За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
На території обласної клінічної лікарні в Івано-Франківську 13 листопада відкрили новий активно-адаптивний майданчик для лікування та реабілітації військових і цивільних. Це — простір для фізичного та психологічного відновлення. Його створили у співпраці з реабілітологами та фізіотерапевтами лікарні за грантової підтримки партнерів ініціативи "Ветераницивільні Петрос", повідомила кореспондентка Суспільного з місця події.
Завідувачка центру фізичної та реабілітаційної медицини обласної клінічної лікарні Катерина Загородня каже, що відновлення після травм — це не лише фізичні вправи чи робота з психологом, а й підготовка до повернення у звичне життя. Саме тому виникла ідея створити адаптивний майданчик, як продовження підходу до реабілітації.
"Пацієнти будуть повертатися в громаду, додому, вони користуватимуться транспортом, долатимуть різні поверхні. Тому нам потрібен був простір, де вони могли б тренувати ці навички. Ми маємо навчити людей на колісних кріслах чи на милицях, чи на ходунцях долати такі перешкоди, як каміння, шутер, балки, бордюри", — розповіла Катерина Загородня.
Територія адаптивного простору в Івано-Франківській обласній лікарні. Суспільне Івано-Франківськ
До ініціативи створення адаптивного майданчика долучилися благодійники. Фахівці кілька днів спостерігали за тим, як пацієнти з травмами пересуваються територією лікарні, на які труднощі натрапляють. На основі цього й спроєктували простір, де можна безпечно тренуватися та відпочивати.
"Ми разом вирішили зробити адаптивний майданчик з різними перешкодами, із зонами відпочинку, де можна пограти в шашки, ментально розвантажитися. Ми вже майже місяць випробовуємо його, і все дуже класно виходить. Скажу більше: будемо користуватися ним й узимку. Це відбуватиметься цілорічно", — каже Катерина Загородня.
Столи, які встановили на адаптивному майданчику в обласній лікарні. Суспільне Івано-Франківськ
Керівниця простору "Ветераницивільні Петрос" Наталка Найда говорить, що простір спроєктувала її команда разом з реабілітологами лікарні, а фінансування отримали завдяки грантовій підтримці американських партнерів.
"Майданчик повністю створили без залучення державних чи міських грошей. Ми тут зробили освітлення, поставили різні столи: одні — для гри у шахи, інші — спеціально адаптовані для людей на колісних кріслах — з одного боку без лавки, щоб можна було під'їхати прямо до столу. Також встановили стовпи для гамаків, де пацієнти зможуть розслабитися. Навесні тут будуть клумби на зразок французьких городів. Це — теж така терапевтична історія", — говорить Наталка Найда.
З її слів, на майданчику також хочуть облаштувати кінолокацію з великим надувним екраном.
"Ми вже навіть влаштовували кіновечір просто неба — дивилися фільм "Довбуш" разом з акторами Франківського драмтеатру. Було дуже атмосферно", — каже Наталка Найда.
Фізичний терапевт Олексій Білик говорить, що на новому майданчику займаються люди з ампутаціями, ураженнями спинного мозку, ті, хто пересувається на протезах, милицях або на колісних кріслах.
"Ми вчимо пацієнтів долати бордюри, сходи, ями, піщані та щебеневі ділянки — усе те, що зустрічається на вулиці. Наші дороги — непрості, тому люди мають бути готовими до різних поверхонь і перешкод", — каже Олексій Білик.
З його слів, на майданчику облаштована смуга перешкод, зони для тренування рівноваги, підйомів і спусків. Є бруси для страхування, а також окремий куточок для стрільби з лука, який допомагає поєднати фізичне та психологічне відновлення. Такі заняття, каже фізіотерапевт, дають результат — пацієнти швидше повертають упевненість у власних силах і легше адаптуються до життя після травм.
Локація для стрільби з лука. Суспільне Івано-Франківськ
На адаптивному майданчику займається військовослужбовець Руслан Ляшенко з Київської області. Він четвертий місяць проходить реабілітацію в Івано-Франківській обласній лікарні. Після поранення чоловік пережив ампутацію та складні переломи на нозі.
"Перші тижні було дуже важко. Ліва нога боліла після двох переломів, понад два місяці була в гіпсі, спиці стояли, ходити зовсім не міг. Але поступово піднявся. Тут можна навчитися тримати рівновагу, тренуватися ходити на різних поверхнях. Спочатку я стояв з опорою на поручні, потім самостійно — на милицях. Це все відбувається поступово, і саме такий підхід допомагає не боятися рухатися", — каже Руслан Ляшенко.
Військовий говорить, що подібні простори потрібні в кожній лікарні, адже вони допомагають не лише фізично, а й морально: "Коли бачиш, що можеш подолати навіть невелику перешкоду, з'являється впевненість, що зможеш повернутися до нормального життя".
