За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
За період з 2022 до початку листопада 2025 року в Івано-Франківській області поліцейські зареєстрували 5306 випадків інтернет-шахрайства. Найбільше — впродовж 2023 року.
Про це Суспільному повідомили у поліції області у відповіді на інформаційний запит.
Суспільне зібрало історії франківців і франківок, які потерпіли внаслідок інтернет-шахраїв, а також поспілкувалися зі службовицею кіберполіції про те, як розпізнати афериста в інтернеті й куди звертатися, якщо вас ошукали.
Кіберзлочини 2022-2025 років у цифрах
Інтернет-шахрайства розслідують за частиною 3 статті 190Карається штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років. Максимальне покарання — позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна Кримінального кодексу України. За цією статтею поліціянти Івано-Франківській області реєстрували таку кількість проваджень:
- у 2025 році (станом на 12 листопада) — 961;
- у 2024 році — 1774;
- у 2023 році — 1866;
- у 2022 році — 705.
В одному із зареєстрованих випадків кіберзлодію вдалося ошукати жінку на 615 тисяч гривень.
Це — найбільша сума інтернет-шахрайства в Івано-Франківській області за останні чотири роки.
Підозру за фактом правопорушень слідчі оголосили 1427 людям:
- у 2025 році (станом на 12 листопада) — 180;
- у 2024 році — 400;
- у 2023 році — 637;
- у 2022 році — 210.
855 справ поліція закрила згідно зі ст. 284Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи Кримінального процесуального кодексу України, 1249 — направила в суд:
- 172 — у 2025 році (станом на 12 листопада);
- 354 — у 2024 році;
- 521 — у 2023 році;
- 202 — у 2022 році.
Чоловік тримає у руках телефон і банківську картку. Getty Іmages
Від зламів акаунтів до псевдозборів для військових
Найпоширенішими видами шахрайства, з якими стикалися жителі Івано-Франківщини впродовж 2022-2025 років, були:
- купівля-продаж фіктивних товарів в інтернеті;
- злам акаунтів у соцмережах через прохання про "допомогу";
- отримання допомоги від міжнародних організацій;
- легкий заробіток (робота онлайн);
- фішинг — вид інтернет-шахрайства, коли у людей брехнею намагаються виманити конфіденційні дані користувачів (паролі, номери карток, CVV-коди).
Крім того, поліція фіксувала випадки, коли шахраї вдавали волонтерів, які:
- організовували начебто збір грошей для військових на допомогу (купівля палива, безпілотників тощо);
- обіцяли надати інформацію про зниклих безвісти або військовополонених.
Повідомлення у соцмережах. Колаж Суспільне Миколаїв/Getty Images
"Не було нічого підозрілого"
Військовослужбовець Збройних сил України, який побажав залишитися анонімним, розповів Суспільному, що вирішив придбати тактичне взуття через Telegram-канал. До цього випадку проблем з такими покупками не було.
"В Україні можна було купити лише вдвічі дорожче, тому я знайшов ціну, як за кордоном — 8 тисяч гривень. Переважно у таких магазинах пропонується післяплата. Так я завжди й розраховувався. А тут — тільки передоплата, ще й повна. Але надали всі дані, нормально відписували, на каналі було багато лайків, коментарів, він був створений давно. Не було нічого підозрілого", — розповідає воїн.
Коли він переказав половину суми — 4400 гривень, адміністратори каналу перестали відповідати на повідомлення, а потім і зовсім заблокували його.
"Я писав їм уже з іншої сторінки. З неї вони нормально відписували. Тоді кинув квитанцію про свою оплату, й вони відразу заблокували мене. Вони просто блокують користувачів, і ти не можеш повернути гроші", — розповів військовослужбовець.
Як розпізнати кіберзлочинця
Про те, як можна розпізнати шахрая в інтернеті та не стати його жертвою, куди звертатися, якщо вас ошукали, Суспільному розповіла оперуповноважена відділу протидії кіберзлочинів в Івано-Франківській області Юлія Корженська.
З її слів, зазвичай аферисти в інтернеті працюють за схожими схемами. Варто насторожитися, якщо співрозмовник:
- телефонує чи пише вночі;
- наполягає на терміновості;
- вимагає конфіденційні дані;
- просить передоплату або надсилає підозрілі посилання (здебільшого вони виявляються фішинговими).
"Також варто звертати увагу на граматичні помилки, дивні формулювання, небажання відповідати на уточнювальні запитання. І якщо виникли сумніви, краще завершити розмову й перевірити інформацію через офіційні канали", — радить Юлія Корженська.
Часто шахраї видають себе за працівників банків, сервісів (наприклад, доставки) чи державних установ, але зв’язуються з неофіційних номерів чи акаунтів.
"Представляються, наприклад, службою безпеки банку: начебто ваша картка заблокована. Ми маємо розуміти, що просто так представник банку писати чи телефонувати не буде, тому що банківська установа має всю інформацію про клієнта", — пояснює експертка.
Тому не можна надавати жодної інформації співрозмовникові. Потрібно найперше зберегти переписку (зробити скриншоти). Опісля — зателефонувати в банк за офіційним номером, на "гарячу лінію" або звернутися у відділення і розповісти співробітникам про підозрілі повідомлення.
