У Франківську відбувся відкритий матч із баскетболу на колісних кріслах пам’яті Героя України Тараса Шпука

За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.

23 липня у спортивному залі Івано-Франківського коледжу фізичного виховання відбувся відкритий матч із баскетболу на колісних кріслах, присвячений пам’яті загиблого Героя України Тараса Шпука. Подію провели на завершення спеціалізованого навчання для тренерів із командних адаптивних видів спорту, яке тривало в Івано-Франківську з 20 по 23 липня.

Про це Суспільному повідомив виконувач обов'язків керівника ветеранського відділу Центру ініціатив "Повернись живим" Ігор Крицак.

Спогади про добровольця Тараса Шпука: "Він був першим тренером із баскетболу на колісних кріслах"

"Сьогоднішня подія, присвячена пам'яті Тараса Шпука, мого товариша, колеги, який працював у фонді "Повернись живим". Він був першим тренером із баскетболу на колісних кріслах. Його тренувала Ханна Волкер. Це — тренерка команди Air ForceЗмагання з адаптивного спорту для військових та ветеранів зі Сполучених Штатів Америки. Вона була серед спікерів програми, за якою ми навчали тренерів", — розповів Ігор Крицак.

Відкритий матч із баскетболу на колісних кріслах, присвячений пам’яті загиблого Героя України Тараса Шпука, Івано-Франківськ, 23 липня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ

На відкритий матч організатори запросили маму Тараса Шпука, яка мешкає у селі Нижнів Тлумацької громади. Жінка пригадала, як син пішов воювати ще під час АТО/ООСАТО (Антитерористична операція) та ООС (Операція об'єднаних сил) — це послідовні правові та військові формати, які діяли на сході України для протидії російській збройній агресії. АТО тривала з квітня 2014 по квітень 2018 року. ООС змінила АТО і тривала з 30 квітня 2018 року до 24 лютого 2022 року. Цей формат передбачав повноцінну військову операцію під керівництвом Генерального штабу Збройних сил України.

"У нас сусідка працювала у військкоматі. То син попросив мене піти до неї і взяти йому повістку. Кажу йому: "Як ти собі це уявляєш? Що ти собі думаєш?" А Тарас відповів, якщо не візьму повістку, то піде без неї. Тож, коли сусідка ввечері принесла повістку, я передала синові її останнім автобусом до Франківська, де він тоді був. Так він пішов на війну 28 липня 2014 року", — пригадує Галина Шпук.

Тарас Шпук служив спецпризначенцем під час повномасштабної війни. Військовослужбовець загинув 17 вересня 2025 року під Родіонівкою на Сумщині.

"Така гра не схожа на класичний баскетбол"

У баскетбол на колісних кріслах на честь Тараса Шпука зіграли учасники спеціалізованого навчання тренерів із різних областей України і гравці баскетбольного клубу "Говерла". Це — військовослужбовці з травмами і цивільні, які у грі користувалися колісними кріслами. Серед них — тренерка команди з адаптивного баскетболу з міста Дніпро Ксенія Афанасьєва.

"Це — мій перший досвід гри у колісному кріслі. Така гра не схожа на класичний баскетбол. Треба вміти маневрувати на кріслі, "вести" м’яч і одночасно бачити поле. Це важко. Якщо ти — новачок, треба спочатку навчитися маневрувати, а потім вже переходити до якихось баскетбольних дій", — розказала Ксенія Афанасьєва.

Вчиться маневрувати і грати у колісному кріслі в баскетбол і ветеран із Херсонщини Юрій Соловей. У грудні 2024 року чоловік отримав поранення під Херсоном, внаслідок якого втратив праву ногу. Під час реабілітації в Одесі військовослужбовець долучився до занять адаптивними видами спорту і нині популяризує такий спорт серед побратимів.

"Ми з дружиною організували у Херсоні громадську організацію "Друге дихання", щоб підтягувати хлопців до адаптивного спорту. Там дуже важко. Спортзалів немає, ми в підземеллі займаємося. Там у нас тенісний стіл, декілька тренажерів є і потроху тренуємося. Зараз виграли грант на три комплекти для стрільби із лука. Займатися баскетболом не можемо. Немає ні команди, ні обладнання", — розповів Юрій Соловей.

Яка ситуація з адаптивним баскетболом на Прикарпатті

Команди та спеціалізованого обладнання немає поки й в Івано-Франківську. Але, зі слів виконувача обов'язків керівника ветеранського відділу Центру ініціатив "Повернись живим" Ігоря Крицака, для охочих займатися адаптивним баскетболом на Прикарпатті закупили десять колісних крісел у Британії.

"Для придбання колісних крісел на Франківському півмарафоні спільно з представниками проєкту "Петрос" та іншими партнерами зібрали півтора мільйона гривень. Також фінансово допоміг Центр ініціатив "Повернись живим". Вартість крісел — 37 тисяч євро, додатково — мито і доставка. Коли вони приїдуть в Україну, заплатимо митні збори, заплатимо за їхню логістику і тоді вже будемо мати якусь фінальну суму", — розповів Ігор Крицак.

До моменту передачі колісних крісел із Британії в Івано-Франківську можуть користуватися кріслами Центру ініціатив "Повернись живим". Ці колісні крісла використали й для проведення відкритого матчу.

Що відомо про Героя України Тараса Шпука на псевдо Череп

Тарас Шпук народився 15 лютого 1991 року в селі Нижнів Івано-Франківської області.

Він брав участь у Революції гідності. У 2014 році долучився до війська, боронив Україну у 131 окремому розвідувальному батальйоні. З 2019 року почав працювати у фонді "Повернись живим", займався розвитком ветеранського руху, а також був тренером і суддею на "Іграх нескорених".

З лютого 2022 року допомагав українським військовим, займався комунікацією з підрозділами, доставляв необхідне майно і техніку. У листопаді 2023 року Тарас Шпук пішов з фонду служити у військовій розвідці. Мав звання сержанта ГУР. Воїн прийняв свій останній бій 17 вересня 2025 року під час бойового завдання неподалік Родіонівки Шосткинського району Сумської області у складі групи спецпризначення. Йому було 34 роки. Тараса Шпука поховали у Нижневі на сільському цвинтарі.

У коментарі Суспільному начальниця відділу у справах ветеранів виконавчого комітету Тлумацької міської ради Леся Грабовецька повідомила, що президент України присвоїв Тарасові Шпукові звання "Герой України" з удостоєнням ордену "Золота Зірка" 25 грудня 2025 року.

Також Тарас Шпук нагороджений відзнакою президента "За оборону України", орденом "За мужність" III ступеня й заохочувальною відзнакою ГУР МО "Вогнепальна зброя".