За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Бурштинська громада на Івано-Франківщині — одна з тих, що найчастіше опиняється під атакою росіян. Через це будинки місцевих жителів та комунальні будівлі зазнають пошкоджень, а місто залишається без тепла і гарячої води. Аби адаптуватися до викликів війни, у Бурштині спорудили модульні котельні, однак тепло від них обходиться для людей у чотири рази дорожче, ніж від ТЕС.
Окрім наслідків російської агресії, голова громади називає й інші проблеми. Серед них, зокрема, стан водопровідних мереж Бурштина, які зношені на 90%, недостатня кількість робочих місць та відтік людей із сіл.
Водночас у громаді працюють над проєктами для залучення грошей міжнародних партнерів і держбюджету. Один із ліцеїв Бурштина бере участь у пілотуванні реформи профільної старшої школи та отримує з держбюджету гроші на обладнання. Також за гроші іноземних донорів встановлюють сонячні панелі на комунальних закладах.
Про вплив російських обстрілів на розвиток Бурштинської громади, чому в місті досі не вдалося замінити старі трубопроводи, а також про співпрацю з депутатами після оголошення йому недовіри та підозру в підробленні документів і привласненні бюджетних грошей міський голова Бурштина Василь Андрієшин розповів у інтерв’ю Суспільному.
Скільки разів від початку повномасштабної війни обстрілювали громаду?
Я такого обліку не вів, скільки разів, але дуже багато. Я знаю, що в нас було понад 20 влучань від ракет. А ракет, я знаю, летіло понад 60. Відповідно, решту все позбивали. Щодо "шахедів", то навіть не знаю, але було багато й дуже несолодко. Але підрозділи протиповітряної оборони здебільшого справлялися.
Розбите дерев’яне вікно у Бурштині унаслідок масованої атаки РФ, 30 жовтня 2025 року. Суспільне Івано-Франківськ
Від обстрілів у будинках вікна потріскали, штукатурка, плитка. У палаці культури вікна пошкодило, у спорткомплексі плитка повідпадала. По селах у нас є пошкодження. Один будинок був дуже пошкоджений, прямо в нього ракета попала. Це у селі Бовшів. Там держава відшкодовувала кошти. Приблизно 800 тисяч гривень було допомоги людині, і вона вже відновила цей будинок.
Рятувальники гасять пожежу. Facebook/Держслужба з надзичайних ситуацій в області
А з бюджету громади за цей період скільки людям виділили грошей і на скільки відсотків людям компенсували втрати?
Це — незначна сума, але ми постійно всім, у кого вікна були вибиті, шибки, у кого дах був пошкоджений — шифер, два, три — це ми робили без жодних проблем. Ми це брали на себе. Скільки коштів виплатили, я навіть не знаю, але це не є суттєві видатки. Коли щось стається, тоді збирається комісія з надзвичайних ситуацій і виділяємо гроші, щоб розв'язати проблеми внаслідок обстрілів.
Вибиті вікна після ракетної атаки РФ на Прикарпатті, 17 листопада 2024 року. Суспільне Івано-Франківськ
Як вплинули російські обстріли на економіку громади?
Виклики, звичайно, є, й вони б'ють по фінансах. Тому що, скажімо, немає світла. Нам треба вмикати генератори. Їх треба заправляти бензином. І це все — додаткові витрати.
Економічні наслідки були суттєві, бо був період, коли Бурштинська ТЕС не платила податок. Був такий один рік. У них була важка ситуація. Вони не могли платити, бо треба було відновлювати. Але ми якось це все проживали. Були важчі часи, були кращі.
Голова Бурштинської громади Василь Андрієшин. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
Розкажіть докладніше про ці податки.
В основному, це ПДФОПодаток на доходи фізичних осіб. Це обов'язковий платіж, який держава утримує з усіх отриманих людиною доходів (заробітна плата, премії, доходи від оренди чи продажу майна, спадщина, інвестиційний прибуток тощо) для наповнення державного та місцевих бюджетів і екологічний податокОбов’язковий загальнодержавний платіж, який стягується з бізнесу за фактичні обсяги забруднення довкілля. Його мета — компенсувати шкоду природі та стимулювати підприємства зменшувати викиди. Якщо минулого року в нас бюджет складав 340 мільйонів, то з них 70 мільйонів екологічного податку надійшло від Бурштинської ТЕС і 60 мільйонів — ПДФО. Тобто маємо 130 мільйонів. Крім того, маємо ще земельний податок — 30 мільйонів, то вже маємо 160 мільйонів — от і маєте 50% бюджету.
