Фото: Jonathan Ernst-Pool/Getty Images
Ще ніколи вибори в сусідній країні не були так важливі для України, як майбутні парламентські в Угорщині. Зараз там при владі стоїть проросійський режим Віктора Орбана. Йому протистоїть опозиційна партія “Тиса” на чолі з Петером Мадяром, перемога якої може кардинально змінити зовнішню політику Угорщини.
Журналіст Коротко про проаналізував можливості цих двох таборів, їхню підтримку у світі і, звичайно, як це вплине на відносини з Україною та Євросоюзом.
Орбан може виграти вибори, навіть програвши їх
Вперше за 16 років правління Віктора Орбана соціологічні опитування показали переконливу перевагу опозиційної партії “Тиса” на чолі з Петером Мадяром.
Наприкінці 2024 року партія Мадяра обігнала за популярністю правлячу «Фідес» і з того часу незмінно утримує лідерство у результатах незалежних опитувань. У березні 2026 року, згідно з оцінками, наведеними виданням Politico, «Тису» підтримували 48-52% жителів Угорщини. Інститут Publicus, у свою чергу, зазначав, що за “Тису” готові проголосувати 35-40% зареєстрованих виборців, а за “Фідес” – 30-35%.
Але це ще не гарантує перемогу опозиції з кількох причин. По-перше, у Орбана залишається важлива перевага, пов’язана з улаштуванням змішаної виборчої системи в Угорщині. Йдеться про сільські одномандатні округи, де партія «Фідес», як і раніше, має стійку підтримку. Якщо правляча партія покаже там добрий результат, це може забезпечити їй більшість у парламенті або, як мінімум, позбавити більшості партію “Тиса”.
А по-друге, партія «Фідес», навіть програвши «Тисі» за відсотками, може створити в угорському парламенті альянс з іншою праворадикальною партією «Наша батьківщина» і таким чином знову отримати більшість. Вона й висуватиме свого кандидата на посаду прем’єра, яким знову ж таки стане Орбан.
– Результати соціологічних вимірів та глибинна соціологія, що йде з Угорщини, вказує на те, що, програвши вибори за партійними позиціями, «Фідес» Орбана може сформувати парламентську більшість, наприклад, з вкрай правою партією «Наша батьківщина», яка цілком органічно виглядає в коаліції з «Фідес». А це означає, що Орбан знову стане прем’єр-міністром Угорщини. Тому потрібно стежити за результатами, які можуть бути дуже несподіваними для України, – вважає експерт-міжнародник Віталій Кулик.
“Не важливо, як голосують, важливо, як рахують”
З огляду даних, що надходять з Угорщини, режим Віктора Орбана вирішив використати «формулу Сталіна» про вибори: «не важливо, як голосують, важливо, як рахують». Крім цього, не пройшла даремно і дружба Орбана з Путіним, який, як ніхто у світі, вміє підтасовувати результати виборів.
За даними Інституту Publicus, значна частина угорських виборців побоюється можливих фальсифікацій на виборах: 50% респондентів на відповідне запитання відповіли «так», ще 8% – «швидше так», що в сумі дає 58%.
Окрім цього, Deutsche Welle повідомляє, що угорська Служба захисту Конституції (AH), одна з п’яти спецслужб країни, намагалася проникнути до опозиційної партії “Тиса”, щоб зірвати її участь у парламентських виборах або хоча б різко зменшити шанси на успіх. Сама Служба захисту Конституції безпосередньо підпорядковується апарату прем’єр-міністра та перебуває під контролем його глави, одного з найближчих соратників Орбана – Антала Рогана.
– Тут все залежатиме від кількох причин. Якщо Орбан і Мадяр йтимуть ніс у ніс і розрив буде у відсоток-півтора, то очікується підміна результатів. Є мажоритарка, голосування поштою, голосування за кордоном. І на цих позиціях, маючи адміністративний ресурс, можна трохи “схімічити”, впливаючи на результати. А якщо розрив буде великий, тоді Орбану немає сенсу так нагнітати ситуацію, тому що це може потім конвертуватися в кримінальну справу проти нього за фальсифікацію виборів, – припускає Віталій Кулик.
