За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Під час археологічних розвідок Погінського монастиря, що на Франківщині, представники Карпатського національного університету імені Василя Стефаника виявили кераміку лука-райковецької культуриАрхеологічна культура, що існувала протягом кінця VIII—IX століття, пам'ятки якої поширені у лісовій та лісостеповій зонах України від Дніпра до Закарпаття, а також у Східній та Західній Молдові. Її ідентифікують із культурою літописних слов'янських племен, насамперед волинян, древлян, дреговичів і можливо частково полян.Характерними для цієї культури є дротяні скроневі кільця, мініатюрні антропоморфні фібули, підковоподібні фібули, литі трирогі підвіски-лунниці, сережки-лунниці з гроневидною підвіскою, а також намиста, персні, залізні пряжки, литі браслети та браслети, виконані з граненого дроту та кераміка з хвилястим орнаментом, що датується ІХ століттям, залишки фундаменту зруйнованого монастиря, а також дізналися про документи, які вказують на заснування обителі у середині ХІІ століття, що на пів століття раніше, ніж вважалося досі. Дослідження проводили з 8 до 19 червня 2026 року.
Про це Суспільному розповіла керівниця експедиції, доцентка кафедри етнології і археології Карпатського національного університету Світлана Боян-Гладка.
Науковці та студенти Карпатського національного університету, які проводили археологічні розвідки на території монастирського комплексу у селі Погоня, Івано-Франківщина. Світлана Боян-Гладка
Що вдалося виявити під час розвідок
Зі слів керівниці археологічної розвідки, дослідження проводили за допомогою візуального обстеження, даних з архівів, фотофіксації та картографуванняПроцес збору геопросторових даних та нанесення їх на географічну основу для створення карт. Воно містить трансформацію інформації про місцевість, населення, ресурси або інфраструктуру у зручній візуальній моделі без розкопок, на які поки що не мають дозволу. Участь у цих дослідженнях взяли 14 студентів-першокурсників спеціальності "Історія та археологія".
На території сучасної пасіки вони знайшли залишки старого фундаменту монастиря.
"Очевидно, це залишки від тієї церкви, яку розбили комуністи у 1950 році. Монастир тоді дуже постраждав. На місці келій комуністи збудували психоневрологічний диспансер. Це приміщення досі є", — каже дослідниця.
Залишки від церкви, яку знищили комуністи у 1950 році, село Погоня, Івано-Франківщина. Світлана Боян-Гладка
Світлана Боян-Гладка говорить, що радянські військові, коли захопили монастир, прострелили щонайменше вісім ікон. Люди врятували образи, і вони досі є у монастирі.
"Також місцеві розповідають, що закопували церковні речі у землю, аби їх не знищили окупанти, але були випадки, що такі знахідки виявляли більшовики та забирали їх", — каже Світлана Боян-Гладка.
Монастирський комплекс, село Погоня, Івано-Франківщина. Світлана Боян-Гладка
Територія давнього цвинтаря
За допомогою австрійських військових карт XVIII–XIX століть студенти виявили територію давнього монастирського цвинтаря.
"Він розташовувався на пагорбі навпроти церкви, через став, у бік Тисмениці, де зараз починаються стації. Зараз — це просто горб. Слідів від цвинтаря ми не знайшли", — розповідає Світлана Боян-Гладка.
Під час археологічних розвідок дослідники також віднайшли старі паломницькі шляхи.
Місце колишнього монастирського цвинтаря, село Погоня, Івано-Франківщина. Світлана Боян-Гладка
"Вони десь йдуть поряд із сучасними. Особливо, коли дивитися з півночі на сучасну церкву в Погоні. Також була дорога через ліс", — каже науковиця.
У лісі поблизу нової церкви знайшли артефакт з ІХ століття.
"Це — зразок кераміки від посуду. Ми його знайшли на поверхні землі. Він належить до лука-райковецької культури. Цей артефакт ідентифікував мій колега, старший викладач кафедри етнології і археології Ігор Кочкін", — говорить дослідниця.
Зразок кераміки від посуду, знайденого біля сучасної церкви у лісі, села Погоня, Івано-Франківщина. Світлана Боян-Гладка
Нові дані про час заснування Погінського монастиря
За легендою, перший монастир на тому місці заснували у ХІІІ столітті, каже Світлана Боян-Гладка. Під час археологічних розвідок ігумен монастиря надав їй документ, який спростовує цю легенду.
"Отець Терентій Цапчук передав мені документ, який засвідчує про ще раніше заснування — середина ХІІ століття. Він теж вивчає історію монастиря, і ми обмінюємося архівними документами", — каже керівниця експедиції.
Також із відомостей від отця вона дізналася, що територія монастиря сягала 100 гектарів. 42 гектари складали земельні угіддя, які обробляли ченці. Також у користуванні в монахів були ліси та сади.
"У ХVІІ-ХVІІІ століттях у них були навіть два сади, розміщені на горбах, а поміж дерев вони садили городину. Тобто такі тераси були", — говорить Світлана Боян-Гладка.
Місце, де колись розташовувався комплекс монастиря, село Погоня, Івано-Франківщина. Світлана Боян-Гладка
Чи будуть археологічні розкопки в Погоні
У планах, каже науковиця, — видати публікацію про дослідження та отримати дозвіл на археологічні розкопки на території монастиря.
"Зараз мої колеги — кафедра етнології та археології Карпатського університету на чолі із завідувачем, професором Миколою Кугутяком — активно працюємо в архівах України та Польщі. Шукаємо інформацію про Погінський монастир. Це — лише початок великої роботи. Надіємося, наступного року отримаємо від Інституту археології НАН України дозвіл на археологічні дослідження, тобто шурфування грунту чи копання, щоб детальніше дослідити виявлені фундаменти", — каже Світлана Боян-Гладка.
Учасники археологічної розвідки також опитували місцевих жителів, збираючи усні свідчення про монастир.
