За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
7 жовтня 2026 року у Коломиї, що на Івано-Франківщині, звільнений з російського полону Андрій Симотюк зняв свій портрет зі «Стіни надії». Військовослужбовець 109 батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» провів у неволі дев’ять місяців і повернувся в Україну 19 серпня 2026 року під час 77 обміну.
На зустріч із бійцем прийшли родини полонених та зниклих безвісти військовослужбовців. Вони зустріли його з короваєм та подарували ікону. Також зачитали вірш, який написала одна з матерів військового, що нині вважається зниклим безвісти, повідомила кореспондентка Суспільного з місця події.
Портрет Андрія Симотюка на «Стіні надії» у Коломиї. Суспільне Івано-Франківськ/Ольга Манзуля
За словами Андрія Симотюка, росіяни його спершу тримали у Луганській області, потім перевозили в інші місця позбавлення волі. Кінцевою точкою перебування воїна у неволі була Удмуртія Російської Федерації.
«Я вже дізнався про це після полону. В Удмуртії. Нехай згорять ті всі їхні “удмуртії”. Це — дуже складно і дуже важко. Краще це не проходити нікому. Ставилися, як ставилися. В останній момент обміну, в літаку, вже зрозуміли, що Білорусь. Дуже були раді. На голову накладали мішок. Аж перед автобусами, коли мали сідати, вони ті мішки з наших хлопців зняли», — розповідає звільнений з полону РФ військовослужбовець.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
Звільнений з полону РФ Андрій Симотюк тримає квіти та коровай, Коломия, 7 жовтня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Ольга Манзуля
Мати Андрія Симотюка Ірина каже: першою дізналася, що син — у полоні РФ. Росіяни самі сконтактувалися з нею 19 листопада 2025 року, а офіційне підтвердження, що її син у неволі, отримала в травні 2026 року.
«Мос*алі на мене вийшли увечері десь. Я побачила його фотографію і внизу “давайте общаться”. Я першою дізналася, ще навіть не знали ні в частині, ніхто», — каже Ірина Симотюк.
Мати звільненого з полону РФ Андрія Симотюка Ірина. Суспільне Івано-Франківськ/Ольга Манзуля
Перед обміном рідні отримали лист від сина, говорить батько звільненого з полону Андрія Симотюка Любомир.
«За тиждень до того, як сина мали обміняти, він надіслав лист. Хотіли відповісти, а нам надійшло повідомлення, що Андрій вже на кордоні. А по телефону жінка моя побачила, як він дає інтерв’ю. Я одразу сказав, що це не його розмова, бо він по-моск*льськи, так як і я, не вміє говорити. Продиктували. Всі ми дуже тішилися, що син нарешті вдома», — розповідає батько воїна.
Батько звільненого з полону Андрія Симотюка Любомир. Суспільне Івано-Франківськ/Ольга Манзуля
Андрій Симотюк каже, що не зневіритися у полоні йому допомагали думки про рідних та близьких. Тепер військовослужбовець відновлює сили та відпочиває після пережитого.
«Бажаю, щоб всі батьки дочекалися своїх рідних. Молимося за них. Мій син каже, що він бачив ангелів. Його три рази мали розстріляти. Так що Бог — це є велика сила. Аби всі ці родичі, які тут є, дочекалися своїх дітей, чоловіків, братів. І щоб швидше закінчилася ця клята війна», — говорить мати звільненого з полону Ірина Симотюк.
На зустріч із Андрієм Симотюком прийшли рідні полонених та зниклих безвісти військовослужбовців, Коломия, 7 жовтня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Ольга Манзуля
Що відомо про Андрія Симотюка
Андрій Симотюк народився 4 квітня 1985 року. Чоловік підписав контракт і розпочав службу у Збройних силах України у 2019 році. Служив у 109 окремому батальйоні 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». 19 листопада 2025 року Андрій Симотюк потрапив у російський полон у Донецькій області. Пробув у неволі дев’ять місяців. В Україну повернувся 19 серпня 2026 року під час 77 обміну полоненими.
