За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Біля стадіону "Рух" у Франківську 11 жовтня відбувся ярмарок "Щедра осінь 2025". Понад 50 виробників з Івано-Франківщини, Закарпаття й Буковини від ранку торгували крафтовими сирами, ковбасами, солодощами, чаєм, вишивкою. Під час ярмарку збирали гроші на потреби Сил оборони України, повідомив кореспондент Суспільного з місця події.
Наталія Ісайчук разом з дочкою приїхала на ярмарок з гуцульського села Космач, що за 90 кілометрів від Івано-Франківська. Жінка продає домашні ковбаси, шинку й підчеревину. Також — сирні коники, бринзу, вершки й масло, виготовлені з полонинського молока на домашній сироварні.
Крафтовий ярмарок в Івано-Франківську, 11 жовтня 2025 року. Суспільне Івано-Франківськ/Степан Пенкалюк
"У Франківську люди найбільше беруть домашнє масло, бринзу розсипну до баношу, вареників. З м'ясного — дуже брали шинку. Підходять, купують. Люди хочуть домашнього", — говорить Наталія Ісайчук.
Подружжя Ігоря й Марії Юркевичів із Торговиці продає мед зі власної пасіки. Його якість, каже чоловік, підтверджена естонськими спеціалістами.
"Наш мед протестований в Естонії на вміст ДНК різних рослин. Науковці визначають, з яких рослин бджоли збирали пилок. Потім цю інформацію складають в один звіт, надсилають мені", — розповідає Ігор Юркевич.
Мед родини Юркевич. Суспільне Івано-Франківськ/Степан Пенкалюк
Її пасічник відображає в одному з QR-кодів на бирці баночки.
"Є встановлені 150 рослин, і їхня ДНК є в базі. Але ще 85% — рослини, ДНК яких не класифікована. Це — один з найдосконаліших, найсучасніших методів визначення якості меду. Також у Франківську ми провели аналіз мікроелементів хімічної таблиці. У меді — 28 елементів. За іншим QR-кодом можна подивитися їхній вміст", — продовжує Ігор Юркевич.
Крафтовий ярмарок в Івано-Франківську, 11 жовтня 2025 року. Суспільне Івано-Франківськ/Степан Пенкалюк
Продавець Роман торгує рибою з більшівцівських ставів.
"Торги йдуть добре. Прийшла осінь, люди рибку люблять. Найкраща риба — у Більшівцях. Є короп по 140 гривень, товстолобик — 110, карась — 90", — розповідає продавець.
Михайло Дрогомирецький продає молоді сири з коров’ячого молока зі власної сироварні в селі Середній Березів на Косівщині.
"Будз, моцарела, сулугуні. Також експериментуємо з твердими — чеддер, качотта з пажитником, базиліком. Зараз людей важко чимось здивувати, але натуральна крафтова продукція завжди популярна. Ми використовуємо тільки натуральне молоко, закваску й сіль, не додаючи жодних консервантів", — говорить Михайло.
Михайло Дрогомирецький. Суспільне Івано-Франківськ/Степан Пенкалюк
Чоловік каже, що такі ярмарки — дуже корисні для невеличких підприємств.
"Найперше, вони працюють як реклама, можна заявити себе на ринку. Люди куштують наші сири. Ми вивчаємо думку клієнтів, щось покращуємо, змінюємо рецептуру. Підлаштовуємося під людей, їхні побажання. Нам дуже цікаво вислухати відгуки", — говорить підприємець.
Інна придбала на ярмарку домашні яблука, моцарелу, тушкованку й свічку з натурального воску. Жінка говорить: добре, якби такі базари проводилися принаймні що два тижні.
"Я взяла всього 500 гривень, і бачите — вже повний пакет. Такого ніде більше не купиш. І головне, що купуючи щось тут, ми зберігаємо, допомагаємо зберігати традиції. Це — фішка. Навіть якщо воно було б дорожче — воно ж краще. Тому бажаю тільки процвітання", — ділиться Інна.
Крафтовий ярмарок в Івано-Франківську, 11 жовтня 2025 року. Суспільне Івано-Франківськ/Степан Пенкалюк
Крім овочів, сирів, м’ясних виробів і солодощів, на ярмарку торгують сухофруктами й сушеними грибами, чаєм, вишитими сорочками й вовняним одягом.
Зі слів директорки департаменту агропромислового розвитку Івано-Франківської обласної адміністрації Алли Хамчич, замість запланованих 35 виробників приїхали понад 50.
"Ми запрошуємо підприємців, які зареєстровані в Івано-Франківську. Хоча вироблятися щось може на Закарпатті, Чернівецькій області. Але переважно — це наші місцеві. На ЗСУ збираємо обов'язково щоразу. Ми дякуємо військовим, тому що маємо можливість зробити ярмарок для людей. Вони нас звідти прикривають, ми тут допомагаємо, чим можемо", — каже Алла Хамчич.
