За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
У селі Рунгури на Івано-Франківщині скульптор-самоук Олексій Бондаренко перетворив власне подвір’я на сад фігур «Краса Карпат». У ньому він розмістив понад 40 композицій, які створив власноруч із цементу та піску. На площі орієнтовно 20 соток майстер відтворив образи гуцулів, тварин, характерних для Прикарпаття, біблійних та історичних постатей, сцени кохання, українського побуту й традицій. Окремі роботи присвятив героям визвольної боротьби та сучасним військовослужбовцям України. Також на його подвір’ї є скульптури Богородиці, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Олекси Довбуша, козаків і повстанців, триметрового білого коня, а ще — гойдалки, які майстер також виготовляє сам.
Про техніку виготовлення скульптур, історії створення та як сад «Краса Карпат» став простором для збереження українських традицій і пам’яті про героїв — у матеріалі Суспільного.
Понад 40 скульптур на власному подвір’ї
Серед робіт Олексія Бондаренка є композиції, які майстер присвятив коханню та українським традиціям: гуцул із сопілкою, гуцулка з хлібом і сіллю, сцени гуцульського весілля, чумаки з волами та оздоблені криниці. Одна з них створена за мотивами народної пісні «Чи це ж тая криниченька».
Скульптор-самоук з Рунгурів Олексій Бондаренко. Суспільне Івано-Франківськ/Назар Вінтонюк
«Це — криниця, журавель, як було у давнину. Біля криниці — кінь і гуцульська пара. І я написав: “Оце ж тая криниченька, де голуб купався”. Голуб є на коновціУ багатьох регіонах України (особливо на заході) «коновця» або «коновка» — це народна назва великого дерев’яного або металевого кухоля чи відра. «Оце ж тая дівчинонька, що я закохався». Все — з народної пісні. Я хотів закарбувати, яка колись любов була», — розповідає Олексій Бондаренко.
Будинок, у якому Олексій Бондаренко хоче облаштувати музей гуцульського побуту. Суспільне Івано-Франківськ
Поруч із криницею — будинок, який майстер також збудував власноруч. Його фасад він оздобив скульптурами. Зі слів Олексія Бондаренка, у майбутньому він хоче облаштувати у будинку музей гуцульського побуту.
Олекса Довбуш з ведмедем тримають балкон хати-музею. Суспільне Івано-Франківськ
«То Довбуш тримає балкон з ведведем, і гуцулка наверху. Це — порівняння звіра і Довбуша силою. І вони, як берегиню, тримають гуцулку наверху. А фасад я оздобив пейзажем з гуцулкою», — пояснює Олексій Бондаренко.
Вхід на обійстя Олексія Бондаренка, оздоблений фігурами левів. Суспільне Івано-Франківськ
