Фото: online.novaposhta.education
Вже сьогодні зрозуміло, що країні цього року не вистачає сотень мільярдів гривень на покриття військових видатків. Тож у середині літа Україні доведеться вносити зміни до бюджету-2024 і якось знаходити додаткові гроші на необхідні витрати, насамперед військові. Про це у своєму телеграмі заявив депутат Ярослав Железняк. Шляхів «знайти гроші» не так вже й багато: або знижувати витрати, або збільшувати доходи, тобто підвищувати податки.
Підвищення акцизів
Головною «податковою» новиною весни можна назвати проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу в частині акцизного податку», який уряд схвалив 22 березня. Як пояснили урядовці, перегляд акцизів обумовлений необхідністю наближення національного законодавства до законодавства Європейського Союзу. Це зараз актуально з огляду на набуття Україною статусу країни-кандидата на членство в ЄС.
За планом підвищення акцизів має відбутися вже з 1 липня. В уряді сподіваються, що це дозволить забезпечити додаткові надходження до держбюджету у другому півріччі 2024 року. Зокрема, від операцій із реалізації пального планують додатково отримати 1,6 млрд грн на місяць: 1,3 млрд грн від акцизного податку та 292 млн грн від податку на додану вартість. Від операцій з реалізації проміжних продуктів (до них відносяться вина кріплені, вермути, вина ароматизовані та напої на основі вина з додаванням спирту або спиртовмісних настоїв. – Авт.) очікують отримати 4,5 млн грн щомісяця, враховуючи обсяги реалізації, передбачені бюджетом-2024.
Законопроєктом передбачається поступове збільшення ставок акцизів на пальне до 2028 року. Зокрема, акциз на бензин в Україні планують збільшити з 213,5 до 359 євро за 1000 літрів, на дизель – зі 139,5 до 330 євро, на альтернативні види палива – зі 162 до 272,4 євро, на газ – з 52 до 70 євро.
Розмірковуючи про «необхідність» зростання акцизів, експерт із питань податкової політики В’ячеслав Черкашин назвав обґрунтування підвищення – маніпуляцією. Нас намагаються переконати, що зростання акцизів на пальне – це правильно та неминуче на шляху до Європи, але це не так.
На сьогодні Україні необхідно виконати зобов’язання в рамках Угоди про асоціацію з ЄС («УА») та вимоги щодо підтвердження Україною свого статусу країни-кандидата у члени ЄС (так звані «7 критеріїв вступу»).
«Проте запропоноване урядом зростання акцизів на 2024-2028 роки не стосується ні першого документа, ні другого, – зазначив експерт. – Терміни імплементації положень Директиви Ради 2003/96/ЄС, що містить мінімальні рівні ставок на паливо, визначено «УА» як «поступово, зважаючи на майбутні потреби України». Тобто там взагалі немає нічого про 2028 рік, який раптом став «цільовим». А у «7 критеріях», які були встановлені Україні Єврокомісією для набуття статусу кандидата на вступ до ЄС, повна порожнеча про податки, тим більше про підвищення акцизного податку на пальне».
Щодо зростання акцизів на алкоголь, то тут думки економістів розходяться. У той час як одні вважають, що підвищення акцизів під час війни спровокує зростання тіньового ринку, інші кажуть, що алкогольна галузь почувається сьогодні досить непогано і може платити.
Щодо матеріальних можливостей споживачів, то, вважає економіст Олег Пензін, зростання акцизів на алкоголь позначиться на покупцях не так серйозно, як зростання акцизів на тютюн.
– Тютюнові вироби становлять чималу частину контрабанди з нашої країни, і це непокоїть Європу, – каже економіст. – Невипадково збільшення тютюнових акцизів є однією з умов нашої європейської інтеграції. Крім того, один із структурних маяків МВФ – зростання доходів бюджету цього року на 44 млрд грн. І для того, щоб цього досягти, є чимало ідей: від запровадження акцизів на солодке газування до збільшення податків для ФОП.
Зростання мінімалки – зростання податків
З 1 квітня 2024 року мінімальна заробітна плата в Україні зросла до 8000 тис. грн, і це останнє цьогорічне підвищення мінімалки. Разом із зростанням мінімальної зарплати зросли й деякі податки.
Зокрема, збільшився розмір єдиного соціального внеску (ЕСВ), який дорівнює 22% мінімальної зарплати. Тобто з 1 квітня 2024 року ЄСВ зріс із 1562 до 1760 грн.
Відповідно, зросла й максимальна база нарахування ЄСВ, яка становить 15 розмірів мінімальної зарплати, – з 106 500 грн до 120 000 грн.
