Біля одного з торгових центрів Івано-Франківська 2 червня відбулася мирна акція “Не мовчи! Полон вбиває!” на підтримку полонених бійців “Азовсталі”.
Щонеділі рідні та друзі бранців, військові, які повернулися з полону, та містяни збираються, щоб привернути увагу суспільства та влади до військовополонених.
Про це повідомила з місця події кореспондентка Суспільного, передає Фіртка.
“31 травня відбувся обмін. Повернули 75 людей, але ми не побачили захисників “Азову”. Тільки десятьох оборонців Маріуполя повернули. Це — дуже-дуже мало, тому що з “Азовсталі” виходили понад 2,5 тисячі. І це є просто крапля у морі. Вони там два роки.
А ми знаємо: полон — це пекло. Їх катують, їх вбивають, їх спалюють живцем, вони не доїдають, не мають належної медичної допомоги. Тому ми кричимо на весь світ, щоб нас почули”, — каже співорганізаторка заходу, дружина військовополоненого бійця полку “Азов” Лілія Гуртовська.
На акцію зібралися понад дві сотні людей. Вони тримали в руках плакати з написами: “Без тебе мене нема”, “Ти — для них порятунок, не мовчи”, “Народжені вільними досі в полоні”.
Учасниця акції Оксана Гулій розповідає, що її чоловік зник безвісти понад два роки тому. Жінка сподівається, що він живий і перебуває в полоні. Крайній раз вони спілкувалися 23 березня 2022 року.
“Мій чоловік — військовослужбовець 503 окремого батальйону морської піхоти. Вони захищали Маріуполь, Донецьку область. Дуже багато наших хлопців зараз вважаються зниклими безвісти.
Вже понад два роки, як чоловік потрапив у полон. Доля його невідома. Немає ніяких свідчень ні від звільнених, ні від нашої влади, ні від Червоного Хреста — ніхто жодної інформації не надає”, — розповідає Оксана Гулій.
Підтримати рідних військовополонених прийшов Алекс Зевакі. Чоловік родом — із Пенсільванії (США). Коли дізнався про війну в Україні, приїхав, щоб підтримати демократію та свободу українців.
“На акцію прийшов, щоб показати свою підтримку людям, які чекають своїх коханих. Я хочу побачити цих людей і стояти разом з ними, тому що ця підтримка — це основа перемоги в цій боротьбі”, — каже Алекс Зевакі.
Валерія Зеленська ховалася на “Азовсталі” від російських бомбардувань. Вона вийшла на акцію, бо знає військових, які вийшли в полон.
“З багатьма знайома і вони стали для мене, як родичі. Наразі багато хто потрапив у полон саме з “Азовсталі”. Їх вже засудили, їм дали вирок від восьми років до довічного ув’язнення.
І кожен з нас — і родичі, і близькі — виходимо та підтримуємо бійців. Особливо тих, хто отримав несправедливий вирок. Кожен з них мріє потрапити додому. Вони не повинні бути ув’язнені, вони повинні бути вдома, бо їх чекають родини, діти”, — говорить Валерія Зеленська.
Організатори акції щоразу змінюють формат: влаштовують автопробіги, живі ланцюги, ходу середмістям. Цього разу організували благодійний ярмарок, щоб долучитися до збору грошей на закупівлю FPV-дронів та комплектувальних до них, який оголосила 3 окрема штурмова бригада.
Опісля учасники акції пройшли до перехрестя вулиць Івасюка — Миколайчука, вишикувалися вздовж дороги, щоб привернути увагу людей, що проїжджають повз, та вкотре нагадати про тих, хто зараз бореться за своє життя, перебуваючи в неволі.
