За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
7 листопада оголосили претендентів на здобуття національної премії України імені Тараса Шевченка у 2026 році. У перший тур пройшла вистава Франківського драмтеатру та шестеро представників Прикарпаття. Також на Шевченківську премію висунули співачку Тіну Кароль, яка виросла в Івано-Франківську.
Список поданих творів оприлюднили на сайті Шевченківського комітету.
Проза
Степан Процюк, "Пан. Роман про Євгена Чикаленка"
Степан Процюк — письменник родом зі Львівщини, живе і творить в Івано-Франківську. Почав писати поезію у ранніх 1990-х роках, був співзасновником і членом літературного гурту "Нова деґенерація". Наприкінці XX століття почав писати прозу та есеїстику. У 2002 році вийшов його перший роман "Інфекція", який також номінували на Шевченківську премію. Твори "Руки і сльози" та "Місяцю, місяцю" Процюка також висували на національну премію України імені Тараса Шевченка у 2024 році. Ці романи увійшли у короткий список номінантів.
Читайте інтерв'ю про війну, мову та культуру письменника для Суспільного: "У нас важкий шлях, але ми багато його пройшли"
Степан Процюк закінчив Івано-Франківський педінститут (нині — Карпатський національний університет імені Василя Стефаника). До 2020 року виклав у своїй alma mater. Також письменник є членом Українського ПЕН.
Письменник Степан Процюк. Facebook/Тарас Майстришин
Роман "Пан" Степана Процюка — це біографічна проза з елементами художньої реконструкції про діяча українського національного відродження Євгена Чикаленка, побудована на "Щоденниках" і "Спогадах" одного з ініціаторів Української Центральної ради. Твір видало видавництво "Дискурс" у 2024 році.
Роман “Пан” Степана Процюка про Євгена Чикаленка. Discursus
Книгу "Пан" Степана Процюка на Шевченківську премію-2026 висунула Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека імені Івана Франка.
Василь Нагірняк, "Орфей собору нації"
Василь Нагірняк — прозаїк, публіцист та журналіст родом із села Торговиця Коломийського району, живе у Верховині. Член Національної спілки письменників України, а також Заслужений журналіст України. Працював заступником редактора газети "Верховинські вісті", а також був головним редактором "Гомону Карпат". На цей час Нагірняк очолює відділ соціально-економічного розвитку, інвестицій, туризму, сільського господарства та міжнародної співпраці Верховинської селищної ради.
Письменник Василь Нагірняк. Facebook/Василь Нагірняк
У 2008 році Василь Нагірняк написав повість "Во славу Золотого Тризуба" про життя діяча ОУН Степана Бандери. У його доробку — повісті "Стихія води і грому", а також художньо-публіцистична книга "Орфей собору нації" про діяльність композитора Володимира Івасюка. Твір складається з 21 розділу.
Книга “Орфей собору нації” Василя Нагірняка. Шевченкіський комітет
Василя Нагорняка на Шевченківську премію-2026 висунуло Верховинське районне об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка.
Роман Киселюк, "Світ потребує радости. Гуцульські приповідки, прислів’я, коломийки"
Роман Киселюк народився у Делятині Надвірнянського району, закінчив історичний факультет Львівського університету імені Івана Франка. Працював екскурсоводом у Яремчі, займався краєзнавством. Автор збірок віршів, краєзнавчих нарисів та гуцульського фольклору "Камінь Довбуша", "Папороть Чугайстра", "Друге пришестя ріки", "Поцілунок скорпіона", "Постскриптум, любове". Роман Киселюк — голова Яремчанської міської організації "Просвіта" імені Тараса Шевченка, член товариства "Меморіал".
Письменник та краєзнавець Роман Киселюк. Національна спілка письменників України
"Світ потребує радости. Гуцульські приповідки, прислів'я, коломийки" — це збірник гуцульських приповідок, прислів'їв та коломийок про Гуцульщину, виданий у 2023 році в селі Брустури Косівського району.
Книга “Світ потребує радости. Гуцульські приповідки, прислів’я, коломийки” Романа Киселюка. Шевченкіський комітет
Романа Киселюка на Шевченківську премію-2026 висунуло товариство з обмеженою відповідальністю "Дискурсус".
Поезія
Зореслава Стасюк, "Я з тобою"
Зореслава Стасюк — акварелістка, поетка та майстриня-вишивальниця із села Старі Богородчани, живе в Івано-Франківську. Закінчила Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Авторка збірок "Зустріч у кав'ярні" та "Зимовий джаз". Малює натюрморти, займається художньою вишивкою. У 2024 році подавалася на Шевченківську премію-2025.
Вишивальниця і поетеса Зореслава Стасюк. Facebook/Зореслава Стасюк
У 2025 році Стасюк видала поетичну збірку "Я з тобою" у видавництві "Нова зоря". Це — віршований щоденник авторки, написаний під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Зореславу Стасюк на Шевченківську премію-2026 висунула бібліотека імені Михайла Яцківа Богородчанської селищної ради.
