Станом на серпень 2026 року фахівці Державної екологічної інспекції (ДЕІ) провели понад 15 заходів державного контролю за проїздом механічних транспортних засобів територіями природно-заповідного фонду.
Виявлені порушення кваліфікували за статтею 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Усі складені протоколи скерували до суду.
За трьома справами Яремчанський міський суд уже виніс постанови про притягнення порушників до адміністративної відповідальності. Решта справ наразі перебувають на розгляді.
Фіртка розбиралась, як на території Карпатського національного природного парку контролюють незаконний джипінг та яку відповідальність передбачає порушення природоохоронного законодавства.
За словами начальника відділу природно-заповідного фонду, лісів, рослинного і тваринного світу та біоресурсів Державної екологічної інспекції Карпатського округу Михайла Півторака, із січня 2025 року набули чинності зміни до Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Вони чіткіше визначили, хто має право пересуватися територіями та об’єктами природно-заповідного фонду і за яких умов такий проїзд є законним.
Водночас, зазначає Півторак, водіям проводять роз’яснювальну роботу щодо заборони заїзду на заповідні території.
«Доцільно проводити з водіями роз’яснювальну роботу, щоб вони розуміли: якщо вони заїжджатимуть на територію природно-заповідного фонду, то порушуватимуть закон», — розповів Михайло Півторак.
Михайло Півторак додав, що на в’їздах до заповідних територій встановлені шлагбауми та попереджувальні знаки, які інформують про заборону проїзду.
«Так чи інакше всі джипери розуміють про чинну заборону проїзду, оскільки на старті кожної заповідної території шлагбауми. На певній відстані від них розташовані й попереджувальні знаки. Там чітко прописано, що проїзд чи джипінг забороняється», — зазначив Півторак.
Окрім законодавства, режим використання територій визначається також положенням про Карпатський національний природний парк. У ньому вказано, чи дозволяється проїзд відповідними територіями. Інспектор наголошує: така заборона діяла в Україні й до 2025 року.
«Проблема існувала й раніше. Ми звертали на неї увагу. Однак після того, як запрацював пункт екологічного контролю, були створені рейдові групи, які виїжджали на декілька локацій — імовірних місць порушення природоохоронного законодавства.
Розголосом для суспільства став випадок, коли цьогоріч у липні організатори джип-турів намагалися заблокувати роботу пункту екологічного контролю», — пригадав фахівець.
У результаті перевірок виявили низку порушень. Працівники Державної екологічної інспекції тоді складали відповідні адміністративні протоколи, проводили розрахунок розміру шкоди, завданої навколишньому середовищу. Пізніше ці матеріали скеровували до суду.
«Насправді ми не визначаємо розмір адміністративного штрафу. Екоінспектори фіксують порушення, збирають належні докази, складають протокол, оформлюють матеріали відповідним актом і скеровують їх до суду.
Надалі суд після дослідження всіх доказів приймає рішення про те, чи є в діях громадянина склад адміністративного правопорушення. Після цього суд виносить постанову про накладення стягнення», — додав Півторак.
Що стосується збитків, завданих навколишньому природному середовищу, то їхній розрахунок здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 575, яка регулює питання відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, об’єктам і територіям природно-заповідного фонду.
«Там передбачені досить суттєві суми відшкодування. Минулого року ми зафіксували десять випадків притягнення до адміністративної відповідальності порушників у зонах Верховини, Яремча та Микуличина.
Штрафи в такому випадку не є великими на відміну від розміру вчиненої шкоди — за кожні сто метрів проїзду транспортним засобом нараховується розмір стягнення», — пояснив інспектор.
Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.
Фахівці дослідили ділянки, де проїзд категорично заборонений.
Урочище Войтул та полонина Діл
Дорога на полонину Діл бере початок з урочища Войтул. Територія належить Карпатському національному природному парку. Це популярна серед туристів високогірна місцевість розташована у межах Ворохти.
Перша рейдова група запланувала пройти цю полонину та пропатрулювати територію, щоб перевірити, чи немає там транспортних засобів, які незаконно заїхали.
«Ми бачимо, що тут встановлений шлагбаум, тобто доступ до цієї території обмежений.
Якщо говорити про конкретну ділянку, то далі за маршрутом немає будинків, які б свідчили про проживання тут громадян. Тому законних підстав для проїзду цією територією немає», — вказує Михайло Півторак.
Водночас на території природно-заповідного фонду можуть проживати люди.
«Тут йдеться про місцевих жителів, які мають там домівки та відповідні документи про це. Якщо людина їде до своєї земельної ділянки, то зрозуміло, що ніхто не буде її штрафувати.
Така ситуація відрізняється від випадків, коли транспорт використовується для перевезення туристів чи організації джипінгу», — пояснив інспектор.
