Фото: Прокуратура України Підпишіться на нас в Google додати зараз
Конфлікт між цивільними і представниками ТЦК та СП, що спалахнув у Сихівському районі Львова, не перший в історії великої війни. Загострену увагу саме цей інцидент привернув до себе через ще небачену масовість і демонстративну жорсткість дій щодо військовослужбовців.
Цікаво, що пошуками нападників зайнялись не лише правоохоронці. Ветеран Антон Петрівський зі Львова написав в ФБ, що двох чоловіків, «які так браво скакали по машинах ТЦК», вже знайшли і провели з ними виховну бесіду. Винуватці публічно вибачились. При цьому один із них виявився чинним військовим у відпустці, а другий пообіцяв піти служити в ЗСУ.
Обставини події ще продовжують з’ясовувати, однак вже очевидно, що розкол у суспільстві посилюється: одні вимагають суворих покарань за агресивні дії проти військкомів, посилення примусових методів мобілізації, інші – припинення порушення прав людини з боку органу військового управління. Що відбувається – в огляді Коротко про.
Чому це сталося
Згідно з повідомленням Львівського обласного ТЦК та СП, 8 липня близько 21:30 у Львові під час проведення заходів оповіщення на вулиці Червоної Калини для перевірки військово-облікових даних був зупинений громадянин, який виявився порушником військового обліку. Його доставили до терцентру і направили на проходження ВЛК. «Водночас на місці події залишилася інша група оповіщення, яку заблокувала група невідомих осіб. Ця група оточила службовий транспорт військовослужбовців, поводилась агресивно, суттєво пошкодила та, зрештою, перекинула службовий автомобіль», – йдеться в повідомленні.
Користувачі соцмереж та представники ЗМІ, які побували на місці події, додатково інформують, що у перекинутого “бусика” були проколоті шини, відірваний бампер, а щодо військових, які в ньому знаходилися, застосована сила – їх штовхали, шарпали, намагалися зірвати одяг.
У Львівській обласній військовій адміністрації, а потім і в Генштабі (https://t.me/GeneralStaffZSU/40939) повідомили, що призначена службова перевірка щодо правомірності дій військовослужбовців територіального центру комплектування та соціальної підтримки. І закликали правоохоронні органи забезпечити всебічне, об’єктивне та неупереджене розслідування цього випадку, а винних – притягнути до відповідальності.
Що загрожує нападникам на групи оповіщення
За даними поліції, на вулиці Червоної Калини скупчилось близько 200 чоловік. Але з відео, яке у великій кількості викладається в соцмережах, можна зробити висновок, що більшість з натовпу не чинили особисто якихось дій, а лише спостерігали і фіксували інцидент. Завдання поліції полягає в тому, щоб ідентифікувати осіб, які ламали авто та зачіпали працівників ТЦК.
Будь-які силові дії, вчинені однією людиною щодо іншої, мають бути покарані за статтями Кримінального кодексу України про хуліганство або нанесення тілесних ушкоджень. Окрім цього, окремі статті ККУ передбачають відповідальність за злочини проти військових:
ст. 350 – погроза або насильство щодо військовослужбовця (позбавленням волі на строк від 3 до 5 років), ст. 435-1 – образа честі і гідності, погроза військовому (обмеження або позбавлення волі на строк від 3 до 5 років), ст. 114-1 – перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань (позбавлення волі на строк від 5 до 8 років або від 8 до 12 років, якщо діяла група осіб), ст. 411 – умисне пошкодження майна (від штрафу у 17 000 гривень до обмеження чи позбавлення волі на 3 роки).
– Статей, які можна застосувати до подій, подібних до львівської, доволі багато, – зауважує військовий адвокат Роман Лихачов.
У соцмережах пишуть, що події в Сихові могли бути підігріті російською пропагандою, і якщо заколотників не знайдуть і не покарають, пошесть може поширитися на інші регіони.
Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що за фактом інциденту в Сихівському районі Львова відкрили два кримінальні провадження – за “перешкоджання законній діяльності Збройних Сил в особливий період” та “насильство проти працівника правоохоронного органу”. Останній епізод стосується поліції, у якої заколотники намагалися відібрати зброю.
Машина ТЦК, яку перекинула розлючена юрба. Фото: Прокуратура України
Як карають порушників з ТЦК
За підсумками службового розслідування, якщо в діях працівників ТЦК знайдуть якісь порушення, їм загрожує, швидше за все, дисциплінарна відповідальність – догана, сувора догана, пониження в посаді, переведення в бойову частину, якщо дозволить стан здоров’я.
Також для військкомів передбачена адміністративна відповідальність за дрібні корупційні порушення, незаконне затримання, застосування сили. Відомий випадок, коли представника ТЦК з Тернополя оштрафували і відправили на фронт за побиття та образи затриманого ним цивільного. Однак у відкритих джерелах таких історій небагато.