Розкажіть про наслідки для громади від обстрілів.
Найгірша ситуація була взимку, коли ми відключалися від тепла і світла майже на дві доби. Але в нас є альтернатива. Ми побудували котельні на випадок, якби вийшла з ладу сама Бурштинська ТЕС, не змогла подавати тепло, то ми зможемо перейти на котельні, але там тариф буде значно вищий.
Дві котельні у нас є для населення і три ми поставили на комунальні об’єкти. Ми, правда, приватний сектор не підключали. А там у нас — приблизно 600 абонентів. Але вони майже всі перейшли на альтернативу. Мають або свої котли, або пічки, або ще якісь засоби.
Бурштинська ТЕС. Facebook/ДТЕК Бурштинська ТЕС
А ці дві котельні скільки будинків можуть обігріти?
82 багатоквартирні будинки.
Це — всі будинки, які підключені до централізованого опалення, тобто воно покриває всю потребу?
Так. На всі 100%.
На скільки дорожче люди платять за тепло від котелень?
Приблизно в чотири рази. Якщо зараз за двокімнатну квартиру в середньому люди платять 1000 гривень за тепло, яке йде від енергооб'єкта, то при переході на комунальну котельню, яка працюватиме на газі, треба буде за двокімнатну квартиру платити приблизно 4000 гривень за опалення на місяць.
Твердопаливна котельня у Бурштині. Суспільне Івано-Франківськ
У яку суму громаді обійшлося будівництво цих усіх п’яти котелень і звідки на це брали фінансування?
Це обійшлося нам у 170 мільйонів гривень. Фінансування здебільшого було з держави. Ми використали майже 130 мільйонів гривень субвенції з Кабміну. 10 мільйонів гривень на роботу котелень нам передала Київська міськрада. Громади області нам передали приблизно 6 мільйонів гривень. Тоді була дуже складна ситуація в нас, і була така хороша ініціатива від Асоціації міст України — громади скидалися нам і нас тоді морально особливо підтримали. Всі побачили, навіть держава побачила, що громади скидаються, тоді пішов рух.
Сквер у Бурштині. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
Чи знаєте, які екологічні наслідки для громади мають російські атаки? Чи якось це моніторять після обстрілів?
Таке наразі не проводиться. Наслідків таких ніхто не відчував. Але я знаю, що в нас є небезпека у воді. Бо я знаю, що під час обстрілів дуже багато масла потекло у наше водосховище. І риба — непридатна для споживання. Але проходить час, усе змінюється, все стає в норму.
Політ птахів на Бурштинському водосховищі. Суспільне Івано-Франківськ/Юлія Чаборак
Якщо продовжувати тему опалювального сезону, розкажіть, як ви зараз готуєтеся, які роботи проводяться?
Здебільшого робота зосереджена на тому, щоб забезпечити електроенергією комунальні об’єкти на випадок їхнього пошкодження. Повинні працювати генератори, подавати струм. А для цього нам треба генератори захистити. Тому на найближчій сесії ми будемо виділяти приблизно 300 тисяч гривень, щоб кілька об'єктів захистити блоками.
Це — основний напрям роботи для підготовки до опалювального сезону?
Так, бо якщо говорити про альтернативу, то у нас є генератори. У нас їх достатньо. У випадку відключення від електроенергії ми можемо заливати бензин і забезпечувати роботу насосних станцій, тобто подачу води та відкачування каналізації.
Раніше повідомляли про те, що у громаді реалізують масштабний проєкт реконструкції водогону вартістю понад 330 мільйонів гривень. Чому виникла у цьому потреба, у якому стані були водопровідні мережі громади?
У нас були і є водопровідні системи в дуже поганому стані. Вони на 90% зношені, бо ці водопровідні системи ще будувалися у 1970-ті роки, коли будувалося місто. Відповідно, це сталеві, чавунні труби. Вони вже вийшли з ладу. Як наслідок, ми маємо часті пориви і великі втрати води.
