У Центрі документування і дослідження воєнних злочинів на базі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника зафіксували понад 350 воєнних злочинів російських військових на тимчасово окупованих територіях України. Здебільшого — це вбивства, грабежі та порушення законів та звичаїв війни.
Про це повідомляє Суспільне, передає Фіртка.
Центр документування й дослідження воєнних злочинів на базі Прикарпатського університету працює майже з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Його працівники спілкуються з вимушеними переселенцями, які постраждали від воєнних злочинів та перебувають зараз на Івано-Франківщині. За словами директора навчально-наукового юридичного інституту ПНУ Юрія Микитина, інформацію, яку документують, передають поліцейським.
“Злочини — надзвичайно різноманітні: вбивства, тяжкі тілесні ушкодження, крадіжки, грабежі, розбої, злочини, пов’язані з порушенням правил ведення війни. Ми можемо стверджувати, що ворог не дотримується жодних міжнародних стандартів, елементарних людських цінностей”, — розповідає Юрій Микитин.
До таких юридичних викликів Україна не була законодавчо готова перед повномасштабним вторгненням Росії, каже професор навчально-наукового юридичного інституту Павло Фріс. За його словами, до прикладу, в Кримінальному кодексі поки немає статей щодо колабораціонізму.
“Співпраця з окупантами — ми навіть не думали про це ніколи. Цьогоріч в Україні ухвалили орієнтовно 17 законів щодо змін в кримінальне законодавство. Динаміка його змін буде найбільша за всі роки існування Верховної ради цього скликання”, — пояснив Павло Фріс.
На конференції також обговорили тему збереження довкілля в умовах війни. За словами завідувачки кафедри трудового, екологічного, аграрного права Зоряни Ярмак, найбільша проблема станом на зараз — забруднення ґрунтів, води та повітря отруйними речовинами зі зброї.
“Зараз правове регулювання охорони довкілля є дуже складним питанням, оскільки довкілля в межах міжнародних актів не визнається самостійним об’єктом охорони, а лише — як середовище для існування людини. Але ми розуміємо, що шкода, завдана довкіллю, відображатиметься на нас і наступних поколіннях”, — пояснила Зоряна Ярмак.
За підсумками конференції, її учасники сформують рекомендації для змін до законодавства і відправлять на розгляд у Верховну раду України.
