«Ми памʼятаємо, ми знаємо, ми чекаємо». На Франківщині провели автомотопробіг на підтримку полонених та зниклих безвісти

За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.

9 серпня на Франківщині родини військовополонених та зниклих безвісти військовослужбовців провели мирну акцію у форматі автомотопробігу. Вона об’єднала учасників із Рогатина, Бурштина, Галича та обласного центру. Автомотопробіг стартував о 14:00, а о 18:00 учасники продовжили мирну акцію біля Франківського драмтеатру.

Про це повідомила кореспондентка Суспільного з місця події.

Акція на підтримку полонених і зниклих безвісти воїнів, Івано-Франківськ, 9 серпня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Василь Василюк

За словами співорганізаторки акції, матері полоненого бійця полку «Азов» Ірини Іванової, з Рогатина о 14:00 стартували 15 автомобілів та 38 мотоциклів. Далі колона проїхала через Бурштин і Галич та о 18:00 прибула до Івано-Франківська. Біля драмтеатру акцію продовжили з хвилини мовчання, виконання гімну та виступів учасників. Жінка каже, що такий формат заходу обрали, щоб привернути увагу людей у різних містах та селах до проблеми військовополонених та зниклих безвісти. Загалом у мирній акції взяли участь понад 200 людей.

«Є багато людей, які не мають соцмереж. Багато людей не чують, що таке відбувається. І ми це зробили, щоб розказати більше по селах, по містах, щоб вони почули, побачили, що є в нас така проблема. І щоб влада зрозуміла, що кількість людей у полоні збільшується, і проблем збільшується, і треба шукати компроміси, і думати, як їх звільнити. Питання полону і безвісти зниклих надто болісне і для родин, і для тих хлопців, які там в невідомості, і навіть не знають, що є Україна, і що їх чекають, борються за них», — говорить Ірина Іванова.

За словами співорганізаторки акції, є випадки, коли з полонених, зокрема тих, хто має судимість, стягують гроші за утримання та комунальні послуги.

«Зараз від полонених надійшла інформація, що наші хлопці, які судимі, мають платити за свої камери, за тюрму, за те, що вони використовують воду та тепло. Вони працюють, і в них забирають гроші. Це дуже тяжко», — каже Ірина Іванова.

До автомотопробігу долучилися представники мотоклубу «Торнадо». Організатор мотопробігу Андрій Петров розповідає, що учасники клубу вирішили приєднатися, аби підтримати родини полонених і зниклих безвісти бійців.

«До нас ще приєдналися хлопці з франківського клубу “Мотопаства”, ще приїхали вільні байкери з Бережан Тернопільської області, з Бурштина приєдналися та з Івано-Франківська. Ми є співорганізаторами, бо в кожного з нас є друзі, які на передовій, які є в полоні, які загинули. Ми не можемо пройти повз таку подію. Учасник нашого клубу теж чотири роки був у полоні. Про це треба говорити, кричати, показувати, що ми пам’ятаємо, ми знаємо, ми чекаємо», — каже Андрій Петров.

Організатор мотопробігу Андрій Петров. Суспільне Івано-Франківськ

Автомотопробіг на підтримку полонених та зниклих безвісти бійців, 9 серпня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Василь Василюк

Серед учасників акції біля драмтеатру — Ольга Кім, яка понад три роки чекає на свого сина Сергія, військовослужбовця 25 окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. Він зник безвісти поблизу села Червонопопівка Луганської області.

«Мій син мобілізувався у листопаді 2022 року. Зараз він зниклий безвісти. З березня 2023 я чекаю свого сина. Я знайшла декілька відео полонених. Але там зав’язані очі. І ви самі розумієте, що ця інформація потребує перевірки. Чекаю, що і автобус з моїм сином, звільненим з полону, живим, приїде», — говорить Ольга Кім.

Ольга Кім. Суспільне Івано-Франківськ

На акції також була Зоряна Колибабюк, яка розшукує свого брата Сергія Солов’я. З її слів, він був мобілізований 30 серпня 2025 року. Служив у 104 окремій бригаді територіальної оборони, виконував бойові завдання у Куп’янську на Харківщині. Востаннє чоловік виходив на зв’язок з рідними 24 травня.

«Ми списувалися з командирами, казали, що була важка ситуація, але все гаразд у нього. І що 3 червня він ще виходив на зв’язок з командуванням. А 9 червня нам повідомили про те, що брат зник безвісти за особливих обставин під час бойового завдання, внаслідок штурмових атак росіян і дії отруйних речовин. Чекаємо, молимося, віримо, вогонь надії горить. Інформація різна. Він у нас такий бойовий, віримо, що тримається, бо має доньку, має сім’ю і знає, що повинен повернутися», — каже Зоряна Колибабюк.

Зоряна Колибабюк. Суспільне Івано-Франківськ