Для того, щоб їх поміняти, треба зараз брати сучасні пластикові труби й заміняти. Якщо говорити про воду, то десь 36 кілометрів трубопроводів треба замінити. Приблизно вже 6 кілометрів — поміняли, а 30 — треба. Ми склали відповідні кошториси. І щоб повністю поміняти водогони, потрібно десь 400 мільйонів гривень. Ми на тих понад 300 мільйонів гривень провели тендер, одна франківська фірма виграла, але досі ми не можемо залучити гроші з Кабміну за "Програмою відновлення України ІІІ". Ми подалися, але поки що отримати нічого не можемо.
У межах проєкту має бути співфінансування від громади у розмірі 20%.
Громада загалом має ці гроші, готова до цього проєкту?
Ні, 20% не має, але щось ми будемо співфінансувати коштами, можливо, щось роботами екскаватора, крана. Так ми зможемо поєднати оце співфінансування.
Середмістя Бурштина. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
На той момент, коли повідомляли про цей проєкт, у медіа з'являлися публікації про можливе завищення цін у кошторисах реконструкції водогону. Зокрема, "Наші гроші" повідомляли, що потенційна переплата тільки на перевірених позиціях за мінімальним обрахунком може складати понад 26 мільйонів гривень. Як ви це прокоментуєте? Чому так сталося?
Коли робили проєкти, проєктант розуміє, яка йде динаміка інфляції і знецінення матеріалів. Тому коли ми замовляли проєкт, ми говорили: якщо поставити ціни теперішні, то наступного року вони будуть занижені, треба буде переробляти кошторис. А ви знаєте, як це погано: зразу ґвалт, зразу крик, що тільки зробили, а вже переробляти. Але ситуація така. Треба передбачити зростання цін. А наприкінці кінці року поміняли взагалі підхід до складання кошторисної документації. Кошторисна документація суттєво зросла. Те, що тоді було завищено на якихось 10% свідомо, то зараз воно вже навпаки занижено. Коли ми робили проєкт, то ми розуміли, що ми того року навіть не подамося нікуди, щоб отримати якийсь ресурс, а пройде рік-два. Тому проєктант робив це свідомо.
Як ви оцінюєте ситуацію з укриттями у громаді і зокрема у Бурштині: чи достатня кількість, чи у придатному вони стані?
Звичайно, що хотілося б кращих укриттів, з подвійним призначеннямНаземна або підземна будівля (чи її частина), яка в мирний час використовується для повсякденних потреб (наприклад, як паркінг, склад або спортзал), а під час воєнного стану слугує для укриття та захисту населення. Коли тривога, вони використовуються як укриття, коли немає тривоги, вони використовуються для різних потреб. Але, на жаль, нам не вдалося створити такого жодного укриття.
Але загалом вистачає на ту кількість жителів, яка є?
У нас вистачає. Ми ще можемо навіть прийняти з сусідніх громад. У нас дуже багато є укриттів.
А у школах і садочках громади є такі школи, де немає нормального укриття?
Немає. В садочках деяких хотілося б, щоб було краще укриття. Але загалом вистачає.
Загалом від початку повномасштабної війни як працювали над укриттями у громаді? Скільки у вас на 2026 рік передбачено грошей на ремонт і утримання сховищ, й скільки вже витратили? Які роботи провели цьогоріч?
На цей рік на покращення укриттів не передбачалося грошей. Кошти запланували тільки на наповнення — водичку треба закупити, печеньки. Але минулих років ми достатньо виділяли кошти, щоб зробити ремонти і привести у відповідний стан. Наприклад, у ліцеї № 3 ми робили і каналізацію, й воду підводили, й вентиляцію, булер'яни закупляли. Ми придбали вісім чи десять булер’янівВисокоефективна дров'яна піч тривалого горіння. Вона працює за принципом природної конвекції: холодне повітря засмоктується з підлоги, проходить через розігріті труби навколо топки і швидко виходить нагрітим у приміщення для того, щоб опалювати їх дровами.
Навчальний клас у школі у Бурштині. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
Який бюджет громади у 2026 році? На що найбільше йде видатків і звідки найбільше отримуєте доходів?
Торік бюджет складав 340 мільйонів. Зараз прийняли 380 мільйонів на цей рік. Чи в нас великий бюджет, чи маленький, я б сказав, що грошей недостатньо. Коштів завжди бракує. Майже половина бюджету йде на освіту. Я думаю, що це у всіх громадах так. Половину бюджету, як я вже сказав, у нашій громаді забезпечує Бурштинська ТЕС. Інша половина — це і комунальні структури, і бізнес, всі інші.
