17 лютого 2022 року бібліотекарі бібліотеки-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відкрили для всіх охочих Духовну скарбничку “Життя і чин для України”, присвячену 130-річчю від дня народження кардинала Йосипа Сліпого.
17 лютого 2022-го року виповнюється 130 років від дня народження постаті-символу ХХ століття не тільки для греко-католиків, а й для всіх українців. Йосип Сліпий — один із тих, хто, пройшовши крізь жорна репресій тоталітарного режиму, не зрадив совісті й власного народу. Власне, для нього служіння Богу й Україні поєднались у цілісну життєву практику.
Ми не могли оминути увагою цю непересічну особистість і запропонували нашим читачам розширити свої знання про історію греко-католицької церкви в контексті історії України та про постать видатного церковного діяча, предстоятеля Української греко-католицької церкви Йосипа Сліпого.
Йосип Сліпий народився на Тернопільщині, здобув блискучу освіту в Європі. З 1926 року очолював духовну семінарію та богословську академію у Львові.
У вересні 1917 року був посвячений митрополитом Андреєм Шептицьким у сан священника і понад 20 років був його найближчим соратником. У листопаді 1944 року Йосиф Сліпий очолив Греко-католицьку церкву.
Вночі 11 квітня 1945 року митрополита і весь греко-католицький єпископат було заарештовано, а вже в березні наступного року у Львові було організовано собор, що проголосив «саморозпуск» греко-католицької церкви, яка фактично перейшла на нелегальне становище.
Перебуваючи в ув’язненні, Йосип Сліпий написав п’ятитомний трактат “Історія Вселенської Церкви в Україні”.
У 1963 році, після 18 років ув’язнення, його звільнили та вислали до Ватикану. За звільнення предстоятеля УГКЦ клопотали особисто папа Римський Іван ХХІІІ та президент США Джон Кеннеді.
Після цього Йосип Сліпий ще прожив два десятки років, ревно розбудовуючи життя УГКЦ, консолідуючи українські громади закордоном.
1977 року на «Трибуналі Сахарова» у Римі він звинуватив радянський режим: «Я – каторжник, я ношу сліди їхнього терору на моїм тілі… На нашій Батьківщині — Україні — вже майже 60 років народ зазнає важкого релігійного і національного переслідування… Я роблю це обвинувачення тут, перед історією і перед світом, щоб про несправедливість, кривду, топтання людських прав мого народу, яких ніхто не бачить чи не вірять, що таке діється, — почув з моїх уст цілий світ і знала історія».
У Римі за його сприяння було побудовано Собор святої Софії (посвячений у 1969). Придбав та відновив парафіяльний храм Жировицької Матері Божої для українців-католиків, при якому заснував музей. Організував Український католицький університет св. Климента (з 1963), науково-видавничу працю при ньому.
Ще одна цитата Йосипа Сліпого – Патріарха і науковця:
«Два крила, якими підноситься людський дух в безкраї простори, — це віра і наука. Від початку людської історії вели вони людину впродовж віків, як два нерозлучні товариші, удосконалювали її знання, мораль і життєві вимоги»
Попри свою богословську освіту, Йосип Сліпий мав пристрасть до природничих наук. На засланні у сибірських таборах колекціонував комах і формував гербарії, які згодом відправив до Львова. Після звільнення, у римському УКУ він створив цілий природничий музей, де були опудала тварин і взірці мінералів. Він писав листи до священників та монахинь у різних країнах із проханнями надсилати йому екземпляри екзотичних представників місцевої флори і фауни. Єпископа в Австралії Івана Прашка, який свого часу був його студентом у Львові, він зокрема попросив надіслати йому кенгуру! І таки отримав опудало кенгуру разом із качкодзьобом)
За наукові досягнення кардинал Сліпий був почесним членом Наукового товариства імені Шевченка з 1964 року, членом Тіберійської Академії в Римі — з 1965 року, почесним доктором Українського вільного університету в Мюнхені — з 1969 року та трьох американських і одного канадського університетів.
Помер Йосип Сліпий 7 вересня 1984 року в Римі на 92-му році життя, залишивши по собі величезну духовну та інтелектуальну спадщину.
«Коли настав мені шостий рік, брат Роман купив український буквар і зимовими вечорами зачав вчити мене читати. А коли мене записали до школи, до якої я просто рвався, то для мене читання була вже відома річ… На другому році я зачав вчитися по-польськи, а на третьому по-німецьки», — так згадував своє дитяче навчання майбутній глава Греко-католицької церкви Йосип Сліпий. І ми, наслідуючи Патріарха, закликаємо вас читати, особливо цими зимовими вечорами, тому запрошуємо всіх охочих до бібліотеки-філії №3 на вул. Хоткевича, 52а.
