Фото: Колаж «КП в Україні»
За тиждень британці і увесь світ назавжди попрощаються з королевою Єлизаветою II. Вона правила Великобританією 70 років і пішла у засвіти на 97-му році життя. Її по праву називають жінкою-епохою. Єлизавета II своїм життям довела, що жінка може бути успішною в політиці. Для багатьох панянок у світі вона стала орієнтиром при побудові кар’єри.
«КП в Україні» вивчила, в яких країнах на сьогодні найвищі державні посади обіймають представниці прекрасної статті.
Королева Данії
Маргрете II
Після смерті Єлизавети II королева Данії Маргрете II залишилась єдиною у світі жінкою на чолі монархії. Їй 82 роки. В 2022 році Маргрете II відзначила 50-річчя правління.
Королева Данії – Маргрете II. Фото: facebook.com/detdanskekongehus
Віце-президентка США
Камала Гарріс
Друга після президента Джо Байдена за впливовістю жінка в США – 57-річна Камала Гарріс. В історію американського політикуму вона увійде як перша жінка, що зайняла цей пост, а також перша людина афроамериканського та азійсько-американського походження на цій посаді.
– Потрібно, щоб зі мною працював хтось розумний, жорсткий і готовий керувати. Камала – саме така людина, – так характеризував її Джо Байден.
Віце-президентка США – Камала Гаріс. Фото: facebook.com/KamalaHarris
Президентка Непалу
Бідхья Деві Бхандарі
Сім років Непал очолює жінка – 61-річна Бідхья Деві Бхандарі. З моменту оголошення республіки в 2008 році вона стала третім президентом країни і першою жінкою на цій посаді. До обрання президентом Бідхья була міністром оборони країни та очолювала міністерство навколишнього середовища і народонаселення.
Президентка Непалу, Бідхья Деві Бхандарі. Фото by Press Information Bureau on behalf of President’s Secretariat, Government of India
Президентка Китайської Республіки (Тайваню)
Цай Інвень
З травня 2016 року головною на Тайвані є Цай Інвень. Вперше країну очолили жінка. Саме з нею в серпні цього року зустрічалась спікерка Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі під час свого гучного візиту на острів.
Політика для Цай Інвень – справа не нова. Вона встигла попрацювати на посаді віце-прем’єра Китайської Республіки і голови Ради з питань материка Китайської Республіки.
Президентка Китайської Республіки (Тайваню), Цай Інвень. Фото: facebook.com/tsaiingwen
Президентка Тринідад і Тобаго
Пола-Мей Уікс
У 2018 році на чолі Тринідад і Тобаго стала жінка. Президенткою обрали Полу-Мей Уікс. Вибори були без вибору, оскільки вона була єдиною кандидатурою, яку висунули на вибори.
До політичної кар’єри була досить успішною юристкою. Працювала в прокуратурі та апеляційному суді островах Теркс і Кайкос.
Президентка Тринідад і Тобаго – Пола-Мей Уікс. Фото: Embassy of Japan in Trinidad and Tobago
Президентка Ефіопії
Сахле-Ворк Зевде
У 2018 році вперше жінку обрали президентом країни у Східній Африці – Ефіопії. Її очолила дипломатка Сахле-Ворк Зевде. Довгий час вона буда спецпредставником генсека ООН Антоніо Гутерриша при Африканському Союзі. У 2011 році Сахле-Ворк Зевде стала першою жінкою, яка посіла посаду на рівні заступника генсека ООН.
Президентка Ефіопії – Сахле-Ворк Зевде. Фото: Office of the President of Ethiopia
Президентка Угорщини
Каталін Новак
У травні 2022 року президенткою Угорщини обрали Каталін Новак. Вперше на чолі країни стала жінка. Їй належить ще один політичний рекорд – наймолодший президент країни. В момент обрання Каталін Новак було лише 44 роки.
На відміну від прем’єра країни Віктора Орбана, вона чітко засудила агресію Росії проти України та підтримала вступ України до ЄС.
Президентка Угорщини – Каталін Новак. Фото: facebook.com/novak.katalin.official
Президентка Греції
Катерина Сакелларопулу
Ось уже два роки президентом Греції є жінка. І це – Катерина Сакелларопулу. До президентства вона була головою Державної ради, Вищого адміністративного суду Греції.
– Настав час, щоб вищу державну посаду в нашій країні зайняла справжня гречанка, – сказав прем’єр Греції Кіріакос Міцотакіс у зверненні до народу після висунення Сакелларопулу на посаду президента.
Президентка Греції – Катерина Сакелларопулу. Фото: facebook.com/KateSakellaropoulou
Президентка Грузії
Саломе Зурабішвілі
П’ятий президент Грузії та останній в історії країни президент, обраний всенародним голосуванням. Все це Саломе Зурабішвілі, яка стала президенткою Грузії в 2018 році. Перш ніж очолити країну, змінила багато посад у французьких зовнішньополітичних відомствах. Зокрема, була послом Грузії у Франції. Очолювала МЗС Грузії. В 2010 році покинула політику, оскільки, як вона висловлювалась, в Грузії немає демократії, і опозиція не може працювати в країні. Повернулась у політичний вир у 2018-му.
