За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Потенційний вітроенергетичний кластер у Карпатах потужністю півтора гігавата, про який заявив президент України Володимир Зеленський під час саміту на Франківщині, може становити 10% від усього енергетичного балансу України. Так вважає доктор технічних наук, професор Університету Короля Данила Максим Карпаш. З його слів, створення вітрових електростанцій такої потужності в українських горах є малоймовірним через відсутність потрібної інфраструктури, великий строк окупності таких проєктів, а також довготривале й дороговартісне дослідження вітру у високогірʼї.
Водночас аналітик громадської організації «Українська природоохоронна група» Петро Тєстов каже, що зведення ВЕС у Каратах шкодить довкіллю: під час будівництва знищують місця, де ростуть червонокнижні види, а також вирубують дерева, зокрема праліси. Він говорить: розвивати вітроенергетику зараз дуже потрібно, однак таке будівництво має відбуватися за міжнародними стандартами і з урахуванням шкоди для довкілля.
Про преспективу створення такого кластера у Карпатах, вигоду та ризики для України — у матеріалі Суспільного.
«Карпати можуть стати енергетичним донором для Європейського Союзу»
18 вересня на Карпатському саміті на Франківщині президент Володимир Зеленський анонсував співпрацю восьми країн Карпатського регіону у різних сферах, зокрема в енергетиці. Тоді ж він і заговорив про створення вітрового кластера.
«Запропоновано створення енергетичного вітрового кластера потужністю півтора гігавата. Карпати можуть стати енергетичним донором для Європейського Союзу, а не транзитним регіоном. І це безпосередньо сприяє посиленню мети щодо енергетичної незалежності від Росії», — сказав під час свого виступу президент.
Голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності комітету Верховної ради України з питань енергетики Сергій Нагорняк вважає, що створення такого кластера — це насамперед прибутки для України.
«Якщо говорити про потенційний експорт електричної енергії до Європейського Союзу, то Карпатський регіон може бути таким непоганим напрямком, тому що там дійсно є вітер, там є можливість встановлювати стореджіЗ англійської storage — зберігання, склад, сховище зі зберігання, і Україна від цього буде отримувати прибутки. Президент озвучив амбітні плани представників бізнесу, тому що бізнес вже будує вітропарки у Карпатах, в них плани є далі розбудовувати», — сказав в етері проєкту «Суспільне Студія» Нагорняк.
«Ми не вітровий регіон. Вітер є, але його недостатньо для бізнесу»
Доктор технічних наук, професор Університету Короля Данила Максим Карпаш каже: найкраща генерація вітру в Україні не у Карпатах, а на півдні країни — в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.
Професор Максим Карпаш. Суспільне Івано-Франківськ/Назар Вінтонюк
«Вітровий потенціал у Карпатах є, але він у рази менший, ніж на півдні України. Ми не вітровий регіон. Вітер є, але його недостатньо для бізнесу. Навіть, якби ми пішли шляхом, як в Данії, коли вони у внутрішніх морях ставлять собі прибережні невеличкі вітряки для забезпечення потреб громади, це може бути дуже цікавим проєктом. Але для якогось багатомільйонного бізнесу, я думаю, що там дуже обмежені можливості», — говорить професор Карпаш.
З його слів, півтора гігавата — це 10% від усього енергетичного балансу України.
«Наприклад, до повномасштабного вторгнення наш весь енергетичний баланс в плані того, скільки ми споживали, був 33-37 ГВт по потужності. Я думаю, щонайменше половину цих потужностей за час повномасштабного вторгнення ми втратили внаслідок всіх цих атак. Відповідно, для нас 1 ГВт і навіть більше — це дуже велика частка», — каже Максим Карпаш.
Він додає, що ж півтора гігавата — це орієнтовно 150 вітряків.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
«Сьогодні на ринку така реалістична одна щогла може мати потужність генерації 10 МВт. 1,5 ГВт — це 150 щогл в Карпатах. Це не складно, питання просто, де їх знайти, де їх встановити, підвести до них лінії, ну і давайте так — це слабо прогнозована історія», — говорить Максим Карпаш.
«Я, чесно кажучи, без дуже великих інвестицій просто-напросто собі це не уявляю»
Професор пояснює, що будівництво кластера такої потужності у Карпатському регіоні малоймовірне через дороговартісні й довготривалі дослідження вітру у горах, великий період окупності таких проєктів, і, найголовніше, — відсутність інфраструктури.
«Ми говоримо про великі потужності — це означає високовольтні лінії. От з високовольтними лініями, з трансформаторами у нашому регіоні, особливо в Івано-Франківській і Чернівецькій області, у нас величезні проблеми. Наприклад, у Закарпатській області краще розвинута інфраструктура. А в наших областях це є інфраструктурним обмеженням. Я, чесно кажучи, без дуже великих інвестицій, просто-напросто собі це не уявляю», — говорить Максим Карпаш.
Перед тим, як реалізовувати будь-який проєкт у сфері вітрової енергетики, потрібно щонайменше рік досліджень. У горах ці дослідження робити важче і дорожче, ніж на рівнинах, каже Максим Карпаш.
Вітряки у Закарпатській області. Facebook/УК “Вітряні парки України”
«На півдні України до повномасштабного вторгнення було дуже багато вітропарків. Там більше прогнозована ситуація, тобто ти зробив дослідження в одній точці, і там на десятки кілометрів ситуація буде більш-менш така сама. Відповідно, інвестори між собою навіть ділилися цими даними. Тут це так не працює. Кожна гора має різну висоту. Мало того, вони йдуть у нас хребтами. Відповідно, профіль цього вітрового потоку буде в кожному випадку різний. Його треба окремо досліджувати», — пояснює професор Карпаш.
