Фото: Getty Images | Amnesty International оприлюднила звіт, у якому заявила, що Збройні сили України наражають на небезпеку цивільне населення
Тоді як британський уряд виділяє Україні зброю та засоби для відбиття агресії РФ, правозахисна організація зі штаб-квартирою в Лондоні заявляє, що Збройні сили України, а не Росії загрожують цивільному населенню.
У лютому-березні Чернігів перебував у блокаді. Усього 38 днів. Мости були підірвані, а біля межі міста стояла російська армія. При цьому на Чернігів росіяни скинули кілька десятків авіабомб і весь час накривали артилерією. Внаслідок цього загинули близько 700 мирних жителів. Ховали їх у міському парку, бо місцевий цвинтар також був під контролем армії РФ.
Один із найбільш постраждалих населених пунктів — село Новоселівка на східній околиці Чернігова. Російська армія стояла фактично впритул, але в деякі вулиці села заходили російські диверсійні групи.
У місцевому гуртожитку мешкали українські військові.
Важливо Розбите серце. Репортаж з нездоланого Чернігова
“Вони там ночували, а що їм було робити? Ми їх годували, одягали, — каже Фокусу мешканка Новоселівки Олександра. Вона рукою показує в напрямку зруйнованої будівлі. — А потім полетіли літаки, ми сиділи в підвалах… Не знаю, що б ми робили, якби наших військових поряд не було. Думаєте, літаки б не полетіли? Пішли танки… До центру Чернігова”, — продовжує вона.
“Амністія державі-терористу”
Днями досить впливова британська правозахисна організація Amnesty International оприлюднила звіт, де вказала, що Збройні сили України наражають на небезпеку цивільне населення, “створюючи бази та розміщуючи системи озброєння в житлових районах, у тому числі в школах і лікарнях, намагаючись зупинити війська РФ”.
У повідомленні на сайті організації Аньєс Калламар, директорка Amnesty International, каже: “Ми зафіксували випадки, коли українські сили ризикували мирними жителями та порушували закони війни, коли вони діють у населених пунктах”.
У самому ж звіті йдеться про те, що “тактика України порушує міжнародне гуманітарне право, оскільки вона перетворює цивільні об’єкти на військові цілі. Російські удари по населених пунктах, що послідували за цим, призвели до загибелі мирних жителів і руйнування цивільної інфраструктури”.
Свої висновки організація зробила на основі опитувань свідків у Донецькій, Миколаївській і Харківській областях, які постраждали від російських ударів через сусідство з українськими військовими. Їхні імена в Amnesty не називають, посилаючись на конфіденційність.
Важливо Фортеця Маріуполь: оточення, хоробрість захисників, як виживали містяни
На доповідь оперативно відреагували представники української влади. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба сказав, що організація “створює фальшивий баланс між жертвою та злочинцем”. В Офісі Президента заявили, що “життя українців загрожує тільки РФ, а заяви Amnesty International є “участю в дискредитаційній кампанії Росії проти України”, а особисто президент Володимир Зеленський додав: “Amnesty International намагається амністувати державу-терористку Росію”.
Пізніше український офіс Amnesty International в особі директорки Оксани Покальчук сказав, що деякий час намагався запобігти публікації матеріалу, пропонував взяти коментар у представників України, але всі зусилля були безуспішними.
“Ми шкодуємо, що навіть після всіх можливих аргументів нас усе одно не почули, — сказала Оксана Покальчук і додала, що кожна людина з українського офісу Amnesty знає, що саме Росія відповідальна за злочини агресії проти України. — Крім того, значна частина нашої команди — це люди, які особисто змушені рятувати себе та близьких від війни з Росією, залишаючи все позаду. Деякі з нас уже двічі стали переселенцями чи біженцями”.
У головному офісі Amnesty International звіт захищають, мовляв, критика доповіді — це “атака тролів”.
“Українські та російські мобі (сленгове позначення групи людей, — ред.) та тролі (сленгова назва інтернет-провокатора, — ред.): усі вони сьогодні атакують розслідування Amnesty International. Це називається пропаганда війни, дезінформація. Це не послабить нашу неупередженість і не змінить фактів”, — каже Аньєс Калламар.
