Фото: azov.org.ua
Фотографія колишнього нардепа Сергія Лещенка із шевроном 72-ї Окремої механізованої бригади збурила соцмережі. Суперечки про те, чи має цивільна людина право на носіння бойового знаку, точаться понині і лежать у моральній площині. Бо шеврон Лещенку все-таки був подарований бійцями.
Однак згадаємо, що питання нещодавно було поставлено значно ширше – полк Нацгвардії «Азов» заявив про авторські права на свої шеврони і заборонив без дозволу використовувати їх з метою комерції. Власне йдеться про повагу до символів, справжня ціна яких біль, кров або навіть людське життя.
Тільки після вишколу і іспитів
Футболки «Азов», кружка «Азов», шеврон «Азов» – інтернет-магазини масово друкують такі пропозиції. Найбільш популярною залишається емблема батальйону «Азов» – знак «ідея нації» на тлі «чорного сонця». Однак вже шириться у продажу і сучасний, більш лаконічний, шеврон саме полку.
Шеврон батальону «Азов». На нього розповсюджуються авторські права. Фото: uk.wikipedia.org/
– Ми маємо авторські права як на шеврон полку, так і на шеврон батальйону, про що змушені були нагадати, – говорить Анна, співробітниця прес-служби «Азову». – Це не просто знак належності до нашого підрозділу. Ці шеврони здобувають кров’ю і потом. Тільки рекрути, які пройшли базовий курс бойової підготовки і склали відповідні нормативи, урочисто отримують шеврон від командира. Коли іспити не складено, проводиться повторна підготовка, і якщо знову провал, то військовий може залишитися в полку, служити в охороні, займатися тиловою, організаційною роботою, але права на шеврон він не отримає. Так само, як і права носити бойову форму полку. Для прикладу, я – військовослужбовець «Азова», але носити шеврон не можу.
Символи «Азову» стали особливо популярними після боїв за Маріуполь і оборони «Азовсталі». Наша співбесідниця підкреслює, що в підвалах оточеного ворогом заводу були полчани як з шевронами, так і без шевронів.
– Деяким хлопцям за мужність командир вручав шеврони просто в тих підвалах. І було дуже неприємно, коли в цей час до нас зверталися комерсанти з пропозицією розмістити емблему полку на пиві або чоловічих шкарпетках, – стверджує дівчина.
Прикро, коли на увесь живіт
Анна зауважує, що використання символу «ідея нації» залишається вільним.
Товари, що підпадають під заборону без дозволу власників торгової марки. Фото: olx.ua
– Цей знак придумали не ми, тому на нього не можемо претендувати. Авторські права отримані саме на шеврони. І вже були випадки, коли ми мусили наполягати на тому, щоб деякі фірми, які їх шили, припинили продавати кому завгодно. Плануємо навести лад і з іншою продукцією. Бо коли наші хлопці – поранені, без рук, без ніг – повернулися через обмін з полону, то були прикро вражені, як вільно на Андріївському узвозі можна купити футболку зі зображенням святого для них шеврону на всі груди і живіт. Це пригнічує, нівелює заслуги.
Сам «Азов» поки не планує заробляти на своїх символах. Хіба за невеликим винятком. Наприклад, нещодавно компанія, яка продає картинки-розмальовки по номерах, отримала дозвіл на виготовлення портрету керівника прес-служби «Азову» Дмитра Козацького (Ореста), який зараз у полоні. На картинці також присутній шеврон полку.
Анна підкреслює, що фірми, які співпрацюють з «Азовом», віддають виручку за його товарний знак на лікування поранених бійців.
Суди приймають виважені рішення
Тим часом навіть після заяви «Азову» сувенірна продукція з його шевронами не зникла з інтернет-полиць. Ми зателефонували в кілька магазинів, але коментарів від продавців не отримали. Максимум – запитували телефон автора статті і обіцяли передати адміністратору, і на тому все.