Для того, щоб коштів було більше у бюджеті, нам треба відкривати підприємства, створювати робочі місця. Ми в цьому напрямку працюємо, у нас є два зареєстровані урядом індустріальні парки.
Скільки у бюджеті громади на 2026 рік у вас передбачено грошей на підтримку армії і який це відсоток від бюджету?
Ми ухвалили рішення, що ми щокварталу від отриманих коштів від екологічного податку, які нам платить Бурштинська ТЕС (у рік вона платить приблизно 80 мільйонів), то з них 20% ми одразу відкладаємо на потреби армії. Мова йде про приблизно 17 мільйонів гривень. Хоча до нас надходить листів стільки, що, я думаю, є на 100 мільйонів потреби. Усі задовольнити ми не можемо, але цих 17 мільйонів йде суто на потреби армії. Крім того, ще на забезпечення родин військових виділяємо гроші, й разом ми десь витрачаємо 35 мільйонів гривень. Тобто 10% бюджету точно йде на потреби військових.
Меморіал у Бурштині. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
Чи є у громаді програми для підтримки родичів зниклих безвісти, загиблих військових? Якщо так, то які й що вони передбачають?
Для ветеранів ми виділяємо гроші на свята — День Конституції, День Незалежності, на Різдво, на Великдень. Як родинам, так і військовим. Також їхнім дітям. Спрямовуємо кошти й на лікування як родинам, так і військовим, якщо є така потреба. Так само сім’ям загиблих. Вони створили свою асоціацію, і ми з ними успішно працюємо.
У нас уже, на жаль, понад 140 загиблих, приблизно 50 — зниклих безвісти.
Поховання полеглих воїнів на кладовищі у Бурштині. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
Чи виділяють гроші з бюджету громади на пам’ятники загиблим? Чи це відбувається за гроші родичів?
Ми по 50 тисяч гривень фінансуємо на пам’ятник. Якщо не помиляюся, він коштує 80 тисяч гривень. Це — одинакові пам’ятники.
Скільки вимушених переселенців проживає на території громади, де вони перебувають?
Наразі у нас проживає майже півтори тисячі вимушених переселенців. У найскладніший час було 2500. Багато з них повернулися, особливо на Київщину. У громаді діють два шелтери. В одному проживають понад 50 ВПО і ще орієнтовно 100 людей перебувають в іншому. Здебільшого вони проживають у Бурштині.
Зараз держава виділила гроші, тому чотири фельдшерсько-акушерські пункти — у процесі переведення у житло. Вони — у селах Куничі, Озеряни, Різдвяни і Новий Мартинів. Уже ремонти зроблені приблизно на 50%, і до кінця року шість сімей там поселять.
Скільки переселенців, які вимушені були покинути свої домівки через війну, мешкають на Прикарпатті. Суспільне Івано-Франківськ
Як загалом люди, які переїхали із зони бойових дій, інтегруються у життя громади? Як громада співпрацює з ними? Чи знайшли вони тут роботу?
З Курахового до нас приїхало орієнтовно 180 людей. Там є приблизно така станція, як у нас була. Більшість з них працюють на Бурштинській ТЕС, у ЦНАП влаштувалася одна людина, у школах працюють, у різних установах є ВПО. Я б сказав, що потреба у праці є ще у багатьох вимушених переселенців, як і у наших людей. Проте в нас — недостатньо робочих місць.
Чи не вважаєте громаду більше містоцентричною? Тобто чи не зосереджене все життя громади здебільшого у Бурштині і йде відтік людей з сіл?
Така ситуація на ОпілліІсторико-етнографічний та фізико-географічний край на заході України, розташований у межах Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей у всіх громадах. Відтік населення з сіл — це однозначно. Ми це бачимо. Нас це дуже турбує, бо село занепадає, на жаль. Хоча ми наші села намагаємося підтримувати, забезпечувати належний стан доріг, але все одно молодь виїжджає. Цей процес неможливо зупинити.
Загалом у громаді проживає 25 тисяч населення, з них 15 тисяч — у Бурштині, а в селах —10 тисяч. На 18 сіл — це по 550 жителів на село. Але є села такі як Демянів, Бовшів, Задністрянське — вони більші, по тисячі-півтори тисячі населення, а є села такі як Новий Мартинів, Слобода — там по 300 людей, у Різдвянах — 100 з чимось людей, по-різному.
