За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Майже два гектари полуниці у відкритому ґрунті вирощує родина фермерів Оксани й Тараса Рудиків із села Вільшаниця, що на Івано-Франківщині. Сімейство тестує різні види ягоди — від ранніх до пізніх сортів. За словами господарів, через весняні заморозки та посуху цьогоріч їхній урожай зменшився приблизно на 40%. Нині вони щодня збирають по 20-30 відер полуниці з 0,5 гектара насаджень. Доглядають, збирають та продають урожай фермери самостійно.
Про особливості вирощування полуниці, втрату врожаю через погодні умови та сімейну фермерську справу родина Рудиків розповіла Суспільному.
"Полуничку взяли, бо дуже її любимо"
Полуниця — улюблена ягода сім'ї. Фермерством у 1990-х роках займався батько Оксани Рудик — садив зернові та бобові культури. Після його смерті родина вирішила зберегти господарство, однак обрала інший напрям — вирощування полуниці.
"Полуничку взяли, бо дуже її любимо. Важкий труд на ній, бо треба сапати та обробляти. Постійно розпушувати та розрихлювати землю, тому що третій рік триває дуже сильна посуха. Ми навіть цього року думали, що наш сорт "Брілла" Високоврожайний італійський сорт полуниці раннього терміну дозрівання. Для нього характерний солодкий смак, великі плоди та високий імунітет до хворобне витягне, хоча вона у попередні роки давала дуже великий урожай — навіть були ягоди вагою до 70 грамів. Але дякувати Богу за те, що ми обробляємо, спушуємо. Ягідка підросла, набирає вагу", — розповідає жінка.
Фермерка Оксана Рудик, яка вирощує 25 сортів полуниці. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
Які сорти полуниці вирощує сім'я Рудиків
На фермі родини Рудиків вирощують ранні, пізні, а також з тривалим терміном урожаю сорти полуниці. Загалом на їхньому городі росте 25 видів цієї ягоди. Перш ніж збільшувати площі насаджень, нові сорти фермери тестують у місцевих умовах.
"Тут проблеми з водою у нашій місцевості. І ми спочатку висаджуємо потрохи, тестуємо, які сорти краще поводять себе у відкритому ґрунті. І тоді вже висаджуємо більшу площу. Цього року плануємо висадити більшу площу видів, які ми закупили минулоріч, і які гарно себе покажуть тепер", — розповіла Оксана Рудик.
Сім’я Рудиків вирощує 25 сортів полуниці на своєму городі в селі Вільшаниця, що на Івано-Франківщині. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
Її чоловік Тарас додає: сорти, які не приживаються, доводиться викидати.
"Все, що не витримує, наприклад, без води, ми викидаємо. Є такий сорт, який десь два-три роки тому сильно "нашумів" — "Лючія". Ми його геть будемо викидати. Попри те, що люди його хвалять, він не витримує польових умов. Він ще хоче крапельного поливу, щоб його "годували" посилено та за сучасними технологіями. Відповідно, тоді воно все росте", — говорить фемер.
Фермер Тарас Рудик, який вирощує полуницю. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
Про улюблені сорти полуниці Оксана Рудик каже так: "Сорт "Брілла" наразі в нас — це є "машина" для заробляння грошей. Можу порекомендувати кожному. Полуничка "Мармелада" — на ній я вже збирала раз урожай. Дуже гарна, солодка ягідка, смачна, м'ягенька, транспортабельність у неї хороша. Будемо цей сорт розсаджувати більше. Також є полуничка "Лофті". Вона — шикарнюща. "Апріка" — теж гарний сорт, м'ягенька. Є ще "Румба" — вона вже має заокруглену таку форму і дуже солодка та смачна".
Втрачений через весняні заморозки врожай
Цьогоріч частина врожаю на городі сім'ї Рудиків постраждала через весняні заморозки. Зі слів Оксани Рудик, урожайність зменшилася приблизно на 40% проти попереднього сезону. Наразі фермери збирають 20-30 відер полуниці за один день з 0,5 гектара. Решта землі засаджена молодими сортами.
Один із сортів полуниці в господарстві має назву "Загадка". Оксана Рудик каже: сім'я сама її вигадала, адже придбані через інтернет саджанці не відповідали заявленим сортам, а справжній вид з'ясувати не вдалося.
"Ми всі повикидали, а один сорт нам дуже сподобався. Назвали його "Загадкою", щоб ми не обманювали людей у назві. Ягода і смачна, і солодка, і велика. Взагалі — класна", — каже жінка.
Город на фермі сім’ї Рудиків у селі Вільшаниця, що на Івано-Франківщині. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
Вирощування полуниці без крапельного поливу
Особливістю господарства є те, що полуницю вони вирощують без системи крапельного поливу. Зі слів Тараса Рудика, через відсутність доступу до достатньої кількості води він раз на тиждень трактором розпушує ґрунт для збереження вологи.
"Коли земля постійно розпушена, вона закриває декілька питань. Верхній шар захищає землю від того, щоб вона не пересихала внизу. Друге — коли її постійно спушувати, вона "дихає". Рослині потрібен кисень не тільки вгорі, бо вона дихає і корінням. Ось чому рослина пропадає, якщо сильні дощі. Вона "душиться", бо корінь хоче теж дихати. Також — бур'яни. Якщо вони ростуть, то стають конкурентами для рослини і харчуються тим самим, що є в землі", — пояснив чоловік.
Полуниця дозріває на городі подружжя Рудиків у селі Вільшаниця, що на Івано-Франківщині. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
За словами фермера, цьогорічна весна стала однією з найпосушливіших за останні роки. Частину молодих насаджень сім'ї Рудиків довелося рятувати, підвозячи воду. Також нестача вологи вплинула на розвиток кущів і майбутній урожай.
"Тут трохи лишень дощів якихось таких невеликих випало, і практично завдяки їм воно вижило. І ми возили воду. Цей рік просто аномальний, тому що не можна було кущі "розігнати". Стояло питання, щоб вони взалі не пропали. Води немає, вдень — сонце, вночі — морози. Такої аномалії ще просто ніхто не пам'ятає", — говорить Тарас Рудик.
Зібраний подружжям Рудиків урожай полуниці. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
"Українська земля — це найбільше золото, яке ми маємо"
Родина самостійно доглядає за насадженнями, адже, за словами Оксани Рудик, знайти працівників складно — багато людей виїхали з громади. Урожай вони також збирають власними силами. Допомагає батькам і чотирирічний син Ілля.
Подружжя Тараса та Оксани Рудиків із маленьким сином Іллею, який допомагає їм збирати урожай. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
Фермерка каже, що ставиться до рослин з любов'ю.
"Коли жила моя мама, ми тримали трьох корів. Коли я приходила до неї у хлів, вона говорила з коровами. Я сміюся і кажу: мамо, що ви то робите? Мама відповідала: "Корова мене розуміє". А зараз я те ж саме роблю з рослинами. От беру, сапаю, збираю — говорю до них. Можливо, хтось ще не усвідомлює, але українська земля — це найбільше золото, яке ми маємо. І, дякуючи нашим воїнам, що вони нас захищають, ми можемо спокійно на ній працювати. Дай Боже, щоб скоріше мир настав", — говорить жінка.
Оксана Рудик працює на городі з полуницею. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
Вирощеною полуницею родина торгує самостійно на ринку в Івано-Франківську. Там у фермерів є постійні покупці, а також своє місце. Сім'я Рудиків вже шостий рік продає свій урожай.
