За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
На Івано-Франківщині міліють криниці та свердловини. Зокрема, у селах Більшівцівської громади через затяжну посуху рівень води у водоймах впав щонайменше на 80 сантиметрів, а в деяких колодязях питна вода повністю зникла. Про це Суспільному розповів голова громади Василь Саноцький. Аби мати у господарствах воду, люди поглиблюють криниці, бурять свердловини, купують питну воду чи набирають її у джерелах. Начальник наукового відділу Галицького національного природного парку Василь Маланюк пояснює, що, окрім глобального потепління, на це вплинула зокрема меліорація у радянський період, засмічення водойм й вирубка лісу.
Як місцеві жителі дають собі раду з дефіцитом води та що необхідно робити для подолання ситуації — у матеріалі Суспільного.
Криниці міліють, джерела пересихають
Жителька села Кінашів Більшівцівської громади Ганна Слюсар каже, що її криниця обміліла настільки, що відро торкається глиняного дна. Тож жінка використовує цю воду тільки для господарства.
Жителька села Кінашів Ганна Слюсар біля своєї криниці. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
«Отак трошечки зачерпну води, а далі — мутна і нема. І то колись дідо жив, тато мій, мама, то казали, що джерело било згори, така вода чиста, зимна, що люди йшли і брали її. Тепер пропала геть чисто, нема нічого», — говорить Ганна Слюсар.
Вона розповідає: коли 15 років тому в криниці почало ставати менше води, на подвір’ї пробили свердловину на 32 метри вглиб.
Подвір’я Ганни Слюсар. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
«Свердловину викопали вгорі, та й та теж пропадає. Бо колись, як була вода, то скоренько набирала відро, а тепер ще відра нема, а вже вмикається насос», — каже Ганна Слюсар.
На подвір’ї Марії Хомин у криниці — сухе дно. В ній вода буває, каже жінка, хіба навесні
. Наразі вона використовує воду зі свердловини, але не завжди і там вона є. Глибина свердловини — 27 метрів.
Жителька села Кінашів Марія Хомин. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
«Минулого року вода у свердловині була. На цей час і в ній вона пропадає. Часом мотор робить, а вода не тече. Але ми чекаємо, коли пройде час, і в обід вже з’яляється вода, ввечері теж є. Так що ми напускаємо воду у відра, щоб була, коли немає її у свердловині. Коли я була ще молодою, то в нас ціле літо через подвір’я текла вода з города. Ціле літо потічок тік, а зараз в криниці нема», — розповідає Марія Хомин.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
Жителька села Кінашів Олександра Костів вирішила поглибити криницю на своєму обійсті, хоч і має свердловину.
Жителька села Кінашів Олександра Костів. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
«Поступово кожен рік менше, менше. Цього року навіть відро води не годна набрати. Бетон ми купили і чекаємо майстрів. І свердловина вже так довго закачує, але таке, світла не буде, зима. Ну, а воду треба мати у будь-якому разі», — говорить Олександра Костів.
Жінка пригадує, як 50 років тому навпроти її хати було болото. Вона каже, що це була трясовина, де навіть корів не випасали. Згодом територію осушили — провели меліорацію, викопали канаву для відведення води. Однак нині, за її словами, від неї майже нічого не залишилося.
Криниця Олександри Костів. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
«Ця канава була повна води, а зараз немає жодної краплі. І хоч сніг був, хоч зима була сніжна, але води немає. Все пересохло. Там далі була така криничка — природнє джерело. А зараз воно теж пересохло», — розповідає Олександра Костів.
Місце, де 50 років тому було болото. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
Воду набирають з джерела
У селищі Більшівці — центрі громади — є загальне джерело, де люди набирають воду для своїх потреб. Користується ним і місцева жителька Марія Духна. Вона розповідає, що у її криниці рівень води також поступово зменшується.
Джерело у Більшівцях, з якого люди набирають воду. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
«У нас вдома є колодязь природний, і в ньому дуже велика замуленість. Треба чистити криницю. У ній було постійно два кільця. Зараз, напевно, менш як одне. Це, може, наполовину наповнене. І коли більше використовувати, наприклад, для поливу овочів, то вода починає йти з мулом, з піском, і ми вже вичерпуємо брудну воду», — каже Марія Духна.
Як розв’язати проблему
Голова Більшівцівської громади Василь Саноцький говорить, що зараз у громаді активно чистять криниці, поглиблюють їх та бурять свердловини. Посуха, каже посадовець, цього року гірша за торішню.
Голова Більшівцівської громади Василь Саноцький. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
«Є проблема з водою. Майже у всіх населених пунктах частково пропала вода. Є такі обійстя, де сусіди допомагають, привозять воду старшим людям, щоб могли попити, щось зробити. Якщо ситуація буде погіршуватися, значить, будемо підвозити воду пожежною машиною. В нас є дві такі машини», — говорить Василь Саноцький.
Начальник наукового відділу Галицького національного природного парку Василь Маланюк каже, що посуха на Прикарпатті спричинена не тільки глобальним потеплінням. На це також вплинуло випрямлення річок у радянський період, висушування боліт та розорення полів впритул до водойм.
Начальник наукового відділу Галицького національного природного парку Василь Маланюк. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
«Якщо річка, наприклад, випрямлена, вона моментально стікає і не встигає наповнити оці підземні горизонти. Тому тоді і пропадає вода у криницях в людей. Річка, болото якраз і формують оцей підземний запас води. Якщо болото висушити чи озеро якесь глибоке, то, звичайно, тоді й міняється рівень оцих підземних вод», — пояснює Василь Маланюк.
З його слів, аби зменшити наслідки посухи у майбутньому, потрібно відновлювати природні заплави та меандруючіБезперервні хвилеподібні звивистості основного потоку течій русла річок, не будувати споруд та не розорювати землю ближче ніж 15 метрів від річки, демонтувати гідрологічні споруди, садити дерева і не засмічувати водойми.
Русло річки Луква. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
Як повідомила Суспільному начальниця відділу гідрометзабезпечення обласного центру з гідрометеорології Тетяна Атаманюк, упродовж 17-30 вересня на річках басейну Дністра та Прута зберігатиметься режимФаза гідрологічного режиму річки, що характеризується найтривалішим і найглибшим зниженням рівня та витрат води в теплий період року низької літньо-осінньої межені. Так, рівні води будуть близькими до найнижчих значень за весь багаторічний період спостережень, місцями — нижчими за них. Утримуватиметься низька водність річок, подекуди — нижча за критерій маловоддя, а на окремих річках регіону — заростання русел водною рослинністю, місцями на малих річках — обміління або відсутність стоку.
