За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Кулеметник 10 окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс" Петро Недоходюк з Івано-Франківщини пережив два роки катувань у російському полоні. Військовослужбовець мобілізувався у вересні 2022 року та воював на Бахмутському напрямку. Під час бойового завдання на передовій він отримав поранення голови, ніг і плеча. Військовий пролежав добу на полі бою. Опісля російські солдати взяли його в полон.
Про нелюдські умови виживання в російських буцегарнях, катування та чому людям важко повірити в те, через що довелося пройти Петру Недоходюку, військовий розповів кореспондентам Суспільного.
"Батьки померли, коли я ще був маленьким"
Петро Недоходюк родом — із села Красноїлля, що у Верховинському районі. Він зростав сиротою у багатодітній родині.
"Батьки померли, коли ще був маленьким, тож я залишився з бабусею. Були два старші брати та три сестри. Потім бабуся померла. Старша сестра вийшла заміж, і вона була мені, як мати", — пригадує чоловік.
До повномасштабного вторгнення росіян в Україну Петро Недоходюк працював на різних роботах. Чоловік каже: не вірив, що війна триватиме довго.
Петро Недоходюк потрапив у російський полон у липні 2023 року. Суспільне Івано-Франківськ
"У військкомат мене взяли з дому 27 вересня 2022 року. У січні 2023 поїхав у Рівне на навчання і звідти — на Бахмут. Служив у 10 гірсько-штурмовій бригаді. Був кулеметником, старшим на позиції. Траплялося таке, що ми сім днів перебували на позиції, інколи — три тижні", — говорить Петро Недоходюк.
"Вони тягнули мене до ями, де скидали трупи"
У липні 2023 року, пригадує воїн, його з побратимами відправили окопуватися. На місці їх мали зустріти українські військові. Однак бійці потрапили під російський обстріл.
"Нам дали неправильні координати. Вдарила авіація, гранатомет, і мене приглушило. Потім через дрон кинули гранату перед нами. Нас було шестеро. В мене — дві ноги поранені, праве плече і голова. Я сам надав собі першу медичну допомогу. Трішки поповз і вже не стало сил", — розповідає звільнений з полону боєць.
Звільнений з полону РФ Петро Недоходюк. Суспільне Івано-Франківськ/Назар Вінтонюк
Петро Недоходюк отямився вже у полоні в росіян, які ще добу тягнули його до своїх позицій.
"Вони тягнули мене до ями, де скидали трупи. Я ще почав рухатися, і вони по рації передали: "Він ще живий". Тоді мене забрали в якийсь підвал. Надали трошки допомогу, бо в мене в ранах вже хробаки були, і взяли в Луганську лікарню", — каже військовослужбовець.
Після чотирьох місяців у медзакладі в Луганську Петра Недоходюка перевезли до місцевої тюрми, де в бараці перебували 150 людей. Там він пробув наступні десять місяців.
"Мене боліло все. Дуже погано з пам'яттю було. Коли мене вдарили в голову, то так, що я на пів року втратив пам'ять. Я забув друзів, родичів деяких дуже довго згадував", — говорить Петро Недоходюк.
Петро Недоходюк проходить реабілітацію в Івано-Франківську. Суспільне Івано-Франківськ
"Я не був битий лише 9 травня"
У Луганській в'язниці полонених били усіх і щодня, продовжує Петро Недоходюк. Найжорстокішими були чеченці. Вони використовували кийки та електрошокери. Після побиття все тіло бранця було чорним.
"Чеченці били з усієї сили. Нас вишиковували у два ряди: руки — назад, голову — вниз. Заходили по 15, по 20 людей, кийками біля всіх підряд. Не можна було повернутися, відвернутися. Як трішки відвернувся, ще дужче діставав", — розповідає колишній військовополонений.