Влітку минулого року ДБР повідомило, що розслідує понад 550 кримінальних проваджень, які пов’язані з ТЦК, але левова частка з них стосувалася корупційних оборудок зі звільненням від мобілізації. Підозр та вироків щодо застосування сили до мобілізованих не було. 1 липня 2026 року український омбудсман Дмитро Лубінець повідомив, що кількість звернень щодо можливих порушень прав людини з боку ТЦК та СП за останні роки збільшилася більш ніж у 300 разів.
Загалом на співробників ТЦК поширюються дії таких статей ККУ:
ст. 426-1 – перевищення військовою службовою особою влади (обмеження або позбавлення волі на строк від 2 до 5 років чи до 10 років за тяжких наслідків), ст. 146 – незаконне позбавлення волі або викрадення людини (обмеження або позбавлення волі на строк до 3 років або до 10 років за тяжких наслідків). інші статті, що передбачають відповідальність за незаконне поводження з людиною.
Де межа між законною мобілізацією і порушеннями
Зараз вона дуже розмита. Класична мобілізація виглядає так: людині приносять додому повістку – в означений час вона йде в ТЦК – отримує направлення на ВЛК – повертається додому, збирає медичні документи – кілька днів проходить огляд у лікарів і здає аналізи – чекає на мобілізаційне розпорядження – отримує його і знову вирушає в ТЦК для відправки у навчальний центр.
Але виявилося, що під час війни, яка розтяглася на роки, розрахунок на сумлінність та почуття обов’язку військовозобов’язаних не працює. Тому в закон про мобілізацію внесли зміни, які деякі юристи називають неправомірними. Це, зокрема, видача повісток цілодобово та в усіх публічних місцях, відмітка про вручення повістки, коли адресат її не отримав, заочне накладання штрафів. Але і це не справило ефекту. Тому поза законом виникла процедура, названа в народі «бусифікацією» – коли від затримання військовозобов’язаного на вулиці до його відправки в навчальний центр може пройти лише кілька годин. Формально це забороняється і засуджується, по факту – стимулюється, бо дозволяє терцентрам хоч якось виконувати план призову, будучи захищеними від відповідальності. Незаконно мобілізований може захищати свої права тільки через суд, який частіше стає на бік державних інтересів або визнає порушення, але саму мобілізацію визначає як незворотну дію.
Причини, через які суттєва частина суспільства негативно ставить до військкомів, на жаль, відомі всім. Через це навіть військові почасти відмежовуються від носіїв форми із ТЦК.
– Ми не вважаємо їх нашими побратимами, – сказав сержант Сергій, який воює на Харківському напрямку.
Що кажуть можновладці
Одним із перших на інцидент у Сихові відреагував очільник Офісу президента Кирило Буданов: “Якщо ви сьогодні зриваєте одяг та бʼєте військовослужбовця своєї армії, подумайте, хто завтра буде захищати вас від ворожої армії, яка буде так само бити та зривати одяг, але вже з вас”, – написав він у Telegram.
Мер Львова Андрій Садовий по гарячих слідах події закликав «зберігати спокій, бути мудрими й не забувати, хто наш справжній ворог!», у більш пізньому пості конфлікт назвав «ще не діагнозом, але вже симптом».
Досить емоційний пост вийшов у військового омбудсмана Ольги Решетілової, яка поклала відповідальність на уряд, військово-політичне керівництво, місцеве самоврядування, які стільки років не можуть знайти баланс між потребами економіки і потребами війська. На думку правозахисниці, потрібен повний перегляд принципів бронювання, з якого має початися реформа мобілізації. Але для цього потрібна не лише політична воля, не лише команда потужних бюрократів, але й підтримка суспільства, а її немає. В цьому Решетілова звинуватила політиків і посадовців, які хайпують на темі мобілізації, і дорікнула медіа та блогерам за упередженість інформаційного простору в бік інтересів людей, які не у війську.
Як і можна було сподіватися, рішуче засудив напад на військових й уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець, розцінивши його як наслідок проблем, «про які я говорю вже тривалий час».
Дмитро Лубінець закликав Міноборони терміново створити робочу групу для комплексного перегляду та вдосконалення мобілізаційних процедур, прозорих, зрозумілих та справедливих правил, які будуть однаково захищати і державні інтереси, і права людини.
Відреагував також і президент Зеленський. У вечірньому зверненні він назвав неприпустимим напад на військовослужбовців ТЦК та СП і додав, що чекає результатів розслідування від Міністерства внутрішніх справ та Міноборони.
Тут варто згадати, що про реформу мобілізації говорять уже давно. Тільки ніхто не може скласти пазл, як її побудувати, коли, з одного боку, треба забезпечити права людини та букву закону, а з другого – виконати план мобілізації, бо у війську гострий і хронічний дефіцит людей.
