Фото: соцмережі
Між Росією та Вірменією почалася справжня економічна війна. Москва заборонила імпорт коньяку, квітів, мінеральної води. На черзі – обмеження постачання газу до Вірменії. За що Путін образився на Пашиняна і чого очікувати Єревану, – у статті Коротко про.
Сьогодні ти з Макроном заспіваєш пісню, потиснеш руку Зеленському, а завтра тобі перекриють газ. Росія дуже різко відреагувала на саміт Європейської політичної спільноти (ЄПС), який проходив у Єревані 4-5 травня. Серед ключових гостей — президент Франції Еммануель Макрон, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент України Володимир Зеленський. Участь Зеленського також сильно обурила московських політиків.
Звісно, гостру реакцію москвичів викликало не спільне виконання Макроном (соло) та Пашиняном (барабани) хіта Шарля Азнавура «La Bohème». А те, що на зустрічі активно обговорювали зближення ЄС і Вірменії, аж до запровадження безвізового режиму. А потім ще Зеленський заявив, що: «Росія не може дозволити собі [парад на 9 травня] з військовою технікою і боїться, що дрони полетять над Червоною площею. І це явна ознака її слабкості».
Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що Вірменію цілеспрямовано втягують в «антиросійську орбіту» ЄС і цей курс матиме серйозні політичні та економічні наслідки. І наслідки одразу настали.
Санкції Росії: від коньяку до газу
Росспоживнагляд призупинив продаж вина і коньяку трьох великих вірменських виробників. Формальною причиною стали «невідповідності обов’язковим фізико-хімічним показникам».
Російські та вірменські медіа вказують, що удар особливо чутливий для Вірменії, оскільки російський ринок — ключовий для вірменського алкоголю: до Росії відправлялося близько 83% вірменського коньяку.
Россільгоспнагляд також запровадив обмеження на постачання вірменських квітів, а згодом виникли проблеми з поставками овочів і фруктів. Формальна причина — фітосанітарні порушення та невідповідність вимогам. Вірменія продає до Росії понад 90% свого квіткового експорту — за даними 2024 року, на суму близько 32 мільйонів доларів.
А трохи раніше, у квітні, російська влада заборонила продаж і призупинила імпорт вірменської мінеральної води «Джермук».
Але головний удар Росія приберігає на найближчий час. 25 травня 2026 року Кремль прямо попередив: якщо Вірменія продовжить відходити від інтеграції з Росією та зближуватиметься з ЄС, вона може втратити «дуже привабливу» ціну на газ. Про це заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков. 80% газу у Вірменії – це постачання з Росії.
Куди поспішає Кремль – 7 червня вибори у Вірменії
Росія хоче спробувати змінити владу у Вірменії на майбутніх парламентських виборах. Підготовка до втручання і напівнатяки-напівпогрози почалися ще 1 квітня під час зустрічі Путіна і Пашиняна в Москві.
Путін одразу позначив, що можуть бути загострення: «Ми бачимо, що внутрішньополітичні процеси у Вірменії набирають обертів, і скоро вибори». І йому важливо, «щоб ці загострення ніяк не нашкодили нашим відносинам між Росією та Вірменією».
Також Путін відкрито став на захист проросійських сил у Вірменії. «У нас у Вірменії дуже багато друзів, дуже багато, ми це знаємо. Багато вірмен живе в Російській Федерації, і багато політичних сил налаштовані проросійськи. Звичайно, я скажу Вам абсолютно відверто, у нас із Вами такий діалог, що ми завжди говоримо чесно і прямо. Нам би дуже хотілося, щоб усі ці політичні партії, політики змогли взяти участь у цій внутрішньополітичній роботі під час виборів. Деякі, я знаю, перебувають у місцях позбавлення волі, незважаючи на те що мають російський паспорт. Це ваше рішення, ми не втручаємося, але хотілося б, щоб вони всі могли, принаймні, взяти участь у цій внутрішньополітичній роботі».
Путін відкрито натякає на Самвела Карапетяна — бізнесмена зі статками понад 3 мільярди доларів, який посідає 44 місце в російському рейтингу Forbes. У нього подвійне громадянство — вірменське і російське, він є лідером партії «Сильна Вірменія» — головного конкурента партії прем’єр-міністра Пашиняна «Громадянський договір». Але зараз бізнесмен перебуває під арештом і до виборів не допущений. Його партію поки очолює його племінник Нарек Карапетян.
Чому Москва так відчайдушно бореться за Вірменію? Насамперед, це останній союзник Росії на Кавказі. На кордоні Вірменії з Туреччиною розташована військова база у Гюмрі. Авіаційна частина розміщена окремо — на аеродромі Еребуні біля Єревана. Угода про перебування бази діє до 2044 року. На базі дислоковані від 3 до 5 тисяч солдатів, близько 70–75 танків Т-72, понад 140 бронетранспортерів, близько 80 артилерійських систем. За даними відкритих джерел, на авіабазі розміщено до 18 МіГ-29.
Це велика військова сила практично на перетині кордонів Туреччини, Ірану, Азербайджану. Якщо при владі у Вірменії залишиться Пашинян – то поки що слабо озвучені питання про виведення російських військ можуть постати на повний зріст, а це втрата впливу Росії у всьому регіоні. За це Кремль може боротися аж до вторгнення.
Трамп зажадав свою частку у Вірменії
Тим не менш, Пашинян, принаймні зробив вигляд, що не злякався погроз Путіна. Тепер у регіоні, де раніше за вплив боролися лише Росія і Туреччина, втрутилися не тільки ЄС, а й США.
26 травня до Єревана на годину залетів держсекретар США Марко Рубіо і блискавично підписав угоду про стратегічне партнерство США з Вірменією. Угода стосується критично важливих корисних копалин і співпраці в рамках транзитного Зангезурського коридору.
Зангезурський коридор, довжиною 43 км, отримав скромну назву «Маршрут Трампа за міжнародний мир і процвітання» (TRIPP), і пройде через південну Вірменію, що забезпечить Азербайджану прямий шлях до Нахічеванського ексклаву і до Туреччини, близького союзника Баку.
Зангезурский коридор, Маршрут Трампа за международный мир и процветание (TRIPP). Графика: azattyqasia.org (RFE/RL Graphics)
Таким чином США отримують інвестиційний проєкт прямо в раніше виключно російських кавказьких володіннях. Це не може не дратувати Москву і Путіна. Але й шансів на перелом ситуації мирним шляхом на виборах небагато.
Оцінити реальну підтримку «Сильної Вірменії» поки складно. Згідно з опитуванням американського «Міжнародного республіканського інституту» (IRI), за правлячу партію Пашиняна «Громадянський договір» свій голос готові віддати 24% опитаних, за партію проросійського Карапетяна «Сильна Вірменія» — 9%, а за блок «Вірменія» (який очолює Роберт Кочарян) — лише 3%.
Схожі цифри показує квітневе опитування вірменської компанії MPG: 24,3% у Пашиняна, 13,4% у «Сильної Вірменії» і 7,9% у «Процвітаючої Вірменії» олігарха Гагіка Царукяна.
Таким чином, ситуація після виборів 7 червня у Вірменії, найімовірніше, складеться на користь Європи та США, а Росія програє. Якими діями відповість Кремль, передбачити складно. Але точно, так просто у Москві з Вірменії не підуть.
