"Щоб не забули про нашого тата". У Франківську відбулася акція на підтримку полонених і зниклих безвісти воїнів

За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.

23 травня 2026 року в Івано-Франківську відбулася акція на підтримку полонених і зниклих безвісти військовослужбовців. Під час заходу на площі біля драмтеатру люди розгорнули три синьо-чорні прапори завдовжки 15, 19 та 20 метрів. На стягах — 950 світлин військовослужбовців, на повернення яких досі чекають їхні родини.

Про це повідомила кореспондентка Суспільного із місця події.

На площі перед драмтеатром зібралося кілька сотень людей. У руках майже кожного учасника акції — синьо-жовтий стяг, на якому світлина зниклого безвісти або полоненого військовослужбовця.

Юлія Гладиш прийшла на акцію із своєю донькою та подругою. Її чоловік долучився до війська у серпні 2025 року. Він служив у 100 окремій механізованій бригаді на Донеччині. Зник безвісти у жовтні 2025 року.

"Чоловік пройшов підготовку, відправили в Донецьку область. Через два тижні вивели на завдання, перший вихід — і зниклий безвісти. Нам його дуже не вистачає. Ми прийшли на акцію, щоб не забували про нашого тата, хочемо нагадати всім про наш біль. І ми чекаємо чоловіка вдома. Віримо, що він живий. І я хочу, щоб кожна родина в нашій державі дочекалася синів, братів, батьків", — говорить Юлія Гладиш.

Дружина зниклого безвісти військовослужбовця Юлія Гладиш з донькою . Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко

Анна розповідає, що її наречений Володимир Цівка служив у 150 окремій механізованій бригаді з кінця 2023 року. Воював зокрема у Донецькій області. Після бою біля міста Торецьк у Бахмутському районі зник безвісти.

"За неофіційними даними, він перебуває в полоні, тому ми тут, щоб боротися та вибороти його повернення, щоб він повернувся додому живим і здоровим. Я пишу листи кожного місяця і надсилаю через координаційний штаб. І один лист координаційний штаб не повернув. Я маю дуже сильно віру і надію, що Володя його отримав та прочитав", — каже Анна.

Анна на акції на підтримку полонених і зниклих безвісти воїнів. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко

Під час акції учасники розгорнули три стяги завдовжки 19, 20 та 15 метрів. Загалом на цих прапорах — 950 світлин полонених і зниклих безвісти військовослужбовців з Івано-Франківської області, розповіла Суспільному матір військовополоненого Леся Федорів. Вона ініціювала виготовлення цих прапорів.

"Бачите, у нас суспільство знає, що є безвісти зниклі. Ніхто не думає, що це значить для рідних. Вдень — на роботі, вночі — у телефоні, у сльозах, у молитвах, у проханнях про повернення рідних. Я подумала, що суспільство має не тільки чути і знати, що є безвісти зниклі, а й бачити хлопців, які воювали за Україну, яких ми шукаємо, чекаємо. Героїв треба знати в обличчя", — каже жінка.

Матір зниклого безвісти воїна Леся Федорів. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко

Ці прапори, пояснює Леся Федорів, розгортають під час акцій на підтримку полонених і зниклих безвісти воїнів не тільки у Франківську, але й в інших містах області.

"На одному з прапорів є порожнє місце. Бо коли я віддала на друк, зʼявилися ще фотокартки, щоб друкувати. І от я зробила прапор довшим; там будуть ще, на жаль, додруковуватися фотокартки. Скільки їх буде? Ну, хотілося б, щоб менше було", — говорить жінка.

Акція на підтримку полонених і зниклих безвісти воїнів, Івано-Франківськ, 23 травня 2026 року Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко

Син Лесі Федорів Ростислав воював з 2014 по 2017 рік. 24 лютого 2022 року долучився до лав 10 окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс".

"6 січня 2023 року зателефонували і сказали: "Ваш син не повернувся з позиції, вважається зниклим безвісти". 38 місяців я його чекаю. Рідна людина була і немає. Немає. Зникла. Розчинилася. Куди не звертаєшся — ніхто не знає нічого. Одна відповідь: "Чекайте". Скільки? Не знаємо", — говорить Леся Федорів.