Скелетовані рештки та змішані ДНК. Судмедексперт з Франківська Ігор Іваськевич — про ідентифікацію полеглих військових

За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.

З серпня 2024 року до Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи для ідентифікації передали 304 військовослужбовців, повернених у межах репатріації. Це були як вцілілі тіла, так і рештки бійців. З них 116 тіл досі залишаються нерозпізнаними. У 2025 вони надходили у значно гіршому стані, ніж у 2024. Подекуди це були лише скелетовані фрагменти з гнильними змінами, розповів начальник Івано-Франківського обласного бюро судмедекспертизи Ігор Іваськевич.

Більше — в інтерв’ю на Суспільному.

Серед репатрійованих — три жителі Прикарпаття й один росіянин

За словами Ігоря Іваськевича, працівники обласного бюро судово-медичної експертизи ідентифікують тіла українських бійців із серпня 2024 року. З цього часу відбулося 10 репатріацій.

"Наразі нам вдалося ідентифікувати 190 тіл за ДНК-профілями після проведених молекулярно-генетичних експертиз. З них були троє жителів Прикарпаття. В контейнерах-рефрижераторах наразі лежать 116 нерозпізнаних тіл, які очікують на подальшу ідентифікацію або збіг з відібраними взірцями родичів, які є в базі МВС України", — каже Ігор Іваськевич.

Також в обласному бюро лежить тіло російського військового, яке передали в Івано-Франківськ у 2024 році в межах репатріації. Наразі слідчі вирішують, як його повернути до РФ.

"В одному мішку — фрагменти тіл від трьох до п'яти людей"

У межах останньої репатріації 20 листопада 2025 року до Івано-Франківського обласного бюро судмедекспертизи передали 19 тіл українських бійців. У 12 з них вдалося взяти дактилоскопічні зразкиДактилоскопічна експертиза — найбільш поширений вид криміналістичної експертизи, що досліджує конфігурації папілярних ліній на пучках пальців рук з метою встановлення ідентичності. Тобто їх зможуть ідентифікувати за відбитками пальців. Решта тіл військовослужбовців надійшли в поганому стані, тож їхніх родичів шукають за допомогою ДНК-експертиз.

Репатріаційні заходи, у межах яких в Україну повернули 1000 тіл полеглих військовослужбовців, 20 листопада 2025 року. Міністерство внутрішніх справ України

Зі слів Ігоря Іваськевича, у 2025 році тіла українських військових передають у значно гіршому стані, ніж у 2024.

"Буває, що в одному мішку — фрагменти тіл від трьох до п'яти людей. Тому доводиться з кожного відбирати окремо ДНК-взірець кісткової тканини для експертизи. Якщо в іншій області знаходять збіг, тоді слідчі відправляють їх до основного тіла чи до одного фрагмента і формують один пакет для подальшого поховання. Іноді під час наступних заходів з репатріації приходить ще один фрагмент тіла. Тоді відбувається його підхоронення до того, що вже був ідентифікований раніше", — розповідає Ігор Іваськевич.

За відбитками пальців та ДНК-аналізом: методи ідентифікації загиблих

Керівник бюро Ігор Іваськевич говорить, що основним методом ідентифікації є молекулярно-генетичний. Тобто відібрання ДНК-взірців для розпізнавання та зіставлення із взірцями кровних родичів. Як додатковий інструмент для полегшення пошуку кровних родичів, використовують дактилоскопію.

Предмети для дактилоскопічних досліджень. Суспільне Івано-Франківськ

"Під час первинного огляду тіл або решток, фахівці визначають ті, де можливе проведення дактилоскопіювання. Дивляться, чи придатні папілярні візерунки для дактилоскопії. Тоді роблять підготовку пальців рук до експертизи. Якщо це вдається, то експерти проводять дактилоскопіювання і вносять дані в пошукову базу МВС України. Загалом всі тіла підлягають ДНК-ідентифікації, тобто за можливості відбираються кісткові фрагменти для проведення молекулярно-генетичних експертиз", — пояснює Ігор Іваськевич.

З його слів, інколи ідентифікацію за ДНК-профілем провести неможливо.