Представники благодійного фонду зустріли вимушених переселенців на залізничному вокзалі, Івано-Франківськ, 27 січня 2026. Facebook/Івано-Франківська обласна державна адміністрація
А яка там ситуація: чи курсує транспорт до них, чи достатньо це село має можливості, щоб люди там проживали?
Доїзд транспорту є. Тільки Коропатники і Коростовичі в боці, але їм там два кілометри до дороги, не так далеко. Але до них немає такого сполучення, щоб був маршрут Франківськ — Коростовичі або Франківськ — Коропатники, такого немає. Є Івано-Франківськ — Сарники. Але він йде через ці села, просто два кілометри треба дійти до дороги, щоб доїхати. І жителям це незручно, бо вони б хотіли, щоб до них у село приїжджав транспорт, а внутрішній транспорт нам важко зараз виділити. Але знаємо цю проблему і її будемо вирішувати також.
Який відсоток бюджету приблизно щороку витрачаєте для сіл громади?
Не такий, якби хотілося, бо більше все ж таки залишається у Бурштині, бо в нас є проблеми з опаленням, водопостачанням, каналізацією. У селах такої проблеми немає. У селах в основному — проблеми доріг, сільських клубів, шкіл, пошти. У відсотковому відношенні — 20% бюджету спрямовуємо на села.
Бурштинська громада. Бурштинська міська рада
Ви працюєте якось над тим, щоб більше села підтримувати?
Я навіть не знаю, як сказати. Візьмемо, наприклад, Слободу. Там треба робити ремонт у клубі. Треба 500 тисяч гривень. Є думка, і ми не можемо прийти до спільного висновку, чи цей клуб узагалі залишити і вже його не відновлювати, чи все ж таки вкласти 500 тисяч для того, щоб він почав функціонувати. І таких проблем є дуже багато в кожному селі: чи та будівля, чи інша. Ми працівника благоустрою спеціально наймаємо на літній період з травня по листопад, щоб він у селі підкошував і підтримував порядок. Якийсь рівень ми тримаємо. Збираємо сміття з сіл кожного місяця. Якщо запитати людей, усі захочуть більше послуг, але ресурс обмежений, де б то не було.
Один із ліцеїв вашої громади є пілотним, де впроваджують реформу. Загалом в області є шість таких пілотних ліцеїв. Розкажіть, чому вирішили взяти участь у пілотуванні проєкту, що це дає громаді?
Тому що ми хочемо бути першими. Це ж природно. Ми хочемо у всякому разі не відставати. Якщо говорити про освіту, то я собі не уявляю, як інші громади, наприклад, сусідні, будуть цю профільну освіту в себе влаштовувати. Тому що вони ще не підготували приміщення. У нас уже дуже багато вкладено коштів у 2025 та цьому році. На найближчій сесії ми будемо виділяти гроші для Бурштинського ліцею імені Ольги Басараб, щоб продовжувати ремонти. Бо якщо ми шість мільйонів вкладемо у ремонт класів на вимогу держави, то держава забезпечить ці класи відповідним обладнанням. Якщо ми не скеруємо ці гроші, відповідного обладнання не буде. Профільність освіти — це, як правило, лабораторії. Це — практичні навики порівняно з тим, як було колись.
Навчальний клас в ліцеї, Бурштин. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
Скільки грошей наразі для цього виділили з бюджету громади?
Торік ми десь п’ять мільйонів гривень виділили, цього року вже півтора і зараз будемо виділяти шість.
За рішенням уряду з 1 вересня 2026 року всі учні шкіл мали б харчуватися безкоштовно. Наразі вже деякі громади б’ють на сполох і кажуть, що це буде важко організувати. Як наразі ви працюєте над підготовкою до цього?
По-перше, треба набирати додатково кухарів і обслуговуючого персоналу. Щоб їх додатково набрати, треба знайти гроші. Тут ви годували 100 дітей, зараз треба годувати 500. Є різниця? Є. Друге: а де їх годувати? Харчоблоки треба. Звичайно, там є можливість, щоб хтось на малій перерві їв, хтось — на великій. Але це — незручно.
Навчальний заклад у Бурштині. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
Тобто з державного бюджету виділяють гроші суто на харчі, а всю іншу підготовку має провести і профінансувати громада?
Держава з себе скидає на органи місцевого самоврядування.
Але на їжу вони виділяють гроші?