За словами Півторака, інспекція перш за все перевіряє людей, які по кілька разів виїжджають на полонини, як-от Ягідну чи Русанівку.
«В офіційному застосунку «ЕкоЗагроза», який спеціально призначений для перевірки стану довкілля та фіксації екологічних злочинів, часто приходять скарги та звернення щодо незаконного проїзду машин», — додав фахівець.
Зокрема, на території від урочища Войтул екоінспектори раніше вже виявляли порушників.
«Джипер проїжджав з туристами. Проте не хотів надати документи для встановлення мети їзди. Громадянин заявляв, що є власником садиби, хоча на полонині немає жодних господарських будівель. Після цього ми викликали працівників поліції», — пригадує інспектор.
Тоді ймовірний порушник використав інший з’їзд та втік. Свідчення про нього надали туристи, які спускалися з полонини Діл. Пояснення скерували до поліції для встановлення особи та притягнення його до відповідальності.
Орієнтовний розрахунок завданої шкоди склав понад 200 тисяч гривень.
«У разі встановлення його особи, громадянину виставлять претензію про відшкодування шкоди навколишньому середовищу. Тут все залежить від замірів території, якою проїхали», — каже Михайло Півторак.
Про шкоду довкіллю від джипінгу
Основною шкодою від незаконного джипінгу в Карпатах є шумове забруднення та руйнування ґрунтового покриву. Крім того, проїзд автомобілів негативно впливає на тварин — плазунів, гризунів та інших представників фауни.
За словами виконувачки обов’язків начальника Татарівського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського національного природного парку Вікторії Новак, джипінг часто пов’язаний не стільки з екстремальними розвагами, скільки з перевезенням туристів.
«Цей бізнес побудований на тому, щоб перевозити відвідувачів. Перевізники так ревно борються не стільки за екстрим для туристів, а за доставку з пункту А в пункт Б», — розповіла Вікторія Новак.
Посадовиця зазначила, що на полонині Діл зазвичай більше піших туристів. Звідти можна пройти до Ворохти або Татарова.
Водночас навіть кілька автомобілів можуть завдати шкоди природі.
«Проте навіть одна чи дві машини сильно нищать ґрунтовий покрив», — наголосила Вікторія Новак.
Така значна шкода урочищу зумовлена тим, що дорога на полонину не є капітально облаштованою — фактично це ґрунтова, трав’яниста стежка.
«Як формувались такі пішохідні дороги? Тут були колись місцеві, якісь гуцули, котрі, до прикладу, випасали овець. Якось повинні були дістатися полонини — так і протоптували з отарою стежку», — пояснила Вікторія Новак.
Коли такою дорогою проїжджає позашляховик, він руйнує рослинний покрив. Згодом утворюються колії, а це може спричиняти ерозійні процеси, каже Вікторія Новак. Коли ж утворюється ерозія — вона розмиває ґрунт.
«Тоді жодна пожежна машина не зможе сюди доїхати», — зауважив Михайло Півторак.
Ще один важливий аспект — вплив на живих істот. Наприклад, у момент, коли територією пересувається тварина, транспортний засіб може її налякати. Йдеться навіть про рідкісні види фауни, зокрема червонокнижні.
«У горах хочеться відчути спокій, почути власні думки. А шум від позашляховиків не дає цього зробити», — додала Вікторія Новак.
Фахівці говорять і про період розмноження диких тварин — з 1 квітня до 15 червня. У цей час особливо важливо дотримуватися режиму тиші. Через шум транспортних засобів тварини лякаються, залишають свої місця перебування та можуть переміщуватися на інші території.
«Ми контролюємо дотримання цього періоду. Є інформаційні знаки, встановлені шлагбауми, систематично проводяться рейди. До того ж кожен інспектор закріплений за своєю територією.
Наприклад, територія Татарівського природоохоронного науково-дослідного відділення становить 3270 гектарів, а за нею закріплені сім інспекторів. Для однієї людини це досить велика територія.
Особливо складно контролювати її, якщо відділення межує з населеним пунктом, адже там ризик порушень вищий», — вказала Вікторія Новак.
Певною мірою, зауважують інспектори, шкода від джипів та квадроциклів може відрізнятися.
«Квадроциклісти часто шукають саме бездоріжжя та драйв — їм важливо, щоб каміння вилітало з-під коліс.
Водночас законодавство передбачає різні розрахунки відшкодування збитків залежно від виду транспортного засобу. Окремі суми передбачені, зокрема, для квадроциклів, вантажних транспортних засобів, мотоциклів тощо. Тобто шкода розраховується не за однією універсальною сумою», — пояснила фахівчиня.
Загалом проблема джипінгу постає в літній сезон, адже взимку дороги стають непрохідними. На думку Вікторії Новак, розв’язати таку проблему можна систематичними рейдами та притягненням порушників до відповідальності.
