Фото: REUTERS
Комітет з правових питань та прав людини Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) обговорив правові механізми фінансової компенсації Україні збитків, завданих російською агресією. Участь у слуханнях взяла заступник міністра юстиції України Ірина Мудра, повідомила напередодні пресслужба відомства.
– Матеріальні руйнування неймовірні, і вони тривають щодня: зруйновані міста, пошкоджені довкілля та екосистема, понівечена економіка, величезні людські втрати. Тому існує потреба у створенні нового та інноваційного механізму для збору, оцінки й зрештою надання компенсації за сотнями тисяч позовів проти РФ за прямі збитки, завдані агресією проти України, – сказала вона.
Ірина Мудра нагадала, що основною концепцією міжнародного компенсаційного механізму є побудова цілісної системи, що забезпечує реальне відшкодування збитків, завданих агресією. Такий механізм базуватиметься на багатосторонній міжнародній угоді та передбачатиме створення Компенсаційної комісії, спеціально призначеної для розгляду компенсаційних претензій, Компенсаційного фонду, з якого виплачується компенсація, та ефективної процедури виконання рішень комісії.
На слуханнях було відзначено крайню необхідність втілювати політичну підтримку країн у практичні кроки. Отже, основну увагу було приділено міжнародному реєстру збитків, про необхідність створення якого окремо вказано у резолюції Генасамблеї ООН від 14 листопада 2022 року.
Міжнародний реєстр збитків (International Register of Damages for Ukraine) є невід’ємною частиною механізму компенсації, який служитиме для запису в документальній формі доказів та інформації про претензії щодо збитків, травм та руйнувань для всіх зацікавлених фізичних та юридичних осіб, а також держави України, викликаних міжнародно-протиправними діями Росії.
Реєстр включатиме опції зі збору інформації про претензії та докази, що їх підтверджують, їхнє упорядкування (розподіл за категоріями, групування їх у масові/класові претензії, де це доречно), оцінку претензій з точки зору критеріїв прийнятності.
Основними критеріями, за якими збитки включатимуться до реєстру, є територіальність, час їхнього виникнення та причинно-наслідковий зв’язок.
– Враховуючи безпрецедентний масштаб збитків, ми обговорюємо використання цифрових платформ для подання претензій і доказів. Цифрова платформа має максимально автоматизувати процеси, включаючи подання даних, перевірку ідентичності заявників, докази (наприклад, право власності), географічні та часові дані тощо, – сказала заступник міністра юстиції.
Паралельно, за словами Мудрої, Україна працює над правовою базою, яка стане основою для конфіскації заморожених російських активів. При цьому для такого глобального процесу потрібен час, щоб внести необхідні зміни як на міжнародному рівні, так і до національного законодавства країн-партнерів.
– На сьогоднішній день ми просимо міжнародне співтовариство забезпечити заходи щодо утримання заморожених/заблокованих російських активів доти, доки не буде знайдено законне рішення щодо їхнього вилучення та передачі до Компенсаційного фонду. Це те, що ми називаємо поступовим підходом і як Україна бачить процес створення механізму компенсації, – резюмувала Ірина Мудра.
19 жовтня президент Володимир Зеленський надав Мін’юсту повноваження щодо міжнародних спорів про стягнення компенсацій з РФ.
