Станіслав Борис заявляє, що неодноразово чув про випадки спрямування до бойової військової частини людей без навчання: “Буває, туди-сюди возять. Вже на місці керівник військової частини дивився на людей, питав про військовий досвід, здоров’я. Часто на місці говорили: “Дякую, забирайте назад”. І людей везли назад до комплексного центру, вони там знову жили, їх там тримали деякий час”. 29 Червня, 2022, 14:30 Україна Переглядів: 730 
Фото: LIGA.net
Поліція разом із військкомісаріатом Києва провели рейди по нічних закладах столиці та прозвітували, що чоловікам призовного віку вручено повістки
Повістки виписали 219 чоловікам, повідомили 27 червня правоохоронці. Також раніше були повідомлення про виписування повісток на пляжі в Одесі, пише liga.net. Чи означає повістка мобілізацію і за яких обставин можуть відправляти на передній край оборони людей без досвіду служби.
Мобілізувати можуть понад 90% чоловіків призовного віку
Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” виписаний так, що в Україні можна мобілізувати 90-95% чоловіків від 18 до 60 років, пояснює адвокат із Juscutum Станіслав Борис: “Якщо слідувати юридичним нормам, фактично всі мають встати і піти в армію” .
За його словами, з початку повномасштабного вторгнення РФ адвокатське об’єднання Juscutum отримало сотні звернень щодо вручення повісток людям різного віку без військового досвіду. Найбільший потік таких звернень був у березні/квітні.
Борис згадує, як у Закарпатській, Львівській та Тернопільській областях поширеною практикою було вручення повісток чоловікам, які реєструвалися як переселенці: “Подібні випадки були в кожній області”.
У травні звернень поменшало. Втім, починаючи із середини червня, ситуація знову загострилася.
Яка хвиля мобілізації в Україні
Де-юре, зазначає Станіслав Борис, законодавство передбачає чотири черги мобілізації. Перша – це резервісти, колишні військовослужбовці, ветерани АТО та ООС. А четверта – усі громадяни, які не мають обмежень за віком та станом здоров’я.
Але на практиці ці черги були умовні ще з початку повномасштабного вторгнення Росії, пояснює адвокат: “Спочатку найцікавішими для мобілізації були люди з бойовим досвідом. Втім, коли тривала, умовно, перша та друга хвиля, ми фіксували багато випадків мобілізації осіб, які мають підпадати під третю чи четверту”.
Тобто фактично ми не маємо “хвиль мобілізації”.
“Продовжується загальна мобілізація, під яку підпадають чоловіки віком від 18 до 60 років”, – каже начальниця пресслужби Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки капітан Марія Левко.
З 24 лютого у нас оголошено загальну мобілізацію – указом президента України, насамперед надавали перевагу оперативному резерву першої черги – це ті, хто брав безпосередню участь в АТО (ООС), у миротворчих місіях і мав досвід строкової служби.
Наразі будь-який чоловік віком від 18-60 років може бути мобілізований після того, як отримає повістку, відповідно має прибути до районного центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення облікових даних, додає Левко.
Жінки, каже вона, мобілізуються на добровільній основі за власним бажанням та мають право вибору.
Які повістки можуть вручати
“У нас загальна мобілізація, тому повістки для всіх однакові, – каже Марія Левко. – Перед врученням повістки звіряються облікові дані та направляються до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подальшого вивчення”.
Повістку має право вручати уповноважена особа, зокрема працівники військкомату, органів місцевого самоврядування, співробітники поліції, керівники підприємств.
Один із варіантів оповіщення, розповідає адвокат Станіслав Борис, коли військкомат спрямовує керівнику (кожне підприємство має вести облік військовозобов’язаних) вимогу сповістити цих осіб про необхідність прийти до військкомату.
Де можуть вручати повістку
Законом не визначено конкретних місць для видачі повісток, каже Левко. Адвокат Борис це підтверджує.
Тобто повістку можуть вручити як у квартирі, так і в ТРЦ, на вулиці, на пляжі, блокпосту, заправці, під час перетину областей – це не суперечить закону.
Мають встановити особу, кому саме вручають повістку. В умовах воєнного часу всі повинні мати при собі документи.
Що далі після вручення повістки
Повістка не означає мобілізацію. Насамперед виклик у військкомат потрібен для перевірки даних та визначення придатності до служби. На повістці має бути дата та час прибуття до територіального центру комплектування для проходження військово-лікарської комісії, уточнюють у Центрі протидії дезінформації при РНБО.
Отримуючи повістку, людина приходить до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де звіряються облікові дані, вивчається особиста справа; потім вирушає на ВЛК – для подальшого визначення стану здоров’я. Після всіх процедур людину скеровують на службу за спеціальністю, розповідає капітан Марія Левко.
Закон не визначає тривалості ВЛК. Це може тривати кілька днів чи тижнів, адже можуть знадобитися додаткові обстеження, якщо їх призначають лікарі, для визначення придатності до служби. Точно це не може зайняти 5-10 хв, каже Левко.
Водночас адвокат Станіслав Борис зазначає, що практика часто свідчить про інше. Багато клієнтів Juscutum розповідають, що на військово-лікарській комісії їх перевіряли 10-15 хв, на будь-які скарги на здоров’я не зважали та спрямовували до військових частин, додає адвокат.
Фактично після ВЛК можуть відправити додому “до особливого розпорядження”.
А можуть одразу за кілька годин спрямувати до навчального центру.
Ознакою посилення мобілізації, на думку юриста, можна буде вважати появу “мобілізаційних бригад”, які не просто вручатимуть повістки, а одразу везтимуть людей до військкомату. Такі випадки юристи фіксували і до 24 лютого: “Був хлопчина, у якого в метро попросили документи з “підемо з нами у військкомат”, хоча він був з іншого міста. Адвокати тоді сильно підняли бучу, але людина з військкомату не вийшла, а поїхала служити”. Такі випадки, каже юрист, вони інтерпретують як “незаконне затримання”.