Водночас підвищення мінімальної зарплати з 1 квітня не вплинуло на ліміт доходів ФОП та розмір єдиного податку. Згідно з Податковим кодексом України, граничний обсяг доходу для платників податків єдиного податку І-ІІІ груп розраховується з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року.
Граничні розміри доходу для ФОП з 1 січня 2024 року визначено такими сумами:
перша група: річний прибуток 1,185 млн грн; друга група: річний дохід 5,921 млн грн.; третя група: річний дохід обмежується сумою 8,285 млн грн.
НСД: зростання податків неминуче
Наприкінці березня експерт у податковій сфері В’ячеслав Черкашин проаналізував Меморандум українського уряду із МВФ. І дійшов невтішного висновку: нічого хорошого в перспективі цей документ не обіцяє.
«Токсична Національна стратегія доходів (НСД) відтепер остаточно «канонізована», – зазначив експерт. – І нам чесно кажуть, що НСД із нами робитиме».
Найближчим часом:
оцінка ефективності податкових пільг (липень 2024 р.); план цифрового розвитку ДПС (до кінця 2024 р.), поступова консолідація інформаційних ресурсів та їх адміністрування незалежним адміністратором; концепція маскування даних про платників податків (для припинення торгівлі податковими даними); законопроєкт про імплементацію Директиви ЄС щодо протидії ухилення від сплати податків – EU ATAD, тобто чергове вибухове ускладнення адміністрування та нові дискреційні права і функції для податківців.
Протягом наступних кількох років:
оподаткування викидів вуглецю; оподаткування віртуальних активів, що узгоджено з правилами ЄС.
У перспективі понад два роки:
усунення надто широких та спрощених режимів (йдеться про спрощення для малого бізнесу); прогресивний ПДФО (з’явиться ставка понад 18%); погодження ПКУ з директивами ЄС для збільшення надходжень до бюджету ПДВ та акцизів; реформування екологічного податку та рентних платежів у видобувних галузях.
Найближчим часом зростання податків досягне мінімум 0,5% ВВП – продовжує роботу робоча група із формулювання пакету короткострокових заходів мобілізації доходів, пише В’ячеслав Черкашин. Протягом 2024-27 років: мобілізація додаткових доходів бюджету на рівні 3-4% ВВП, що загалом становитиме 240-315 млрд грн.
«Будь-яких заходів, спрямованих на зниження податкового навантаження, не передбачено, – підсумував експерт. – Повне утримання від податкових амністій, а також від будь-яких податкових та адміністративних заходів, які можуть зменшити базу податкових надходжень, та від включення нових категорій платників податків до існуючих пільгових режимів».
До речі
У планах уряду підвищити ставку ПДВ на 2-3%, а також збільшити з 1,5% до 5% військовий збір. Таку ж ставку військового податку 5% можуть запровадити і для ФОП. Експерти кажуть, що підвищення податків справді не виключено через зростання військових видатків.
Поки що з приводу підвищення зазначених податків тривають дискусії. З одного боку, вони можуть принести до скарбниці сотні мільярдів гривень. З іншого – посилення податкового тиску може призвести до зростання ухилення від сплати податків.
До Ради відповідний законопроєкт може потрапити наприкінці червня.
Тим часом
Від гротескного «податку на бездітність» автор відмовився
Днями українці бурхливо обговорювали законопроєкт авторства нардепа від «Слуг народу» Сергія Гривка, який уже прозвали « податком на бездітність ». Зокрема, депутат пропонував запровадити т.зв. «демографічний збір» для українців від 21 до 58 років, причому не лише бездітних, а й тих, у кого менше трьох дітей.
Після шквалу критики, що обрушилася, у тому числі і від голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетьманцева, який порівняв документ колеги з податком, який існував “в різний час у Римі, фашистській Італії, комуністичній Польщі і, безперечно, в СРСР із 1941 року”, Гривко відкликав законопроєкт.
– Шановні громадяни та друзі. Законопроєкт 11264 щодо покращення демографічної ситуації відкликаю. Ціную, хто висловився аргументовано, і перепрошую перед тими, у кого цей законопроєкт викликав негатив. Хоча такий досвід був у світі і приносив ефективність. Якщо суспільство навіть проти обговорити цю концепцію, то я його відкликаю. З повагою, – написав Гривко.
Але, як зазначив Гетьманцев, цей законопроєкт має всі «шанси поповнити колекцію гротескних законодавчих ініціатив дев’ятого скликання ВР».