«Люди найбільше замислюються тоді, коли стикаються з фінансовими наслідками. Якщо один, другий, третій порушник заплатить хоча б 150-200 тисяч гривень — залежно від конкретного випадку — люди почнуть замислюватися над своїми діями», — сказала Вікторія Новак.
Результати перевірки
Під час теперішнього рейду в урочищі Войтул інспекція не зафіксувала жодного транспортного засобу та не виявила порушень.
«Проте сліди машин і квадроциклів свідчать про несистематичні виїзди. Робота інспекції з порушниками продовжується», — вказав Михайло Півторак.
За словами інспектора, якщо раніше кожен рейд був результативним, то зараз дедалі більше громадян остерігаються порушення законодавства:
«Заборона проїзду набула масового розголосу, тому люди починають розуміти суть порушення та зважають на ризик притягнення до відповідальності.
Ми закликаємо людей відвідувати гори, насолоджуватися видами та мальовничими локаціями, але це потрібно роботи без шкоди навколишньому середовищу».
У Державній екологічній інспекції наголосили на регулюванні вимог закону. Якщо ж на законодавчому рівні внесуть зміни — тоді фахівці опиратимуться на них.
«Наразі проїзд на території природно-заповідного фонду не дозволений, тому виявляємо ці порушення», — додав Півторак.
Думки туристів
Дорогою на полонину Діл щодня проходять багато туристів. Деякі з них зазначають, що джипінг заважає відпочинку в горах. Попри заборони, за їхніми словами, автомобілів та квадроциклів у Карпатах стає більше.
Туристка Вікторія розповідає, що неодноразово зустрічала джиперів під час походів.
«Джипери руйнують природу. Ми часто стикаємось з ними в походах. Полонина Ягідна здається зруйнованою — я була там минулого року. А туди дуже легкий маршрут для походу», — ділиться Вікторія.
Вона вважає, що для джипінгу та квадроциклів можна було б визначити окремі маршрути.
«Нехай для джиперів і квадроциклів виділять окремі маршрути. Аби вони їздили й вбивали не всі карпатські дороги. Це впливає на ерозію, екосистему. Не кажучи про те, що джипери змушують туристів дихати пилом у горах», — сказала туристка.
Водночас для людей, які сумніваються у своїх силах зійти на гору, досвідчені туристи радять перед походом тренуватися.
«Перед своїм першим походом я теж тренувалася. Є трекінгові палиці, можна робити перерви на шляху, йти повільніше. Але це можна зробити», — зазначила Надія.
Попри те, що мандрівка в гори може вартувати багато зусиль, відчуття після підкорення вершин того вартують, розповідає турист, який з сім’єю підіймався на полонину Діл.
«Берете з собою гарний настрій, воду, зручне взуття, добре калорійно снідаєте щось з м’ясом (навіть карпатський бограч) і можна підійматись», — поділився чоловік.
Друга рейдова група. Полонина Русанівка
За словами начальника відділу рекреації Карпатського національного природного парку Миколи Панчука, джипінг у Карпатах почав активно розвиватися близько десяти років тому. Спочатку автомобілями користувалися переважно на сільських дорогах, однак згодом почали заїжджати й на гірські території.
Водночас, зазначив Микола Панчук, для жителів заповідних територій передбачена можливість законного проїзду. Керівництво парку видає їм спеціальні перепустки, у яких зазначають дані отримувача та транспортного засобу.
«На сьогодні керівництво парку видає жителям перепустки для проїзду, де фіксують особу отримувача та транспортний засіб.
Обов’язковими є тоді документи, які доводять, що людина володіє якоюсь землею чи домівкою на заповідній території», — пояснив Микола Панчук.
Так, дорогою до гори Русанівка, що поблизу села Микуличин, друга рейдова група інспекторів змогла зафіксувати порушників. Утім, на вимогу інспекторів зупинитися водії, які перевозили туристів, пришвидшили рух.
За словами начальника відділу контролю природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції Карпатського округу Миколи Сметанюка, інспектори зафіксували номерні знаки автомобілів на бодікамери.
Відеозапис передадуть керівництву та правоохоронцям, щоб встановити осіб, які здійснювали проїзд територією природно-заповідного фонду.
«Під час рейду ми зафіксували два автомобілі “Nissan Patrol”, які перевозили туристів. Номерні знаки записали на бодікамери.
Відеозапис буде переданий керівництву, а також працівникам правоохоронних органів для встановлення осіб, які здійснювали проїзд територією об’єкта природно-заповідного фонду», — вказав Микола Сметанюк.
