За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
48-річний Роман Кінаш з Івано-Франківщини з перших днів повномасштабної війни пішов добровольцем у військо. Нині він — заступник командира танкового батальйону з психологічної підтримки персоналу 42 окремої механізованої бригади імені Героя України Валерія Гудзя. Разом із побратимами військовий взяв участь у формуванні підрозділу, який воював на Донеччині, Харківщині, а нині — на Покровському напрямку. На своїй посаді Роман Кінаш дбає про мотивацію, психологічний стан бійців та підбір кадрів. До цього воїн також служив в АТО.
Про бойову роботу 42 бригади, ментальну підтримку бійців, а також про сім’ю Роман Кінаш розповів Суспільному.
З 2015 року служив офіцером-психологом
Військовослужбовець Роман Кінаш наразі лікується у медзакладах Івано-Франківська. Його підтримує дружина Світлана та п’ятимісячна донечка Ангелінка.
"Зараз вирішив хронічні "болячки" підлікувати. Зробив дві операції. Поряд з дитиною і відновлююся швидше, коли вона "щебече". І вже якраз повзати почала. Це — найкраща терапія. Я — гіпертонік, але за ці два місяці, поки я вдома, тиск не скаче — практично стабілізувався", — розповідає Роман Кінаш.
Військовий Роман Кінаш з дружиною Світланою та донечкою, Заболотів. Суспільне Івано-Франківськ
Служити у війську Роман Кінаш почав у лютому 2015 року. Тоді ж пройшов курси психологів при Київському військовому інституті університету імені Тараса Шевченка. Опісля служив офіцером-психологом у протитанковому артилерійському дивізіоні 54 окремої механізованої бригади, яка дислокувалася у БахмутіДо 2016 року місто мало назву Артемівськ.
"Це зараз дуже потужна бригада імені Гетьмана Мазепи, яка, на жаль, немає свого пункту постійної дислокації, бо Бахмут повністю знищений. Хоча це було дуже красиве в той час місто. Перлина. В принципі, дуже схоже на наші західноукраїнські міста", — говорить боєць.
Військовий Роман Кінаш служив під час АТО та повернувся у військо у 2022 році, Івано-Франківськ. Суспільне Івано-Франківськ
У квітні 2016 року Роман Кінаш демобілізувався та почав працювати податковим інспектором. Проте спілкувався з побратимами та береже подарунки з тих часів.
"Я досі підтримую зв’язок з хлопцями з 54 бригади. Мені мій побратим Андрій подарував картину Діви Марії, яку він вишивав бісером у вільний від служби час. Вишивання його заспокоювало. Взагалі багато військових звертаються до арттерапії. Ось, наприклад, військовослужбовець нашого батальйону Григорій виклав на дощечці герб України з гільз. Теж мені подарував. Для них — це психологічна розрядка, а для мене — ще й гарна пам’ятка", — розповідає Роман Кінаш.
Тризуб із гільз, який зробив побратим Романа Кінаша, Заболотів. Суспільне Івано-Франківськ
"Вважаємо себе івано-франківською бойовою бригадою"
З перших днів повномасштабного вторгнення Роман Кінаш добровольцем пішов в ТЦК та СП. Спершу служив заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення в роті охорони. А з березня 2023 року приєднався до лав 42 ОМБр. Бригада тоді почала формуватися у Надвірній, що на Івано-Франківщині. Днем її створення вважається 25 січня 2023 року.
"Ми безпосередньо займалися формуванням танкового батальйону. І вважаємо себе івано-франківською бойовою бригадою. Дуже приємно, що на ратуші міста десь місяць тому вивісили банер нашої бригади, де теж я бачу наші танчики Т-64", — говорить військовий.
Військовий Роман Кінаш долучився до створення танкового батальйону 42 ОМБр. Роман Кінаш
Зараз Роман Кінаш — заступник командира танкового батальйону 42 бригади з психологічної підтримки персоналу. Його обов'язки полягають у підтримці бійців під час війни та стеженні за дисципліною.
"Вивчаємо людину: де працювала, де навчалася, її сімейний і соціальний стан. Далі визначаємо їхні призначення на посади. Екіпаж танка теж стараємося підбирати, щоб це була єдина команда, щоб вони один одного підтримували, добре взаємодіяли", — говорить Роман Кінаш.
Військовий Роман Кінаш разом з побратимами. Роман Кінаш
Зі слів військовослужбовця, танковий батальйон 42 бригади воював на Донеччині — Лиман, Часів Яр, Авдіївка й Торецьк. Також вели бої на Харківщині. Наразі військові 42 бригади воюють під Покровськом.
"На Харківському напрямку ми потрапили в самісіньке пекло. Ворог тоді спланував наступ і було дуже важко. Трошки війна помінялася. Ми не очікували такої війни дронів, як там була. Спочатку зазнали значних втрат, але стабілізували лінію оборони, повернули втрачені позиції. І я кажу: 42 бригада зараз у статусі однієї з найкращих бригад ЗСУ, отримала бойовий прапор від президента України", — розповідає військовий.