Телефонний шахрай. Facebook/Державна податкова служба в Івано-Франківській області
"Я була втомлена, а вони говорили дуже швидко"
Франківка Світлана, яка не захотіла називати прізвище, розповідає: одного вечора, коли вона втомленою поверталася додому з крамниці, до неї зателефонували з невідомого номера. Чоловік назвався представником банку.
"Тільки я зайшла у квартиру, до мене — дзвінок. Мені сказали, що нібито я щойно здійснила платіж карткою. Через те, що хтось скористатися моєю карткою, переказ затримали, а гроші "заморозили". І мені потрібно скинути на певний номер телефону 400 гривень, аби "розморозити" той платіж. І я скинула гроші — поповнила рахунок", — розповідає Світлана.
Після цього "банкір" сказав жінці, що зараз на її номер надійде SMS-повідомлення з кодом, який потрібно продиктувати.
"Я продиктувала. Як потім мені пояснив оператор зв’язку, таким чином я нібито завантажила додаток, через який можна знімати гроші з номера телефону. Я кинула 400 гривень, вони їх зняли. Дивлюся, а номер телефону не поповнився. Я ще раз скинула 400 гривень. Потім уже зрозуміла: приходить SMS, що рахунок поповнився, але гроші не встигають надійти — вони відразу їх знімають", — пояснює жінка.
З її слів, велику роль зіграв час, у який надійшов дзвінок: "Просто збіглося, що я була змучена, а вони дуже швидко це говорили. Це все дуже швидко відбувається, і ти якось не встигаєш задуматися, що робиш, а потім, коли додумаєшся, то вже пізно".
Жінка з телефоном. Getty Images
Як не стати жертвою інтернет-шахрая
Щоб вберегтися від кібершахрайства Юлія Корженська найперше радить дотримуватися цифрової гігієни:
- не переходити за підозрілими посиланнями;
- не відкривати вкладення від невідомих відправників;
- не передавати персональні дані (банківські реквізити, CVV-код);
- регулярно оновлювати операційну систему й антивірусні програми;
- створювати надійні паролі для кожного сервісу (щонайменше 12 різних символів).
"Особливо уважним слід бути під час онлайн-покупок. Відгуки про продавця потрібно перевіряти на офіційних сайтах, обирати безпечні способи оплати. Якщо щось, наприклад, викликає сумнів, краще утриматися від угоди або додатково перевірити інформацію", — каже Юлія Корженська.
Експертка також радить захистити свої акаунти в соцмережах двофакторною аутентифікацією — коли для входу, крім пароля, потрібне ще одне підтвердження: через інший ґаджет, SMS, застосунок, відбиток пальця чи фізичний ключ.
"У два-три кліки"
Досвідом спілкування з імовірними інтернет-шахраями із Суспільним поділився франківець Василь. Прізвище чоловік називати не захотів. Він розповів, що 22 листопада 2025 року розмістив оголошення про продаж меблів на одній з українських платформ для купівлі-продажу речей. Вказав ціну — 10 тисяч гривень.
"За 10-15 хвилин мені у Viber написали з двох акаунтів. Я здивувався: круто, що можна швидко продати ці речі. Водночас подумав, що надто мало часу пройшло. Мене не просили надіслати додаткових фото, не запитали, в якому стані меблі, не торгувалися. Тому я вирішив перепитати, як саме відбуватиметься доставка", — розповідає Василь.
На це запитання, продовжує чоловік, з обидвох акаунтів відповіли однаково: надіслали посилання на сайти, на яких потрібно було вказати адресу, номер картки й додаткові дані.
"Звісно, що я цього не зробив, тому що ці посилання видалися мені дивними. Вони мали хештег зі словами "money" та "pay". Сайт, на якому я виставив оголошення, є офіційним, доволі авторитетним. Навіщо тоді користуватися якимись іншими додатковими розрахунковими сайтами?" — каже Василь.
Тоді чоловік перевірив в інтернеті, який вигляд мають фішингові посилання.
"Я зрозумів, що через ці посилання "покупці" можуть отримати доступ до моїх особистих даних. Згодом я перевірив акаунти, які мені писали на Viber. Використав додаток, що визначає, як люди записують ці контакти у своїх телефонах. Абсолютна більшість підписували їх "шахраї", "інтернет-пастки", — розповідає Василь.
Також чоловік запідозрив, що аватарки акаунтів у Viber, ймовірно, згенерував штучний інтелект.
"На щастя, мене не ошукали. Але це — просто приклад того, як, виставляючи оголошення, за два-три кліки можна свідомо чи несвідомо передати свою інформацію, контакти, конфіденційні речі шахраям", — розповів франківець.
Кіберполіцейський за роботою. Кіберполіція
Куди звертатися, якщо ви стали жертвою шахрая в інтернеті
Якщо ви запідозрили користувача в онлайн-шахрайстві чи вже потерпіли від нього, потрібно якнайшвидше звернутися до кіберполіції:
- написати електронну заяву через офіційний сайт департаменту кіберполіції;
- прийти у відділ і написати заяву власноруч.
"Обов’язково повинні бути докази: скриншоти, листування, дані про платежі, наприклад, ризикові реквізити, посилання на акаунти чи сайти. Це потрібно, щоб знайти шахрая", — додає Юлія Корженська.