Партія Петера Мадяра поки що лідирує, але чи цього вистачить для перемоги – невідомо. Фото: Akos Stiller/Bloomberg via Getty Images
«У всьому винна Україна»
Побоюючись втратити владу, Віктор Орбан та його партія «Фідес» вибудували свою кампанію на нібито загрозу від зовнішнього ворога. Цього разу ним стали Україна та Євросоюз. Так, Орбан постійно порушує тему нібито участі українських спецслужб у намірі позбавити Угорщину російських енергоносіїв. Окрім цього, Орбан говорить про нафтопровід “Дружба”, який “має критичне значення для енергопостачання Угорщини”, а потім звинуватив Зеленського у “блокуванні” його ремонту. Повідомлення про знайдену вибухівку у газопроводі «Турецький потік», що постачає газ Угорщині, стало перед виборами дуже доречним. Під підозрою одразу знову опинилася Україна.
А ось головний конкурент Орбана – опозиційна правоцентристська та проєвропейська партія «Тиса» та її лідер Петер Мадяр – збудував свою політичну платформу навколо критики системи, що склалася при владі Віктора Орбана. Мадяр позиціонує себе і свій рух як альтернативу чинній владі, а в центрі його риторики, крім антикорупційного порядку денного та посилення контролю за державними інститутами, – демократизація держуправління, відновлення більш тісної та передбачуваної співпраці з ЄС, а також зростання доходів населення і скорочення соціальної нерівності.
Трамп і Путін за Орбана
Угорські вибори стали точкою, де інтереси Дональда Трампа та Володимира Путіна збіглися. Президенту США подобається те, що Віктор Орбан виступає проти ліберальної Європи з її цінностями, а російського диктатора влаштовує антиєвропейська та антиукраїнська політика угорського прем’єра.
Причому обидва не приховують своїх симпатій. Віцепрезидент США Джей Ді Венс спеціально прибув із Вашингтона, щоб підтримати угорського прем’єр-міністра на фінішній прямій виборчої кампанії. І це відкритий виклик ліберальній Європі. Адже Віктор Орбан – свого роду вістря списа ідеології MAGA у Європі. А Дональд Трамп висловив найрішучішу підтримку Віктору Орбану під час телефонного дзвінка на передвиборчому мітингу у Будапешті. “Я великий шанувальник Віктора, я його повністю підтримую, Сполучені Штати повністю його підтримують”, – заявив Трамп.
Контакти Орбана та його міністра закордонних справ Сіярто вписуються у широкий контекст взаємодії Росії з угорською владою. Москва залучена в приховану підтримку Орбана перед виборами, а координацією таких зусиль у Москві займається перший заступник глави адміністрації президента Сергій Кирієнко.
– Тут Трамп послідовно виступає за переформатування європейського проєкту. І наявність у ЄС багатьох національних гравців із такою популістсько-махновською позицією, як у Орбана, лише на користь Трампу. Таким чином, він послаблює Європейський Союз та посилює свій вплив на окремих гравців у Європейському Союзі. І це збігається і з позицією Путіна, який також за те, щоб Європейський Союз втратив свою суб’єктність. Зокрема й у питаннях підтримки України. Тому для Путіна та для Трампа якраз на Орбані і зійшлися всі зірки, – пояснює Віталій Кулик.
Україні та Євросоюзу чекати великого позитиву не доводиться
Перемога Орбана означатиме суттєве загострення в українсько-угорських відносинах, які і так напружені. Це означатиме перехід усіх “червоних ліній” у відносинах двох країн, які можливі.
– Звичайно, нам доведеться шукати якихось точок дотику, намагатися якось зняти ескалацію, але це буде надскладно. А для Євросоюзу перемога Орбана означає, що він стає не просто точкою фрондування до Європейського Союзу, а точкою консервації антибрюссельських настроїв, – вважає Віталій Кулик.
І якщо навіть перемагає Мадяр, то й тут також не варто надівати рожеві окуляри і очікувати, що Угорщина блискавично змінить свою орієнтацію і відразу підтримуватиме Україну.
– Ті ж євроскептичні позиції, які раніше озвучив Орбан, озвучуватиме і Мадяр, бо інерція накачаного Орбаном суспільства залишається. І він змушений буде реагувати та відповідати на настрої суспільства, – вважає експерт.
Щодо угорського вето на виділення Україні 90 мільярдів доларів, то, на думку Віталія Кулика, це буде пов’язано з багатьма чинниками. При Мадярові Київ зможе перезавантажити відносини з Угорщиною і шляхом компромісів перейти на новий рівень цих відносин. І гострота цього протистояння може бути дещо знижена.