Роман Кінаш тримає прапор 42 ОМБр, Заболотів. Суспільне Івано-Франківськ
"З людьми треба спілкуватися"
Роман Кінаш розповів, що серед його обов’язків — збереження ментальної стійкості бійців.
"Якщо стається якийсь неординарний випадок: чи поранення, чи загибель побратимів, чи невдалий бій — ми виїжджаємо до хлопців, спілкуємося з ними. Якщо хтось "поплив", організовуємо реабілітацію. Хлопці мають відчувати, що їх не залишили самих напризволяще", — говорить Роман Кінаш.
Зі слів військового, завдяки комунікації у бригаді невисокий рівень самовільного залишення частини. З орієнтовно трьох десятків військових, які пішли у СЗЧ, 18 повернулися на службу.
"Ми працювали недавно на Торецькому напрямку. Там служив механік-водій. З ним виникли проблеми. Я з ним поспілкувався. Питаю: в чому проблема? Він відповів, що у відпустці не був. Відпустили у відпустку. Повернувся. Далі почав працювати — зараз один з найкращих механіків-водіїв у нас. Треба з людьми спілкуватися", — розповідає військовослужбовець.
Роман Кінаш стоїть перший зліва. Роман Кінаш
За його словами, середній вік у батальйоні — 45 років та вище. За спостереженнями Романа Кінаша, у військо наразі приходить менше молоді, аби служити.
"Загалом з дядьками досить легко працювати, вони керовані. Молоді хлопці — це більше "технарі", бо старших цьому трошки важче навчити. Хороша у нас молодь, от офіцери прийшли, ми дуже задоволені, і гарно себе проявляють. Більше б молоді приходило", — говорить Роман Кінаш.
Роман Кінаш з побратимами під час Великодня. Роман Кінаш
"Дев'ять років боролися, щоб стати батьками"
Військовий характер допоміг витримати й життєві труднощі, каже Роман Кінаш. Разом із дружиною Світланою побрався у 2016 році. Проте приблизно дев'ять років у подружжя не було дітей. Увесь цей час вони шукали змогу стати батьками. Про довгоочікувану вагітність дружини чоловік дізнався на позиції. А 1 липня 2025 року у них народилася донечка Ангелінка.
Подружжя Кінашів, Заболотів. Суспільне Івано-Франківськ
"Ми десь дев'ять років боролися, щоб стати батьками. Я спочатку нікому не розказував, що дружина — вагітна. Хвилювався. Але коли вперше побачив дитину на УЗД: голівка, вушка, носик, ручки — я був впевнений, що все у нас буде добре. Тоді я своїм хлопцям розповів. Мені побратим зізнався, що теж з жінкою довго не могли мати дітей. Дуже за мене зрадів, а потім тихенько каже: "Богдановичу, в мене теж вийшло". Наша Ангелінка народилася в липні, а його син — у жовтні", — говорить Роман Кінаш.
Військовий Роман Кінаш та його п’ятимісячна донька Ангеліна, Заболотів. Суспільне Івано-Франківськ
Його дружина Світлана каже: поки чоловік служив, вони постійно були на зв’язку.
"Кожен день, навіть іноді по три рази на день, ми спілкувалися по відеозв'язку з Романом. Ангелінка вже знає, якщо вмикається камера на телефоні, — вона буде чути тата і має до нього сміятися, говорити", — ділиться Світлана Кінаш.
Аби бути присутнім на пологах, Роман Кінаш отримав десятиденну відпустку. Тоді у перинатальному центрі зумів вперше взяти донечку на руки. Після цього знову повернувся у стрій.
Військовий разом з дружиною та донечкою Ангеліною, Заболотів. Суспільне Івано-Франківськ
Цього разу чоловік взяв тривалішу відпустку, щоб подбати про здоров'я та побути з родиною. А найкращим лікарем називає п'ятимісячну Ангелінку.
"Переживаю за хлопців. Навіть скучив за ними"
"Переживаю за хлопців. Кожен день переглядаю новини, читаю. Не чужі ж люди — кожного знаю. Навіть скучив за ними. Я проходжу ВЛК у військовій поліклініці й під час обідньої перерви вирішив пройтися Алеєю героїв. І от помітив фотографію бійця, який служив у нашій бригаді. Він загинув на доволі знайомому мені напрямку. Понад рік ми вели бойові дії на Харківщині. Це дуже знайомі місця, де тривали важкі бої", — говорить Роман Кінаш.
Роман Кінаш — заступник командира танкового батальйону 42 бригади з психологічної підтримки персоналу, Івано-Франківськ. Суспільне Івано-Франківськ
Невдовзі військовослужбовець планує повертатися на службу до побратимів, які воюють під Покровськом.
"Є бажання залишитися вдома, звичайно, але не дозволяє ні совість, ні обов’язок", — завершує розмову Роман Кінаш.
