За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Франківцям показали фільм про волонтерські поїздки на фронт. Суспільне Івано-Франківськ
В інноваційному центрі "Промприлад. Реновація", що в Івано-Франківську, 8 серпня представили дві серії з відеонотаток #Бабин_Бахмут і далі на Гуляйполе про поїздки волонтерів на фронт. Це — спільна робота мультимедійної художниці Ольги Михайлюк з Києва та польського саундартиста і звукорежисера Томаша Сікори, повідомила кореспондентка Суспільного з місця події.
"Назва — це вихоплена фраза з нашої розмови. Бо, як правило, ми приїжджаємо в Краматорськ і потім робимо коло до Гуляйполя, заїжджаючи в різні місця, де волонтери надають як гуманітарну, так і мілітарну допомогу”, — каже художниця Ольга Михайлюк.
За її словами, цей проєкт зародився під час її знайомства з волонтерами із села Бабин Косівського району.
Мультимедійна художниця Ольга Михайлюк. Суспільне Івано-Франківськ
"Минулого року на Великдень я приїхала на Косівщину, щоб зробити паузу в волонтерській та артистичній діяльності. Але потрапила у волонтерську історію ще глибше. Мене вразив момент, коли люди збирали паски, писанки, аби відвезти їх до своїх рідних, які захищають Україну. Відстань, яку їм потрібно було здолати, щоб потрапити на Донеччину, — 1400 кілометрів. Я відзняла цей епізод. З цього і розпочинаються наші відеонотатки. І наступного разу, на Спас, ми вже поїхали разом", — говорить Ольга Михайлюк.
Мисткиня створює відеоматеріали спільно зі звукорежисером Томашем Сікорою. Наразі вони монтують третю серію нотаток.
Проєкт відеонотаток зародився під час знайомства митців з волонтерами із села Бабин. Суспільне Івано-Франківськ
"Ми вдвох з Томашем їздимо як волонтери й водночас фільмуємо це. Цього разу також збираємо допомогу на фронт. Переважно військові, до яких ми їздимо, це — 10 окрема гірсько-штурмова бригада "Едельвейс" і 102 окрема бригада територіальної оборони ЗСУ. Зараз вони потребують саме дронів. До речі, я із задоволенням обміняю свої фотографії на донати", — каже Ольга Михайлюк.
Томаш Сікора волонтерством займається з 2022 року. Починав у Польщі зі збору гуманітарної допомоги для українських міст: Херсона, Києва, Ірпеня, а тепер протягом року їздить на фронт разом з волонтерами із села Бабин.
"Час такий, що треба допомагати, тому і їжджу на фронт. Хоча, зізнаюся, таки страшно. Пригадую, як ми поверталися з-під Бахмута і побачили над нашим автомобілем літак, певно, якийсь Су, я не дуже розуміюся на військовій техніці. Ми не знали, український це літак чи російський, і чи на нас зараз почнуть падати бомби. Спочатку запанікували, але потім виникла якась така автоматична реакція — ми витягнули свою апаратуру і почали фільмувати та записувати звук", — згадує Томаш Сікора.
Польський саундартист і звукорежисер Томаш Сікора. Суспільне Івано-Франківськ
Його робота над відеонотатками полягає у роботі зі звуком. Томаш Сікора використовує тільки ті звуки, які записав під час подорожей на диктофон. Тому там є багато вибухів, а також трохи гуцульських мотивів.
"Буває, ставимо диктофон на позицію українських військових або десь близько від неї і йдемо пити каву, а він усе записує", — каже звукорежисер.
Виставка фоторобіт Ольги Михайлюк та живопису Яреми Стецика. Суспільне Івано-Франківськ
Томаш Сікора додає: відеонотатки планують показати також у Києві, Запоріжжі та Гуляйполі, але першими глядачами цих стрічок були саме жителі села Бабин.
"Ми дуже переживали, як вони сприймуть ці роботи. В результаті відеонотатки виявилися дуже пізнавальними для них, бо жителі села Бабин якраз хотіли більше дізнатися про те, в який умовах перебувають їхні рідні", — говорить Томаш Сікора.
Окрім показу документальних стрічок в Івано-Франківську, глядачі отримали змогу відвідати виставку фоторобіт Ольги Михайлюк та живопису Яреми Стецика, а також їхню спільну інсталяцію, що складається з тубусів.
Художник Ярема Стецик. Суспільне Івано-Франківськ
"Ці тубуси розмальовували військові, а я лише трохи поправив. Орнамент на тубусах ми називаємо писанкарством, бо писанкарство — це розмальований шприцом будь-який предмет. Вони легко робляться і кожен з них різний. Зміст тут — Україна. Бо це, фактично, порохівниця — порохівниця, яка відпрацювала. На кожному тубусі є шеврон або герб. І це — найцінніша частина", — каже Ярема Стецик.