«Навіть коли громада через протести рано чи пізно погоджує, інвестор не повертається з грішми»
На Закарпатті працює вітровий парк «Островський» у селі Нижні Ворота. Також там зараз триває будівництво на полонині Руна, де планують встановити 30 вітряків.
На Франківщині у високогірʼї поки немає жодної ВЕС. Однак її планують спорудити на горі Сиголка та трьох полонинах, розташованих на висоті орієнтовно 1200 метрів у селі Микуличин. Там хочуть встановити 15 вітряків. У березні цього року у селі провели громадські слухання. І якраз під час них перший заступник гендиректора компанії «Вітряні парки України» Андрій Сергієнко розповів, що там планують проводити різні дослідження цілий рік. І якщо вони будуть успішними, то будівництво ВЕС компанія розпочне наприкінці 2027 року.
«Про дуже багато слухань, які проводять у гірських громадах, ми чуємо. І ці проєкти нічим не закінчуються. Навіть коли громада через протести рано чи пізно погоджує, інвестор не повертається з грішми. Він не приходить назад з проєктами, і ми не бачимо цих вітряків. Зі мною контактували п’ять-сім потенційних інвесторів, але ніхто ще не повертався», — каже Максим Карпаш.
Зі слів голови обласної військової адміністрації Світлани Онищук, Івано-Франківська область є лідером в Україні за кількістю домашніх сонячних електростанцій, а от вітрова енергетика у регіоні не надто розвинена.
«Якщо Закарпатська, Львівська області — вони дуже активно розвивають вітрову електроенергію. У нас трошки проблеми, тому що є дуже багато активістів, багато територіальних громад мають свою думку, що це буде шкодити екології. Тому будь-які речі повинні узгоджуватися з жителями громад», — говорить голова ОВА Онищук.
Під час Карпатського саміту представили 123 проєкти, для яких шукають інвесторів. Найбільше — у сфері енергетики. Серед них — шість проєктів з будівництва вітрових парків у Львівській та Закарпатській областях.
«При будівництві знищуються місця, де зростають червонокнижні види»
Їх планують будувати зокрема на вершині й схилах гори Гостра та на полонині Красна. Таке будівництво може негативно вплинути на довкілля, каже аналітик громадської організації «Українська природоохоронна група» Петро Тєстов.
«При будівництві знищуються місця, де зростають червонокнижні види. І, наприклад, на полонині Руна, на частині фундаментів, які ще не були побудовані, ми виявили червонокнижні види. А коли мова йде, наприклад, про полонину Свидовець чи полонину Красна, вони просто килимом усіяні з рідкісних видів», — говорить Петро Тєстов.
«Мова йде про ліс, який під ЛЕП і дорогою безповоротно втрачений»
До вітрової електростанції потрібно прокласти дорогу та лінії електропередач, а для цього, каже еколог, доведеться вирубати ліс.
Аналітик громадської організації “Українська природоохоронна група” Петро Тєстов. Facebook/Юлія Овчинникова
«Наприклад, лише на полонину Руна сумарно десь 90 гектарів пішло під ЛЕПЛінія електропередачі, ще там під дорогу десь, я так приблизно кажу, 10 гектарів. Тобто можемо казати, що це — 100 гектарів лісу. Тут мова йде про ліс, який під лініями електропередач і дорогою безповоротно втрачений. Особливо тут цинічно, що, наприклад, полонина Красна з усіх боків оточена природозаповідним фондом. Національний природний парк «Синевир» — із західного боку, зі східного — Карпатський біосферний заповідник. Тому, в принципі, щоб будувати дорогу, треба рубати заповідний ліс. Це неможливо», — пояснює еколог.
«Навіть європейські не екологи, а енергетики кажуть, що це не найкращі місця для будівництва»
Петро Тєстов каже: розвивати вітроенергетику зараз дуже потрібно, однак таке будівництво має відбуватися за міжнародними стандартами і з урахуванням шкоди для довкілля.
«От буквально нещодавно був ухвалений законопроєкт на виконання євроінтеграції № 14271, в якому чітко написано, що визначаються зони, де рекомендується будувати за спрощеною процедурою ВДЕВідновлювані джерела енергії зокрема, вітроелектростанції. І прямо вказано, що території, які вище 1000 метрів над рівнем моря, в такі зони не можуть вноситися. Також в Україні два європейські партнери — енергетичне товариство та Данська енергетична агенція — провели картування зон, де рекомендують будувати вітроелектростанції. І знову таки, ніяких високогірних там не було, бо там були території, нижчі за 800 метрів над рівнем моря. Тобто навіть європейські не екологи, а енергетики кажуть, що це не найкращі місця для будівництва», — пояснює Петро Тєстов.
Професор Максим Карпаш каже, що для такого будівництва насамперед потрібно проводити грунтовні дослідження у Карпатах.
«Це — цікава галузь енергетики, і вона б мала розвиватися, просто вона має розвиватися там, де найбільш економічно доцільна. Історія незалежної України показала, що це — південь України, біля моря. Не гори. Можливо, треба докладніше дослідити. Але це мають бути такі фундаментальні серйозні дослідження із залученням різних груп. Було б добре, якби цей консорціум Карпатських країн домовився для початку дослідити потенціал вітру, і тоді б ми всі могли оперувати об’єктивними даними. А поки що це все на рівні таких, знаєте, карт таро або гадання на кавовій гущі», — підсумовує науковець.
