За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
В Івано-Франківську на честь полеглого військовослужбовця та учасника гурту "КораЛЛі" Андрія Чепіля втретє провели "ЧеФест". На фестивалі збирали гроші на підтримку підрозділів Сил оборони — зокрема, на аукціоні розіграли гітару зі слідами від крові музиканта.
"Приснилося мені, що поїхав у гори писати музику й пісні"
Історія фестивалю розпочалася ще за життя Андрія як неформальні зустрічі друзів, які вони називали "ЧеФест", каже батько музиканта Ігор Чепіль. Чоловік згадує, як раніше у двокімнатну оселю на такі "квартирники" з'їжджалися десятки людей з усієї України.
"Пам'ятаю: я приїжджаю забирати його з вокзалу, а з ним приїхало піввагона. Я кілька ходок робив для того, аби їх потім з вокзалу привести до квартири. І вони там собі робили такий фестиваль з нагоди приїзду Андрія зі строкової служби. Відтоді все почалося — ці фестивалі", — згадує батько музиканта.
Руслана та Ігор Чепілі. Суспільне Івано-Франківськ
Мама музиканта Руслана Чепіль каже, її син усюди встигав: і на фестивалі, і до церкви, і на роботу, і в гори.
"Приснився мені передостанній раз, що поїхав у гори писати музику і пісні. Це була його мрія — жити в горах і писати пісні. Він хотів купити там собі хатинку", — розповідає мама загиблого військовослужбовця.
Його батько додає: Андрій Чепіль постійно вдосконалювався у музиці. Він брав уроки із фортепіано в американського джазмена.
"Хотів освоїти фортепіано. Але основний інструмент у нього був саксофон. Ще на гітарі грав", — каже Ігор Чепіль.
Фестиваль “ЧеФест”, Івано-Франківськ, 28 червня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ
"Хочеться бути дотичною до пам'яті про військових"
Після загибелі Андрія Чепіля у 2023 році формат трансформувався у фестиваль пам'яті. Його проводять третій рік поспіль, розповідає дружина Андрія та співорганізаторка заходу Дана Чепіль.
"Ми масштабуємося, бо перший фестиваль був таким камерним, а тепер це — вже подія міського рівня. На фестиваль зареєструвався 21 майстер. Їхні роботи можна придбати на благодійному ярмарку. Подумали ми також про дітей — організували для них майстер-класи", — каже Дана Чепіль.
Дана Чепіль. Суспільне Івано-Франківськ
Лілія Бакаленко продає на благодійному ярмарку в'язані сумки ручної роботи та припиндиТрадиційний український жіночий елемент одягу. Нагадує декоративний фартух або запаску. Його в'яжуть або шиють прямокутним полотном і зав'язують на талії поверх спідниці. Участь у фестивалі як майстриня бере втретє.
"Я — з Харкова. З початку повномасштабної війни втратила роботу, тому почала цим (в'язанням — ред.) займатися, і в мене виходить. Ми після ярмарку 20% виторгу віддаємо на благодійність. Якщо нічого не продамо — теж донатимо", — розповідає Лілія Бакаленко.
Відвідувачка фестивалю каже, придбала на ярмарку браслет, а також прийшла сюди, аби подивитися концерт.
"Я не знала Андрія Чепіля, але хотіла відвідати фестиваль, тому що мені подобається ця музика, і хочеться бути дотичною до пам'яті про військових", — розповідає жінка.
Фестиваль “ЧеФест”, Івано-Франківськ, 28 червня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ
Хто виступив на сцені фестивалю
На фестиваль прибули артисти, які товаришували з Андрієм або були близькими за світоглядом, каже співорганізатор заходу, військовослужбовець та учасник гурту "КораЛЛі" Мишко Адамчак.
Зокрема, на сцені фестивалю виступили гурти "Пенсія", "Prekaska", "Брати Станіслава".
"У 2022 році концерт у Звягелі був останнім, який відвідав Андрій. Я його тоді гукнув, бо вони з підрозділом якраз стояли неподалік цього міста. Він з побратимами приїхав на концерт, вони вийшли на сцену. Тоді ми виконали одну пісню спільно із співачкою SANNAУкраїнська співачка та авторка пісень, виступає сольно, популяризуючи українську музику та тему козацтва. Це був останній концерт, який відвідав Андрій. А сьогодні ця співачка виступає на "ЧеФест 3.0", — каже Мишко Адамчак.
Військовослужбовець та учасник гурту “КораЛЛі” Мишко Адамчак. Суспільне Івано-Франківськ
Виступ музиканта та військовослужбовця Сашка Положинського "закривав" фестиваль. Сашко служив із Андрієм Чепілем — у 47 окремій механізованій бригаді "Маґура". Він розповідає, дозвіл на виступ мусив просити у військового командування, адже служить наразі у Силах оборони.
"Зараз мені частіше дають дозволи на концерти. Щодо репертуару, то виконаю знані публікою старі пісні, а також нові. Мені як автору дуже хочеться виконувати саме нові пісні", — розповів перед виступом Сашко Положинський.
Гітара зі слідами крові Андрія Чепіля
Батько Андрія Чепіля каже, що серед лотів, який розігрували на аукціоні фестивалю, — гітара Андрія зі слідами крові від збитих на ній пальців.
Гітара зі слідами крові Андрія Чепіля. Суспільне Івано-Франківськ
Мишко Адамчак розповів, що серед інших лотів — картини Тетяни Кашкарової та інших художників. А також "артефакти" — речі, які забрали з острова Зміїний українські розвідники.
Зі слів Дани Чепіль, виручені гроші із фестивалю передадуть 47 окремій механізованій бригаді "Маґура", полку "Азов" та підрозділу, в якому служить Мишко Адамчак.
Що відомо про Андрія Чепіля
Андрій Чепіль на позивний Кріс — воїн, пластун, музикант. Народився 6 квітня 1994 року в селі Бабухів Рогатинської громади.
Він грав на саксофоні та співав. Андрій Чепіль пройшов строкову службу у військовому оркестрі почесної варти при Президентському полку. Був учасником кавер-гуртів "Frisson Band", "Smerichka" та трембітарем у фолк-рок гурті "КораЛЛІ".
У березні 2022 року Андрій Чепіль мобілізувався до війська. Служив кулеметником на Ізюмському та Куп'янському напрямках. Згодом перевівся до 47 окремої механізованої бригади "Маґура" та пройшов військовий вишкіл у Німеччині. Андрій Чепіль був головним сержантом взводу та командиром бойової машини M2 Bradley. Певний час виконував обов'язки командира взводу.
Військовий прийняв свій останній бій 28 червня 2023 року поблизу села Роботине на Запоріжжі. Чепіль штурмував російські позиції з трьома побратимами. Їхні тіла упродовж чотирьох тижнів не могли забрати через щільний вогонь.
Андрія Чепіля змогли ідентифікувати за понад два місяці. Воїна поховали 10 жовтня 2023 року в Івано-Франківську. Під час прощання з Андрієм Чепілем його дружині Богдані вручили "Залізний пластовий хрест".