В очах закону така продукція вважається контрафактною. Фото: am.in.ua
Керуючий партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець каже, що в очах закону така продукція вважається контрафактною.
– Полк може подати до суду за порушення авторських прав, вимагати припинити продаж і отримати компенсацію за понесений збиток, – каже адвокат.
Юрист переконаний, що помиляються ті, хто вважає, що в Україні важко захистити авторські права.
– Є навіть такі, які хочуть створити окремий суд по інтелектуальній власності, але це нісенітниця. У нашому виробництві є кілька десятків справ, які стосуються авторського права, і звичайні суди приймають цілком виважені рішення, – говорить наш співрозмовник.
Хто перший намалював
Тим часом навколо авторських прав періодично виникають скандали. Фігурантом кількох таких став пес Патрон – славнозвісний сапер. В червні художниця Анастасія Скоробогатова звинуватила виробника комп’ютерних корпусів у використанні її малюнка, де Патрон переможно стоїть на російській бомбі.
Наприкінці літа художниця Тетяна Крикун, яка зветься у соцмережах Mama Voodoo, заявила, що на одній із марок «Укрпошти» під чужим ім’ям використано її образ Патрона, який справляє нужду на російську ракету.
А кількома місяцями раніше в плагіаті «Укрпошту» звинуватив політичний пародист Богдан Процишин, який стверджував, що нібито він був першоавтором ідеї картинки «Руський воєнний корабель…»
Всі конфлікти поки розв’язуються мирно, однак кожен з них міг би бути підставою для судового розгляду.
– Людина, яка першою зробила і розмістила в публічному просторі зображення, має право на патент, навіть якщо перед тим авторське право було надано особі, яка використала чужий образ. Однак спершу це треба довести через експертизу, – говорить Ростислав Кравець.
Що цікаво: пес Патрон і сам може бути об’єктом авторського права, але наразі він виступає як відкритий, а тому доступний всім образ.
Зображення песика Патрона на бомбі авторства Анастасії Скоробагатової – зустрічається на сувенірах чи не найчастіше. Фото: facebook.com/anastasiia.skorobogatova
Зверніть увагу
Відповідно до українського законодавства, авторське право діє протягом усього життя автора та 70 років після його смерті.
В тему
5 головних скандалів навколо авторських прав
У травні 2013 року з’ясувалося, що фінська компанія Marimekko шість років використовує на своїх виробах принти, запозичені з картини Марії Примаченко «Щур у дорозі». Дизайнерка компанії Крістіна Ізола майже один в один скопіювала ліс, яким його зобразила українська художниця. Зображення «примаченківського лісу» також довелося прибирати зі своїх літаків компанії Finnair. 2019 року Господарський суд Києва задовольнив позов Roshen до Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Відтоді тільки Roshen може перев’язувати торти червоною стрічкою. Подібна упаковка щодо солодощів інших виробників може розцінюватися як порушення авторських прав. 2020 року обурення викликало 17-хвилинне пісенне попурі «Музична історія Незалежності», яке включили під час святкування Дня Незалежності на Софійській площі. Декілька співаків поскаржилися, що фрагменти їхніх пісень включили, не спитавши дозволу. Офіс президента опублікував у фесйбуці повний список авторів, проте зазначив, що фрагменти використовувати можна. В березні 2021 року донька композитора Олександра Білаша звинуватила в порушенні авторських прав Олега Скрипку. Підставою був сольний кліп Скрипки Two Colors – англомовна версія відомої пісні «Два кольори» авторства Білаша та поета Дмитра Павличка. Влітку 2021 року в центрі скандалу опинився невеличкий магазин «Смаколик» у селі Микуличин на Івано-Франківщині. Один із агентів Організації колективного управління авторськими правами виявив, що там без ліцензії крутили дві пісні Ірини Федишин. Суд оштрафував власника магазина на 113 тисяч гривень.
