Бистриця Солотвинська в Івано-Франківську, вересень 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
«Маловоддя почалося не сьогодні і не вчора. Малосніжні зими, доволі серйозний дефіцит опадів у весняно-літні та осінні періоди. Антропогенний факторПроцеси та явища, які виникають внаслідок господарської та іншої діяльності людини і діють на природу. Тобто ми використовуємо, ми беремо, але ми не економимо і ми не ставимося економно до цих водних ресурсів. Нам потрібно задуматися над економією води і над акумуляцією водних ресурсів. Акумулювати — збирати дощові води», — говорить Тетяна Атаманюк.
Тетяна Атаманюк. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
Спостережник гідрологічного поста у Галичі Володимир Микула каже, що не пам’ятає, аби рівень Дністра падав настільки низько.
«Приблизно у 2004-2005 роках рівень Дністра був 84 чи 86 сантиметрів. Це на моїй пам’яті, поки я тут працюю. На сьогодні рівень складає 74 сантиметри. Вважайте, що це вже переходить ті межі, які в нас були раніше зафіксовані, а до цього ми не готові, чесно кажучи, от до такого рівня», — каже Володимир Микула.
Річка Луква біля села Залуква, Івано-Франківщина, вересень 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
За словами Тетяни Атаманюк, востаннє така посуха на Прикарпатті була зафіксована у 1954 та 1956 роках. При цьому короткочасні літні зливи не здатні розв’язати проблему. Наприклад, у серпні на посту Тисмениця, що біля річки Ворона, випало 250% від місячної норми. Проте через пересушений ґрунт і швидкий поверхневий стік рівень води піднявся лише тимчасово, і водність річки знову впала.
Річка Дністер у Галичі, вересень 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
«Два тижні такого хорошого рясного дощу, але не зливового характеру. Тоді наповняться підземні горизонти, тоді зніметься грунтова посуха, і аж тоді поступово наповняться наші річки», — говорить Тетяна Атаманюк.
Василь Маланюк. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
Для відновлення водного балансу потрібні системні дії на рівні державних програм та місцевих громад, додає начальник наукового відділу Галицького національного природного парку Василь Маланюк.
«Оці греблі, дамби, мінігідроелектростанції — у Західній Європі відмовляються зараз від цього. А на річках, які були випрямлені, каналізовані, створюються штучні заплави, штучні меандриПлавні, колоподібні вигини річища річки. Я думаю, що в нас теж можна таке застосовувати», — каже Василь Маланюк.
Також він радить припинити розорювання заплав, зменшити кількість вирубок лісу та збільшити кількість зелених насаджень.
