За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
У Франківську відкрили меморіальні дошки Юрку Стецику та Остапу Бринському. Суспільне Івано-Франківськ
В Івано-Франківську на фасаді ліцею імені Миколи Сабата відкрили меморіальні дошки полеглим військовослужбовцям Юрку Стецику та Остапу Бринському. На захід прийшли їхні рідні, друзі, учні та працівники освітнього закладу, повідомила з місця події кореспондентка Суспільного.
На відкриття дошок прийшли їхні рідні, друзі, учні та працівники освітнього закладу. Суспільне Івано-Франківськ
Бійці упродовж семи років навчалися у цьому ліцеї, розповів його директор Юрій Дейчаківський.
"Вони — з мистецьких середовищ. Відома родина Бринських — це воїни та митці. Остап наслідував всі ті кращі риси мистецького обдарування. Також — і Юра, який був учасником різних мистецьких дійств. Для нас Юра залишив таку мистецьку локацію, присвячену нашому патрону, колишньому директору Миколі Сабату", — говорить Юрій Дейчаківський.
Музикант і художник Ярема Стецик. Суспільне Івано-Франківськ
Під час заходу музикант і художник Ярема Стецик виконав пісні свого сина Юрка. З його слів, Юркові навряд чи б хотілося меморіальної дошки, але він зрозумів би цей пам'ятний жест.
"Юрко більше від "сімейного сяйва", від "горизонтальних веселок". Він загинув з рожевим волоссям. Зараз часто, якщо якісь аномалії рожеві відбуваються, ми там його почерк відчитуємо", — каже Ярема Стецик.
Дошки встановили на фасаді ліцею імені Миколи Сабата. Суспільне Івано-Франківськ
Остап Бринський свідомо пішов у військо, говорить його батько, художник Богдан Бринський. Він не хотів служити у територіальній обороні, бо вважав це не серйозним. З його слів, Остап, як і його предки, боровся за незалежність України.
"Вдруге, коли він вже був під Бахмутом, каже: "Тату, те, що було перший раз, це — квіточки". Це вже була війна така на знищення. Бахмут покривали як Маріуполь. Син знав, що може стати з ним", — каже Богдан Бринський.
Що відомо про Юрка Стецика
Юрко Стецик офіційно — "зниклий безвісти" з 28 грудня 2022 року. Народився 9 травня 1999 року у відомій мистецькій родині з Івано-Франківська.
Юрко навчався у "Львівській політехніці" на спеціальності "містобудування", також — на факультеті архітектури Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. У студентські роки вирішив стати військовим, облишив навчання і з 2019 по 2021 рік проходив строкову службу.
Після 24 лютого 2022 року хлопець вирушив на фронт у складі 102 окремої бригади Сил територіальної оборони імені полковника Дмитра Вітовського. Його позивний — Пікассо.
Згодом Юрко став молодшим сержантом і командиром відділення стрілецького взводу. Наприкінці грудня 2022 року воїн прийняв ближній стрілецький бій в околицях Гуляйполя. Зі слів побратимів, Юрко загинув. Тіло бійця залишилося поблизу села Дорожнянка. Через те, що цю територію окупували росіяни, його досі не можуть повернути додому. Юркові було 23 роки.
Голова Івано-Франківської громади Руслан Марцінків повідомив, що станом на 2 травня у громаді 107 військовослужбовців вважаються зниклими безвісти.
Що відомо про Остапа Бринського
Остап Бринський був учасником Революції гідності. Працював аналітиком у благодійному фонді "Пацієнти України". Під час великої війни доєднався до лав Держприкордонслужби. Військовий загинув поблизу Бахмута 19 серпня 2023 року — військові РФ обстріляли українські позиції.
24 серпня з військовослужбовцем попрощалися в Івано-Франківську. Поховали Остапа Бринського на території меморіального комплексу "Дем'янів Лаз".
Зеленський посмертно нагородив Остапа Бринського орденом "За мужність" III ступеня.