"Ми намагаємося у всіх випадках відбирати кісткові фрагменти, навіть у найгіршому стані. Важко піддаються молекулярно-генетичній експертизі обгорілі частини, гнильно змінені тканини, де є накладання різного роду тканин біологічного походження. Тобто буває накладання різних ДНК-профілів. Це все створює значні труднощі для ідентифікації", — говорить Ігор Іваськевич.

В майбутньому в бюро планують застосовувати рентгенологічний метод досліджень, зокрема за стоматологічними зразками. Від громадської організації "Weatherman Foundation" нещодавно бюро отримало портативний рентгенапарат. В установі вже провели навчання експертів.

"Єдина складність полягає в тому, що немає сформованих баз, які б містили формули зубівЗубні формули — це військовослужбовців, які йдуть на фронт. Якщо це зроблять, то процес ідентифікації пришвидшиться", — каже Ігор Іваськевич.

Курс з ідентифікації військовослужбовців за стоматологічним статусом. Суспільне Ужгород/Сергій Чернишов

"Виявляється, що не кровні родичі, десь була помилка"

Керівник бюро розповідає, що процес ідентифікації може тривати від трьох тижнів до року, адже іноді ДНК-аналіз не дає результату. Тоді призначають повторні експертизи. Також можуть виникати складнощі з пошуком кровних родичів.

"Інколи бувають розбіжності. Виявляється, що не кровні родичі, десь була помилка. Можливо, при народженні, можливо, батько не був батьком тієї дитини, яку він виховував. Різні варіанти. І це спричиняє складнощі. Крім того, ДНК-лабораторії перевантажені через те, що надходить велика кількість неідентифікованих тіл. І, звичайно, крім цієї роботи, ще є основна. По кримінальних злочинах також проводиться чимало досліджень та експертиз", — розповідає Ігор Іваськевич.

Відбиток пальця. Суспільне Івано-Франківськ

Чи знаходять сліди катувань або насильницької смерті

Зі слів Ігоря Іваськевича, окрім упізнання, одним із завдань судмедекспертів є визначення причини смерті. Це не завжди вдається, бо може бути лише фрагмент тіла. В тих випадках, де можливо встановити причину загибелі, переважають мінно-вибухові травми та кульові ушкодження. Рідше — авіаційні травми та удари тупими твердими предметами. Також судмедексперти під час розтину знаходять сліди катувань або насильницької смерті.

"Якщо слідчі ставлять питання щодо слідів катувань або насильницької смерті, тоді ми це досліджуємо. Всі ушкодження тканин описуються, фотографуються і піддаються певному аналізу, після чого робляться висновки. Якщо є чіткі ознаки катувань, звичайно, ми їх фіксуємо. Пізніше слідчий може подавати їх в суді як доказ воєнного злочину. Нам ще не траплялися тіла, де були явні ознаки катувань", — каже Ігор Іваськевич.

Експонати криміналістичної лабораторії Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи. Суспільне Івано-Франківськ

"Не кожен зможе працювати в таких умовах і за таку зарплату"

Зі слів керівника бюро, наразі в установі не вистачає фахівців: лікарів судово-медичних експертиз, молодшого та середнього медперсоналу. Тому залучають експертів з районних і міжрайонних відділень, щоб пришвидшити процес ідентифікації та проведення досліджень тіл й останків військовослужбовців.

"Немає підготовлених фахівців. Є специфіка роботи. Не кожен зможе в таких умовах працювати за таку зарплату. Оклад судово-медичного експерта-початківця — приблизно 15-16 тисяч гривень. До нього є додаткові надбавки: 25% за шкідливість, за клас судового експерта, категорію, вислугу років. Тому з фахівцями, як і у всій Україні, є проблеми", — каже Ігор Іваськевич.

Він додає: про роботу з репатрійованими тілами варто говорити публічно, щоб родичі, які шукають своїх рідних розуміли, що вони не залишилися сам на сам зі своїм горем.

"Сім'ї повинні розуміти, що фахівці приділяють максимум уваги для проведення швидкої ідентифікації їхніх близьких з подальшим похованням. Потрібно, щоб родичі відчули нарешті спокій і розуміли, що це — їхня рідна людина, яку вони довго шукали", — говорить Ігор Іваськевич.

"Давній Галич" - Новини Галича та Івано-Франківщіни