За спостереженням юриста, хвиля посилення вже розпочалась. У Тернополі, наприклад, начальник Нацполіції нещодавно заявив на брифінгу, що найближчим часом у місті працюватимуть додаткові наряди правоохоронців, до них входитимуть представники військкоматів, і що це для уточнення даних та виявлення осіб, які не зареєструвалися після приїзду в область, а також тих, хто не перебуває на обліку у військкоматі.
“Як воно виглядатиме насправді – подивимося”, – додає юрист.
Чи можуть спрямувати на передній край оборони без навчання
Ні – переконує начальник пресслужби Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки капітан Марія Левко.
Відповідно до законодавства, особа, яка не проходила службу, спрямовується до навчального центру, де має пройти підготовку за відповідним військово-обліковим фахом. Це обов’язково. Без навчального центру мобілізований, який не має відповідного досвіду, не проходитиме службу у бригаді, розповідає Левко.
Підготовка відбувається в навчальному центрі перед відправленням до військової частини, каже вона, і її тривалість залежить від спеціальності та професійності людини.
“У нас не було випадків, коли людей після проходження всіх відповідних процедур, ВЛК і без необхідної професійної підготовки за спеціальністю одразу відправляли на першу лінію оборони, – наголошує Левко, – хіба що людина сама поїхала десь на схід і приєдналася до добровольчого батальйону”.
Заступниця міністра оборони Ганна Маляр раніше заявляла, що підготовка рядового та сержантського складу у навчальних центрах проводиться за скороченими термінами (без зниження якості навчання) та становить від 7 до 20 діб (залежно від складності спеціальності).
Станіслав Борис заявляє, що неодноразово чув про випадки спрямування до бойової військової частини людей без навчання: “Буває, туди-сюди возять. Вже на місці керівник військової частини дивився на людей, питав про військовий досвід, здоров’я. Часто на місці говорили: “Дякую, забирайте назад”. І людей везли назад до комплексного центру, вони там знову жили, їх там тримали деякий час”.
Відповідальність за відмову
Людина може відмовитися взяти повістку з певних причин. Відмова не є адміністративним порушенням. У такому разі уповноважені вручають повістку або складають акт, або роблять відмітку “особа відмовилася від отримання”, та йдуть до наступного.
Але коли людина у призначений час не з’явиться у військкомат – за цим може йти адміністративна відповідальність, штраф. Якщо ж людина після ВЛК не прийшла у військкомат із речами – це вже кримінальна відповідальність.
Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період осіб із числа резервістів карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років (ст. 336 Кримінального кодексу України). Оскаржити це можна лише у суді.
Людина в суді потім може сказати: “Я не отримував цієї повістки, нічого не знаю”. У цьому разі тягар доказів лягає на правоохоронців. Це їм необхідно довести, що людина була сповіщена і відмовилася. За досвідом скажу, заявити у суді: “Нічого не знаю, нічого не отримував” – не найкращий спосіб захисту”, – зазначає адвокат.
Адвокатське об’єднання Juscutum не фіксувало жодного випадку притягнення до адміністративної відповідальності за неявку за повісткою. Водночас є зареєстровані кримінальні провадження стосовно людей, які після ВЛК не з’явилися у військкомат, щонайменше, у Закарпатській та Тернопільській областях.
Хто не підлягає мобілізації
Відповідно до Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, мобілізувати не можуть:
– громадян, на утриманні яких перебувають троє та більше неповнолітніх;
– тих, хто самостійно виховує неповнолітню дитину;
– тих, хто виховує дитину з інвалідністю;
– тих, хто виховує дитину з тяжкими захворюваннями (список є у 23-й статті закону);
– тих, у кого на утриманні є повнолітня дитина з інвалідністю І чи ІІ групи;
– громадян, на утриманні яких перебувають неповнолітні діти-сироти;
– громадян, зайнятих постійним доглядом за недієздатними особами;
– народних депутатів;
– заброньованих державою за певними установами, підприємствами та організаціями (наприклад, об’єктами критичної інфраструктури).
Деталі щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, зокрема, для людей з інвалідністю тут.
Процедура “броні”, каже юрист, поки що важка і малодоступна. Наприклад, один із документів, який необхідно подати для бронювання, – мобілізаційне завдання, яке видає місцева влада або обласна військова адміністрація.
Ці мобілізаційні завдання, замовлення – окремі вимоги мобілізаційного плану. Їх у відкритому доступі немає. Це документ для внутрішнього використання, каже юрист.
“Якась компанія, наприклад, шиє взуття – вони повинні звернутися до ОВА і запитати, чи є необхідність у військовому взутті? Якщо їм відповідають – є, в такій військовій частині, тоді компанія звертається до військової частини для укладення контракту”, – пояснює він.
Певні професії навіть у цій компанії (комірник, менеджер, сторож, двірник, наприклад) не можуть бути включені до броні.
А якщо цеIT-фахівці? Ми надіслали запит до Мінцифри, чи є мобілізаційні завдання для айтівців? Нам відповіли – ні. Тобто чим можуть бути корисні айтівці незрозуміло? Як їх можна забронювати – неясно. Тим більше, багато айтівців як ФОП працюють. Тому, щоб здобути бронь, у більшості випадків кожен ФОП повинен звертатися окремо від себе”, – додає він.
Юрист зазначає, що є дефіцитні для ЗСУ військово-облікові спеціальності, які заборонені для бронювання військовозобов’язаних (наприклад, танкісти, розвідники). Уточнення Порядку бронювання військовозобов’язаних опубліковано на сайті Мінагрополітики.
