Часто люди люблять подорожувати і їздити у справах в іншу країну на власному авто. Це справді зручно, адже означає повну незалежність туриста від громадського транспорту та можливість їхати куди завгодно. Проте перед тим, як перетнути кордон, потрібно показати певні документи, без них в’їзд на територію іншої держави можуть заборонити. До переліку обов’язкових належить «Зелена карта» на авто.
Це міжнародний страховий поліс, що працює за таким самим принципом, як і автоцивілка в Україні. Головна відмінність полягає в тому, що він діє не в нашій країні, а за її межами, на території 48 держав, де уряд визнає єдину організацію, створену страховиками. Страховка отримала таку назву через те, що спочатку її роздруковували на папері зеленого кольору – зараз його вже не використовують, проте найменування залишилося без змін.
Чому це необхідно: головні особливості
Кожен водій, який збирається виїхати за кордон на власному авто, повинен оформити такий поліс. Купити «Зелену карту» – це означає насамперед захистити себе від зайвих фінансових витрат у разі ДТП. Якщо сторона, визнана винною, не має страховки, їй доведеться сплатити повну вартість ремонту власної та постраждалої машини зі своєї кишені. Коли є потерпілі, до цієї суми знадобиться додати й витрати на лікування. Розміри штрафів за кордоном удвічі або втричі більші, ніж в Україні.
Якщо «Зеленої карти» немає, це означає відсутність захисту від великих фінансових витрат. Тому оформити її варто навіть дуже досвідченим водіям із безаварійним стажем, які завжди дотримуються правил дорожнього руху. Зараз без цього документу не вийде виїхати за кордон на власному авто. Крім того, за наявності поліса водій (винуватець ДТП) може укласти європротокол з іншою стороною, якщо вони досягли згоди між собою.
Як це працює
Міжнародна система автострахування для водіїв, які керують своїм авто за межами своєї країни, була створена ще в 50-ті роки минулого століття. Схема роботи цього полісу дуже проста: коли на території держави стається аварія з вини іноземця, то компенсацію за нанесену ним шкоду іншим учасникам виплачує Моторне (транспортне) страхове бюро. Така організація працює в кожній країні, де діє ця система страхування. Потім компанія країни іноземця повертає цю суму тому бюро, яке її виплатило.
Навіть якщо наслідки ДТП незначні, варто пам’ятати, що в заможних країнах ЄС навіть простий ремонт автомобіля обійдеться дуже дорого. Розцінки зависокі для пересічних українських громадян, тому краще до подорожі придбати «Зелену карту», ніж потім витрачати величезні суми в іншій країні. Поліс міжнародного страхування потрібен кожному водієві, який перетинає кордон на транспортному засобі з українською реєстрацією.
Що робити застрахованій особі у випадку ДТП за кордоном
Водії завжди намагаються уникнути аварії, особливо в іншій країні, де мовний бар’єр не сприяє порозумінню. Якщо ж ДТП все-таки сталося, алгоритм дій приблизно аналогічний, як і в таких випадках в Україні:
- зафіксувати місце, де відбулася пригода – сфотографувати його або зняти на відео;
- скласти європротокол з іншим учасником – якщо вдалося досягти згоди й немає потерпілих. Коли є постраждалі, чи другий водій не погоджується, треба викликати поліцію на місце;
- отримати від поліцейських довідку щодо обставин аварії;
- якщо винуватець – страхувальник, чиє ім’я вказане у полісі, фотокопію або ксерокопію останнього потрібно передати потерпілому;
- повідомити свою страхову компанію про пригоду в термін до 15 діб, починаючи від того дня, коли вона сталася. Контактні дані вказані на картці, можна обирати будь-який зручний спосіб зв’язку.
Щоб оформити «Зелену карту», не доведеться витрачати багато часу. Страховка, куплена в Україні, діє у всіх державах ЄС, які приєдналися до єдиної програми. Відкрити поліс можна на термін від 15 діб до 1 року, отже, його оформляють і на короткострокову подорож. Це дуже просто зробити онлайн за декілька хвилин, немає потреби відвідувати офіс страхової компанії.
Не варто їхати за кордон без «Зеленої карти», адже ситуацію на дорозі не завжди можна передбачити. Наявність поліса означає фінансовий захист для кожного, на чиє ім’я він оформлений.