Але це пів проблеми. А пів проблеми — на органах місцевого самоврядування. Як завжди. І будуть питати з нас. Тому все дуже непросто.
Що ви зараз робите? Бо часу не так і багато до 1 вересня.
Ми зараз рахуємо бюджет, перераховуємо, скільки коштів треба, щоб найняти людей, бо вже потрібно їх шукати, щоб з 1 вересня вони запрацювали.
Як ви оцінюєте, чи зможете до нового навчального року підготуватися до цього у всіх школах?
Хто нас питати буде? Можемо, не можемо, все одно треба. Тому зробимо, це безумовно. Мусимо. Є закон і треба його виконувати.
Бурштин після атаки РФ. Суспільне Івано-Франківськ
У грудні 2023 року частина депутатів вам висловила недовіру через спрямування бюджетних грошей під час війни на туристичні об’єкти, відсутність підтримки волонтерів та звільнення начальниці управління культури міськради. Як ця ситуація вплинула на вашу співпрацю з депутатами?
Щоби були проблеми — їх немає. Щоб я сказав, що у нас відмінні депутати, що ми цілуємося — такого теж не можу сказати. Але нормальні робочі стосунки, як і повинно бути. Є, що ми десь не погоджуємося, гриземося. Та ви можете побачити наші сесії, вони дуже непросто проходять. Але ми знаходимо все одно консенсус. І ми досить непогано рухаємося вперед. У нас і не було питань таких, щоб ми десь у чомусь застрягали і не вирішували. Якщо на одній сесії не ухвалили, то на другу, третю виносимо, і все нормально. Буває непросто, але так і повинно бути. Якби усе йшло просто, мені здається, то було б нецікаво.
Наразі розглядають у суді справу щодо вас та головного інженера Галицького комунального підприємства "Капітальне будівництво". Вас підозрюють у підробленні документів та привласненні з бюджету Галицької міської ради 125 тисяч 375 гривень. На момент ймовірного правопорушення у жовтні 2020 року ви працювали головним інженером приватного акціонерного товариства "СТМ". Як прокоментуєте цю підозру?
Не знаю, чи можна так говорити. Це — політичне замовлення на 100%. Ви ж бачили, що тоді пішла така акція, 20 міських голів попало під кримінальні справи. Що це було, що, просто так? Та шукали тільки зачіпки за що-небудь, щоб хапнути. Чому скоріше не робили? Мабуть, не було підстав. Але прийшов час і сказали, що так, треба, щоб показати роботу. От і показують роботу.
Тобто обвинувачення ви відкидаєте?
Повністю.
А на якому етапі зараз ця справа?
Та тривають судові засідання. Зараз викликають свідків, робочих, бухгалтерів. Це така рутинна робота. Я перший раз у суді. Не знав, що так довго воно може відбуватися. Я думав, що то раз-раз, а то кажуть, що на роки.
Розкажіть, які проблеми вважаєте найважливішими у громаді?
Відкриття нових підприємств. Створення робочих місць. Це — питання №1. Йдеться про індустріальні парки. Друге — у нас "магнітом" є наше водосховище, як ми називаємо "Бурштинське море". Створення інфраструктури навколо "моря". Ми дуже близько підійшли до цього. Зокрема ми зараз розвиваємо Касову гору. Але це — тільки частина роботи. А так, навколо "моря" ще є дуже багато роботи. Тут багато таких мініпроєктів або ідей, які треба буде втілювати. У нас є шалені можливості. Можна зробити з Бурштина родзинку.
Краєвиди “Касової гори”. Facebook/Бурштинська міська рада
Але чи може це бути під час війни? Зокрема, робота з водосховищем.
Може. Так, тут є обмеження. Але все одно ми цим вже займаємося, ми готуємо це, і все одно робота вже піде.
Назвіть три проблеми Бурштина, які досі не вдалося вирішити, відколи ви перебуваєте на посаді голови громади.
Я думав, що мені вдасться більше ресурсів отримати по різних програмах. Так, ми залучили 10 мільйонів 500 тисяч гривень, але це — несуттєво. Я думав, що нам вдасться більше в економіку залучити. Мабуть, тому що війна, не вдалося. Створити робочі місця не вдалося так, як я сподівався. І третє — мабуть, зробити дороги в села. Я чомусь думав, що вдасться більше заасфальтувати, більше наблизити села до міста.
