За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
25 та 26 березня у Ланчинській громаді на Франківщині оголосили днями жалоби. У селищі вшановують памʼять нацгвардійця Володимира Шкрумеляка та його доньки Анелі, які загинули 24 березня 2026 року внаслідок обстрілів Росії в Івано-Франківську. Чоловік 20 років працював у комунальному підприємстві "Карпати", у лютому 2026 року долучився до лав Національної гвардії України.
Односельці згадують Володимира Шкрумеляка як відповідальну та добросовісну людину, а нацгвардійці — як надійного побратима. Анеля була третьою дитиною в сімʼї Володимира та Любові Шкрумеляків. Її вчителі та однокласники розповідають, що вона завжди вміла підтримати, була щирою та веселою, докладала всіх зусиль, щоб допомогти Збройним силам України.
Спогади про Володимира Шкрумеляка та його дочку Анелю — у матеріалі Суспільного.
"Головні чесноти Володимира — добропорядність, відповідальність і щирість у стосунках із людьми"
Світлина померлого внаслідок російської атаки військового Володимира Шкрумеляка та його доньки Анелі, Ланчин, 25 березня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Ігор Попик
У Ланчинській громаді 24 та 25 березня вшановують памʼять нацгвардійця Володимира Шкрумеляка та його дочки Анелі, які загинули 24 березня від обстрілів РФ у Франківську, розповідає секретарка Ланчинської селищної ради Наталія Яремин.
"Люди його знають лише з кращої сторони. Він був постійно відповідальним, відгукувався на кожні запити як керівництва, так і громадян. Головні чесноти Володимира — добропорядність, відповідальність і щирість у стосунках із людьми. Я цю родину дуже добре знаю. Вони разом із дружиною Любою виховали трьох дітей. Дочку Іринку — 24 роки, синочка Юрка — 20 років, і дочку Анелю — 15 років. І зараз у них народилася четверта дитина — синочок. Через пологи дружини Люби його відпустили у відпустку, бо він перебував у лавах Збройних сил України", — каже Наталія Яремин.
Секретарка Ланчинської селищної ради Наталія Яремин. Суспільне Івано-Франківськ/Ігор Попик
Директорка Ланчинської гімназії, у якій навчалися троє дітей Володимира Шкрумеляка, каже, що військовий був порядною людиною та справжнім патріотом.
"Я організувала у Добротові такі толоки, й він — у перших рядах, він мене постійно підтримував, у нього завжди час був: чи у суботу, чи у вихідний — постійно підтримував. Володимир був постійно "на телефоні”. Завжди казав: “Я прийду, поможу, час знайду”, — пригадує директорка Ланчинської гімназії Ганна Маковійчук.
Директорка Ланчинської гімназії Ганна Маковійчук. Суспільне Івано-Франківськ/Ігор Попик
До лав Національної гвардії України Володимир Шкрумеляк долучився нещодавно, каже представник Західного територіального управління НГУ Олексій Куделя.
"Для всього нашого бойового колективу загибель Володимира і його доньки Анелі — це особиста втрата й величезний біль. Володимир був людиною честі, відповідальності та глибокої батьківської любові. Його служба лише почалася, але він вже зарекомендував себе як надійний побратим. Ми втратили захисника, родина — люблячого батька, а Україна — свого сина", — каже Олексій Куделя.
"Я вчора до останнього не могла повірити"
Володимирові Шкрумеляку було 52 роки. Він народився у селищі Ланчин, а в останні роки проживав із сім’єю в сусідньому селі Добротів. Його доньці Анелі було 15. До 10 класу дівчина навчалася у Ланчинській гімназії. Директорка навчального закладу Ганна Маковійчук розповідає, що разом з Анелею їздили з Добротова у Ланчин і часто спілкувалися.
"Ученицею вона була наполегливою, комунікабельна дитина. Постійно в нас у школі ярмарки, тиждень допомоги для ЗСУ… Анеля — у перших рядах. Коли ми ті окопні свічки робили, то вона казала: "Давайте я вдома приготую". Вона вдома виготовляла окопні свічки, солодощі пекла, сувеніри робила, так ця дитинка старалася наполегливо допомогти. Вірила у ту перемогу… Я вчора до останнього не могла повірити", — пригадує Ганна Маковійчук.
Світлина загиблої Анелі Шкрумеляк у Ланчинській гімназії, 25 березня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Ігор Попик
Онокласники Анелі Шкрумеляк прийшли у Ланчинську гімназію, щоб вшанувати її памʼять. Серед них — Ольга Косюк. Дівчина каже: з Анелею дружила із шостого класу.
Онокласниця Анелі Шкрумеляк Ольга Косюк дивиться на підсніжники. Суспільне Івано-Франківськ/Ігор Попик
"Вона завжди допомагала, якщо попросити. Вона була щедрою, веселою, душею компанії, завжди знала, що сказати, і як підтримати. Просто якось не віриться, що це все сталося", — розповідає Ольга Косюк.
Із вересня 2025 року Анеля навчалася в Івано-Франківському ліцеї № 11. Зараз у школі — весняні канікули. Перед їхнім початком, 20 березня, класна керівниця дівчини Галина Колос востаннє бачилася зі своєю ученицею.
"Дівчинка дуже була скромна, вихована й чемна. У колектив влилася дуже легенько, швидко адаптувалася. У класі діти її підтримували", — говорить Галина Колос.
Зі слів секретарки Ланчинської селищної ради Наталії Яремин, прощання з Володимиром Шкрумеляком та його дочкою Анелею відбудеться 26 березня у селі Добротів Ланчинської громади.
Що відомо про атаку РФ на Івано-Франківщину 24 березня
Повітряна тривога в Івано-Франківській області, під час якої відбулася атака РФ, тривала з 15:37 до 18:00. Вибух у середмісті Франківська пролунав о 16:49.
У місті внаслідок російської атаки неподалік перинатального центру загинули нацгвардієць Володимир Шкрумеляк і його 15-річна донька Анеля.
Руйнування зафіксували у міському та обласному пологових будинках — там зокрема вибиті вікна.
Вісім людей отримали травми, повідомила голова ОВА Світлана Онищук. В обласну клінічну лікарню зокрема поступили четверо людей. Двох із них госпіталізували, у травмованих — уламкові поранення та рвані рани.
Ще двоє людей перебувають в обласній дитячій клінічній лікарні — 6-річний хлопчик та його матір. Під час російського удару вони перебували неподалік місця влучання. Щоб вберегти сина, жінка накрила його собою.
Загалом у середмісті пошкоджені 10 будинків і вибиті орієнтовно 300 вікон. У ЦНАПі почали приймати заяви на відшкодування.
Це — третя атака армії РФ по Івано-Франківщині у 2026 році.