Сметанюк додав, що швидкість транспорту була дуже високою, попри заборону проїзду:
«Шлагбаума на цій ділянці немає, однак це не скасовує вимог природоохоронного законодавства. Якщо починається лісова територія, ми повинні ставитися з розумінням, що вона охороняється законом».
Інспектори розповідають, що на ділянці вони встановлювали своєрідні конструкції з повалених дерев та гілок, щоб завадити незаконному проїзду.
«Ми встановлювали такі «пастки», щоб автомобілі не могли безперешкодно проїжджати. Якщо машина зупиниться, тоді й ми зможемо принаймні поговорити з водієм», — сказав один з працівників.
Поки інспектори чекали поліцію ще три квадроцикли спускались з вершини. Їх працівникам інспекції вдалося зупинити. Проте зупинені з претензіями інспекторів не погодилися. Між двома сторонами виникла словесна суперечка.
Зупинений інспекторами водій квадроцикла Степан не погоджується з тим, що порушив правила проїзду територією природно-заповідного фонду. Чоловік стверджує, що на дорозі немає відповідних знаків чи шлагбаума, які б попереджали про заборону.
«Як мені дізнатися, що проїзд тут заборонений? Дорогою не видно ні одного знаку про це. І тут навіть не стоїть якийсь шлагбаум. Це виходить вибіркове правосуддя. Сюди їде багато машин», — каже Степан.
Аргументи інспекторів щодо статті 91 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил охорони та використання територій природно-заповідного фонду, водія не переконали. Він зазначає, що, на його думку, норма не містить прямої заборони на проїзд саме квадроциклами, тому відмовився підписувати протокол.
«Конкретно ніхто нічого не каже. Де чітко прописано, що проїзд квадроциклом заборонений, навіть для сільського господарства?» — заявив чоловік.
Тим часом біля зупинених квадроциклів зупинився позашляховик. Його водій — місцевий житель Василь, який має договір із парком на співпрацю для ведення господарської діяльності.
Чоловік має право проїжджати цією територією, однак не погоджується з обмеженнями для інших водіїв. За його словами, дорога існувала задовго до створення Карпатського національного природного парку.
«Спочатку була дорога, а вже потім — Карпатський національний природний парк. Ще коли я був дитиною, ми ходили сюди з батьками. Тоді транспорт був нерозвинений: їздили з тваринами, забирали сіно.
Старше покоління буквально вручну прокладало цю дорогу — збирали каміння, розбивали його та облаштовували шлях», — розповідає Василь.
Місцевий мешканець називає дорогу такою, що підлягає для загального користування.
«Нас не можна прирівнювати до тих джиперів, які їдуть бездоріжжям, руйнують ґрунт, прокладають нові колії та їдуть просто заради розваги. Ми не з’їжджаємо з дороги», — сказав чоловік.
Василь стверджує, що вище на Русанівці є житлові будинки та люди, які приїжджають туди на літо, зокрема займаються господарством. Сам чоловік також має там бізнес.
«Ми багато туди вклали: є колиба, сироварня. Я фактично є її власником. Ми також розраховуємо на туриста: люди приходять, п’ють чай, куштують бограч, банош», — поділився місцевий мешканець.
Позаяк парк дозволив облаштувати на горі господарство, питання добирання туристів до місця залишається для Василя відкритим.
Серед можливих варіантів розв’язання проблеми джипінгу побутує думка про виведення таких доріг з території нацпарку в обмін на інші землі. Проте наразі про це на законодавчому рівні не йдеться.
Замість висновку
У Державній екологічній інспекції Карпатського округу зазначають, що подібні рейдові заходи проводять щодня та надалі продовжуватимуть контролювати дотримання природоохоронного законодавства.
За словами Михайла Півторака, інспектори також інформують людей про правила перебування на територіях природно-заповідного фонду.
«Так доводимо до людей правильну думку, що не потрібно порушувати природоохоронне законодавство. Крім обмежень проїзду, можливі також обмеження відвідування лісових масивів через пожежонебезпечні періоди», — вказав Михайло Півторак.
Інспектори закликають туристів відвідувати Карпати відповідно до встановлених правил та обмежень.
«Якщо є певні обмеження, то не потрібно порушувати режим території чи то квадроциклом, чи то джипом, чи то будь-яким іншим транспортним засобом, який приноситиме шкоду довколишньому середовищу», — додав інспектор.
Водночас у Державній екологічній інспекції Карпатського округу наголошують, що не виступають категорично проти джипінгу. Інспектори наполягають на тому, щоб такі поїздки відбувалися законно та визначеними маршрутами.
«Державна екологічна інспекція тільки за те, щоб такі виїзди робили в законний спосіб по визначених маршрутах. Ми лише контролюємо дотримання норм природоохоронного законодавства.
Знову ж таки, у разі порушень будемо притягувати винних до відповідальності», — говорить Михайло Півторак.
