За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
26 липня біля ратуші в Івано-Франківську відбулася спільна молитва «Примирення і зцілення для України» до 85 річниці від початку Голокосту у СтаніславіМісто Івано-Франківськ до 1962 року мало такі назви:1662 – 1772 роки — Станиславів (пол. Stanisławów), Польща;1772 – 1918 роки — Станіслав (нім. Stanislau), Австро-Угорщина;1918 – 1939 роки — Станиславів, Польща;1939 – 1962 роки — Станіслав, СРСР.. Організаторами заходу є міжнародні християнські ініціативи Gemeinde Gottes ErneuerungGemeinde Gottes Erneuerung (GGE) — це християнська ініціатива в Німеччині, яка об’єднує християн різних конфесій задля духовного оновлення церков, покаяння, примирення та проведення спільних молитовних заходів (зокрема і в Україні) та Toward Jerusalem Council IIХристиянська ініціатива примирення, покаяння та єдності, яка об’єднує єврейських та інших народів — вірян в Ісуса (Ієшуа), відновлюючи модель «однієї нової людини» в Церкві у співпраці з українськими церквами різних конфесій та месіанськими громадамиМесіанські громади — це релігійні об’єднання, що сповідують месіанський юдаїзм, поєднують єврейські традиції з вірою в те, що Ієшуа (Ісус) є обіцяним Месією і Сином Божим. До таких організацій належать і Союз єврейських громад месіанського юдаїзму та Київська єврейська месіанська громада. До молитви на площі Ринок доєдналися понад сто людей, повідомила кореспондентка Суспільного з місця події.
Співорганізаторка ініціативи Тетяна Лешкович розповіла, що задля вшанування пам’яті жертв Голокосту до Івано-Франківська приїхала міжнародна делегація зі священнослужителів та вірян різних релігійних конфесій. Зокрема були учасники з Німеччини, Ірландії, Чехії, Словаччини, Румунії та Угорщини.
З її слів, метою ініціативи «Примирення і зцілення для України» є осмислення історичних подій, вшанування пам’яті вбитих, публічне покаяння та примирення.
Співорганізаторка молитви «Примирення і зцілення для України» Тетяна Лешкович, Івано-Франківськ, 26 липня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Василь Василюк
«Почалося все з того, що я дізналася, як у Словаччині моляться на місцях, звідки були вигнані євреї. У Словаччині євреї не були вбиті, але їх виганяли. І в мене на серці виникла така туга, щоб спільно помолитися і в нас. Я сама зі Заболотова. Там поруч є могила, де були вбиті і поховані 1200 євреїв під час Другої світової війни. І мені це дуже боліло. І, власне, ми помолилися там. Це був початок, бо, на жаль, в нашій області і по всій Україні, є дуже багато таких болючих місць», — говорить Тетяна Лешкович.
Жінка додає, що невдовзі делегація вирушить для спільної молитви до Чернівців, Кам’янця-Подільського та Вінниці.
Менора перед ратушею, Івано-Франківськ, 26 липня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Василь Василюк
Акція пам’яті жертв Голокосту, Івано-Франківськ, 26 липня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Василь Василюк
У заході взяв участь лідер словацької католицької організації «Спільнота нової євангелізації» Павел Стрезо. Чоловік каже, що молиться за жертв Голокосту у Словаччині з моменту виникнення ініціативи з 2012 року, а тепер подорожує країнами, де проходять такі ж заходи.
«На мене дуже вплинула історія моєї вчительки зі школи. Коли їй було два роки, її батька забрали до концентраційного табору Аушвіц, звідки він не повернувся. Коли я запитав учительку, чи просив хтось колись у неї вибачення за те, що сталося, вона відповіла: «Ніколи». Все життя вона приховувала своє походження, бо суспільство нав’язало їй сором за те, ким вона є. Але вчителька була чудовою людиною, дуже доброю і співчутливою. Нацисти вбили її тата, але звичайні люди також завдавали болю. Такого не має відбуватися, це несправедливо. І саме тому такі заходи потрібні. Ми всі маємо за що каятися, навіть якщо особисто нікого не вбивали і не виганяли», — говорить Павел Стрезо.
Акція пам’яті жертв Голокосту, Івано-Франківськ, 26 липня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Василь Василюк
Андрій Хоменець, який є християнином євангельської віри, говорить, що трагедія Голокосту продемонструвала, до чого призводить сліпа ненависть і штучне розділення людей. З його слів, такі заходи дають змогу усвідомити помилки минулого і недопустити їхнього повторення.
Християнин євангельської віри Андрій Хоменець, Івано-Франківськ, 26 липня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Василь Василюк
«Я дізнався, скільки тут було вбито євреїв, скільки їх постраждало. Це жахливо, дуже сумно. Дійсно, потрібно каятися за те, що було. Нам всім це потрібно, тому що байдужість і невігластво в цьому випадку — теж великий гріх. Бог ніколи не робить розділення між людьми. Це ми, люди, робимо поділ між собою. Сьогодні тут звучало кілька різних мов, й дуже добре, що різні народи різних ментальностей збираються разом, моляться до Бога і разом оплакують таку велику біду», — каже Андрій Хоменець.
Рабин Мойше Лейб Колесник виступає на акції пам’яті жертв Голокосту, Івано-Франківськ, 26 липня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Василь Василюк
Акція пам’яті жертв Голокосту, Івано-Франківськ, 26 липня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Василь Василюк
Що відомо про Голокост в Івано-Франківську
Через гетто у Станіславі (нині — Івано-Франківськ) у період з 1941 до 1943 року пройшли понад 127 тисяч євреїв. Зі слів рабина Івано-Франківського регіону Мойше Лейб Колесника, приблизно 100 тисяч людей вбили в області й майже 27 тисяч людей вивезли до концтабору БелжецьПерший нацистський табір смерті, створений у рамках операції «Рейнгард» для систематичного винищення єврейського населення. Він діяв із березня 1942 року по червень 1943 року на південному сході Польщі (біля однойменного села біля сучасного кордону з Україною).
До початку Другої світової війни в Станіславі проживали 32 тисячі представників єврейської громади. Нині їх налічується приблизно 300.