Президентка Грузії – Саломе Зурабішвілі. Фото: facebook.com/zourabichvilisalome
Президентка Молдови
Майя Санду
У грудні 2020 року президентом Молдови стала Майя Санду. До цього нетривалий час була прем’єркою країни, а ще раніше – очолювала міністерство освіти.
Майя Санду відвідувала Україну з моменту повномасштабного російського вторгнення.
Президентка Молдови – Майя Санду. Фото: facebook.com/maia.sandu
Президентка Словаччини
Зузана Чапутова
Майже одночасно з обранням президентом України Володимира Зеленського в Словаччині президенткою обрали Зузану Чапутову. Позитивно ставиться до України. Стала другим світовим лідером, який особисто виступив у Верховній Раді після початку повномасштабної війни.
Президентка Словаччини – Зузана Чапутова. Фото: facebook.com/zcaputova
Президентка Сингапуру
Халіма Якоб
На чолі Сингапуру з 2017 року знаходиться жінка – Халіма Якоб. До цього чотири роки поспіль була спікеркою сингапурського парламенту.
Президентка Сингапуру – Халіма Якоб. Фото: facebook.com/halimahyacob
Президентка Танзанії
Самія Сулуху Хасан
У березні 2021 року уперше в історії Танзанії крісло президента зайняла жінка – Самія Сулуху Хасан, яка раніше обіймала посаду віцепрезидентки країни.
Президентка Танзанії – Самія Сулуху Хасан. Фото: Emakundi / en.wikipedia.org
Жіноча ліга прем’єрок
Ліз Трасс, прем’єрка Великобританії
Після відставки українського улюбленця Бориса Джонсона з крісла прем’єр-міністра Великобританії його наступницею стала Ліз Трасс. До прем’єрства займала посаду міністра закордонних справ.
Ліз Трасс. Фото: facebook.com/LizTrussMP
Метте Фредеріксен, прем’єрка Данії
В червні 2019 року 27-м прем’єр-міністром країни стала Метте Фредеріксен. Протягом всього часу повномасштабної російсько-української війни підтримує Україну. На 118-й день війни навіть звернулась з посланням до народних депутатів.
Метте Фредеріксен, прем’єрка Данії. Фото: facebook.com/mettefrederiksen.dk
Кая Каллас, прем’єрка Естонії
Очолила уряд у 2021 році та стала першою жінкою на цій посаді. Має чотирьохрічний досвід роботи депутаткою Європейського парламенту. Представляла Альянс лібералів і демократів за Європу.
Кая Каллас, прем’єрка Естонії. Фото: facebook.com/kaja.kallas
Інґріда Шимоніте, прем’єрка Литви
Від 11 грудня 2020 року посаду прем’єр-міністра Литви обіймає Інґріда Шимоніте. У 2009-2012 роках була міністром фінансів країни.
Інґріда Шимоніте, прем’єрка Литви. Фото: facebook.com/ingrida.simonyte1
Катрін Якобсдоттір, прем’єрка Ісландії
З 2017 року прем’єр-міністеркою Ісландії працює Катрін Якобсдоттір. Перш ніж очолити уряд, працювала міністеркою освіти країни.
Катрін Якобсдоттір, прем’єрка Ісландії. Фото: facebook.com/VGKatrinJakobsdottir
Санна Мірелла Марін, прем’єрка Фінляндії
Санна Мірелла Марін обрана прем’єркою 2019 року. Вона стала третьою жінкою в історії Фінляндії, яка очолює уряд. На момент обрання очільницею фінляндського уряду їй було 34 роки.
Санна Мірелла Марін, прем’єрка Фінляндії. Фото: facebook.com/MarinSanna
Анна Брнабич, прем’єрка Сербії
Вже п’ять років сербський уряд очолює Анна Брнабич. Перша жінка-прем’єр в історії країни. І перша в історії сучасної світової політики прем’єрка – відкрита лесбійка.
Анна Брнабич, прем’єрка Сербії. Фото: facebook.com/GovernmentOfSerbia
Магдалена Андерссон, прем’єрка Швеції
У листопаді 2021 року шведський парламент проголосував за Магдалену Андерссон на посаду нового прем’єр-міністра. До неї жінки ще не обіймали такі високі державні посади.
Магдалену Андерссон, прем’єрка Швеції. Фото: facebook.com/magdalenaeandersson
Елізабет Борн, прем’єрка Франції
У травні 2022 року президент Франції Еммануель Макрон призначив ексміністерку у справах праці, зайнятості та інтеграції Франції Елізабет Борн прем’єркою країни. Їй 61 рік. І на сьогодні вона більш рейтинговий політик у Франції, аніж Макрон.
Елізабет Борн, прем’єрка Франції. Фото: facebook.com/gouvernement.fr
