Про це кореспонденту Укрінформу розповів в. о. генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник.
«Навесні ми будемо досліджувати і розкривати підземелля Галицького замку. Це завше приваблює туристів. Ми хочемо максимально відкрити для людей найцікавіші локації і сторінки історії, які пов’язані зі славою Галича. Тому хочемо відкрити, дослідити і музеїфікувати підземелля», – зазначив Олійник.
Він зауважив, що нині науковці мають сканування підземних ходів та сховищ Галицького замку. Їх свого часу провели вчені Національного технічного університету нафти і газу. Втім, нині ці дослідження потребують оновлення. Тож в обласній програмі до відзначення 1125-річя від часу першої згадки про Галич вже передбачили на ці роботи необхідні кошти. Водночас, за словами Володимира Олійника, для відкриття підземелля Галицького замку залучать ще кошти партнерів Національного заповідника «Давній Галич», з метою підвищити туристичну привабливість Галича.
Як відомо, у Галичі створили два проєкти та започаткували ініціативу «Мільйон туристів у Галичі» для покращення туристичної інфраструктури та збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Відомо, що ремонтно-реставраційні роботи Галицького замку, де передбачено облаштувати оглядовий майданчик, кафе та конференц-залу, увійшли до президентського проєкту«Велике будівництво».
1125-річчя від часу першої згадки про Галич відзначатимуть у 2023 році.
Галицький замок, або Старостинський замок — один із центрів середньовічної Галицько-Волинської держави, він височіє на Замковій, або Галич-горі, висота якої – до 340 м. Галицький замок споруджено в середині XIV ст. Однак його попередника вперше згадують 1119 р. як укріплену цитадель. Археологи вважають, що спочатку це була дерев’яна споруда, яка згодом переросла у міцний замок галицьких князів (XII-XIV ст.).
Нині архіви з Галицького замку зберігають у Львові.