“Стандарти зламалися, несіть нові”
“Неважливо, що в тому звіті написано — ніхто його читати вже не буде. Головною ідеєю, яку всі запам’ятають, буде твіт про те, що українська армія наражає на небезпеку цивільних, — каже Олена Луньова, менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA. — Українська армія ціною тисяч власних життів захищає свою землю від неспровокованої збройної агресії ядерної держави-терориста. Так, і саме ця армія, на думку шанованої міжнародної правозахисної організації, несе загрозу цивільним українцям, а не армія країни-агресора… Нічого не переплутала Amnesty International?”..
Торецьк після обстрілу [+–] Фото: Getty Images
Володимир Яворський, член експертної ради Центру громадянських свобод, у розмові з Фокусом намагається знайти пояснення, як звіт з’явився. Він припускає, що представники міжнародних організацій, навіть великих і авторитетних, часто “відірвані від контексту” — вони не розуміють, наскільки ця війна є жорстокою та всеосяжною, що росіяни не сприймають українців як націю, яка має право на існування.
“Вони не розуміють, що відбуваються воєнні дії, а уявляють собі невеликі зіткнення між двома арміями. Їм складно уявити, що в Європі триває війна такого рівня жорстокості, і тому вони можуть звертати увагу на такі деталі”, — продовжує Яворський. При цьому експерт каже, що у відповідь необхідно було б пояснити і контекст, і можливість використання військовими цивільних об’єктів.
Військова необхідність
Адвокат об’єднання “Амбрелла”, фахівець із міжнародного права Андрій Яковлєв говорить кореспонденту Фокусу, що важко аналізувати резонансну інформацію, поширену Amnesty International, яка здатна серйозно вплинути на оцінку ходу українського опору російській агресії проти українського народу.
Акт агресії — міжнародний злочин, і злочин не лише проти України, а й світового правопорядку.
“На Україну напав противник, що володіє потужною армією та ядерною зброєю. Від останнього Україна, до речі, відмовилася на користь РФ в обмін на забезпечені розвиненими країнами гарантії ненападу й територіальної цілісності. У дуже складних умовах українська армія має протистояти російській”, — уточнює він.
Яковлєв не виключає, що Amnesty International могла отримати більше інформації, ніж було оприлюднено в доповіді, але, судячи з поширеної організацією інформації, дуже важко дійти висновку, що Збройні сили України порушують закони та звичаї війни, як сказано в релізі.
Миколаївка після обстрілу [+–] Фото: Getty Images
“Норми міжнародного гуманітарного права, на які посилалася Amnesty International, не забороняють використовувати цивільні об’єкти для військових цілей, у тому числі й освітні установи. Проте міжнародне гуманітарне право покладає певні зобов’язання з безпеки, оскільки використання військовими цивільних об’єктів справді може перетворити їх на ціль для атаки”, — пояснює адвокат.
Тому перед використанням цивільних об’єктів необхідно подумати про безпеку. Насамперед попередити й навіть евакуювати цивільних.
Заради справедливості варто згадати, що від української влади майже всі місяці війни можна почути заклики до евакуації — організовують транспорт, місця для розміщення на безпечній території. І зараз у Донецькій області триває виїзд населення.
Крім того, є таке поняття як “надмірна сила”. Якщо на якомусь великому підприємстві були українські військові, а довкола — житлові квартали, які під час використання не високоточної зброї могли постраждати, — це воєнний злочин сторони нападу. Тобто удар має бути пропорційним: щоб знищити один танк, не можна накривати артилерією весь квартал. А тим більше якщо там був штаб територіальної оборони — вона й створена для того, щоб захищати свій населений пункт.
Готель "Україна" в Чернігові після обстрілу [+–] Фото: Getty Images
“Зараз дуже складно сказати, чи були порушення, тому що релевантні факти не представлені. Також важко говорити про те, що оприлюднене свідчить про серйозні або грубі порушення Женевських конвенцій 1949 року. Для оцінки порушень законів і звичаїв війни недостатньо одного факту перебування військових у цивільному об’єкті — необхідна інформація про те, за яких обставин це сталося, що передувало цьому та яких заходів безпеки було вжито”, — продовжує юрист.
До того ж не варто забувати, що перш ніж говорити про відповідальність за використання українськими військовими цивільних об’єктів під час захисту, слід зазначити, що відповідальність за атаки на цивільні об’єкти покладається на бік, який здійснює обстріл із порушенням основних принципів міжнародного гуманітарного права. Тобто на Росію, яка напала на Україну.
-
Читайте у Telegram -
Читайте у Facebook -
Читайте у Twitter -
Читайте у Google news