Василь Мойсишин, "Бо йде війна"
Василь Мойсишин — поет, науковець, професор кафедри фізико-математичних наук Івано-франківського національного технічного університету нафти і газу родом із Луганщини. Дитинство провів у Калуші, нині живе в Івано-Франківську. Мойсишин є керівником Івано-Франківського обласного осередку Наукового товариства імені Шевченка, а також лавреатом Державної премії України в галузі науки і техніки. Автор поетичних збірок "Тірас", "Бескид", "Коло" та "Матерія".
Поет, науковець, професор Василь Мойсишин. Wikipedia
Книга віршів "Бо йде війна" видали у "Лілеї НВ" у 2025 році. Збірку проілюстрував художник Олег Шупляк. Василь Мойсишин написав поезії до неї під час російсько-української війни.
Збірка Василя Мойсишина “Бо йде війна”. Шевченкіський комітет
Василя Мойсишина на Шевченківську премію-2026 висунув Івано-Франківський осередок Наукового товариства імені Шевченка.
Візуальні мистецтва
Нікіта Тітов, "Позивний Україна"
Нікіта Тітов — український художник, плакатист, ілюстратор. Народився в Йихві, що в Естонії. Тривалий час жив у Харкові, працював артдиректором рекламної агенції у Києві, а з березня 2022 року — мешкає в Івано-Франківську. Свій перший плакат Нікіта Тітов створив під час Революції гідності у 2013 році. Твори митця можна побачити у Facebook, на блакитно-жовтому паркані навпроти посольства РФ у Вашингтоні, а також у виставкових залах України та світу. Художник створює інсталяції, ілюстрації до книг та поштові марки (плакат "Передова", який у 2020 році став водночас маркою та монетою Нацбанку; марка "Все буде UA!" у 2024 році). Деякі плакати та картини Нікіти Тітова зберігаються у фондах музеїв, зокрема й у бібліотеці Конгресу США.
Читайте інтерв'ю художника для Суспільне Івано-Франківськ: "Триматися, щоб підтримувати". Нікіта Тітов про психіатричну інклюзію, військових й акцію біля посольства РФ у США
Художник Нікіта Тітов. Facebook/Ростислав Шпук
"Позивний Україна" — серія плакатів, яку Тітов почав створювати разом з Українським ветеранським фондом у 2022 році. Ідея проєкту — показати, що більшість українських оборонців не є професійними військовими. Проєкт представляли на різних станціях метро в Києві, на стінах посольства України в Японії, на понівеченому внаслідок обстрілу наметі "Все для Перемоги" в Харкові, у кількох містах Литви, Німеччини, на батьківщині автора — Естонії, у Канаді, у Сполучених Штатах Америки та на паркані навпроти російського посольства у Вашингтоні.
Серія плакатів Нікіти Тітова “Позивний Україна”. Нікіта Тітов
Нікіту Тітова на Шевченківську премію-2026 висунув Івано-Франківський краєзнавчий музей.
Театральне мистецтво
Вистава Франківського драмтеатру "Медея"
Цьогоріч на Шевченківську премію-2026 висунули режисерку родом із Краматорська Донецької області Оксану Дмітрієву з виставами "Вертеп", "Жираф Монс" Харківського державного академічного театру ляльок, а також "Буря" Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької та "Медея" Франківського драмтеатру.
Режисерка Оксана Дмітрієва. Надано Суспільне Культура
"Медея" — постановка Дмітрієвої за текстами Евріпіда та Гайнера Мюллера, прем'єра якої відбулася у березні 2025 року в Івано-Франківську. Виставу грають у Франківському драмтеатрі. У ролях — Надія Левченко, Андрій Мельник, Павло Кільницький, Іван Бліндар, Лілія Абрам'юк.
Вистава режисерки Оксани Дмітрієвої “Медея” у Франківському драмтеатрі. Facebook/Korol Khrystyna
Оксану Дмітрієву на Шевченківську премію-2026 висунув Харківський державний академічний театр ляльок імені Афанасьєва.
Творче кураторство культурно-мистецьких проєктів
Тіна Кароль, "Дім звукозапису"
Тіна Кароль (справжнє ім'я Тетяна Ліберман) — співачка, ведуча, композиторка, народна артистка України, учасниця "Євробачення" у 2006 році. Народилася в селищі Оротукан Магаданської області (нині — Росія), жила в Івано-Франківську. Закінчила ліцей № 22 та музичну школу № 1 імені Лисенка за класом фортепіано. Згодом переїхала до Києва, де у 2003 році почала музичну кар'єру.
Українська співачка Тіна Кароль. Facebook/Тіна Кароль
"Дім звукозапису" — культурний проєкт, що поєднує музику, журналістику та документалістику. Його випуски публікують в YouTube. Тіна Кароль розробляє концепцію проєкту, добирає репертуар, артистів і творчу команду, а також здійснює музичне продюсування та художнє оформлення. Зйомки відбуваються у Будинку звукозапису Українського радіо, в якому понад 50 років записували українські пісні.
Співачка ONUKA та Тіна Кароль під час зйомок проєкту “Дім звукозапису”. Дім звукозапису
Тіну Кароль на Шевченківську премію-2026 висунула Київська муніципальна академія музики імені Глієра.
