Через шість місяців вторгнення Росії інтерес до української мови все ще стрімко зростає. Говорити та вивчати це все – від демонстрації опору в Україні до способу прийому біженців за її межами.
Українська мова пережила століття репресій, включаючи пряму заборону з боку імперської Росії та політичне переслідування в СРСР. Зараз, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, міжнародний інтерес до вивчення мови зріс.
Минулого місяця виповнилося шість місяців з моменту вторгнення Росії в Україну, і жертви були значними. Точні цифри поки важко підтвердити, але вважають, що загибель цивільного населення обчислюється десятками тисяч, понад 13 мільйонів людей були переміщені, а близько 6,6 мільйонів біженців покинули країну. Зазначається, що загинули близько 9 тисяч українських військових і 25 тисяч російських.
Серед цих нищівних втрат зростаюча світова популярність української мови є тонкою срібною підкладкою.
Українці історично чекали важку боротьбу за виживання. Лінгвісти вважають, що її попередник, давньосхіднослов’янська, наприкінці 1300-х років розділилася на унікальні мови:
- українську,
- білоруську,
- російську.
Відтоді битви за територію часто збігалися з битвами за мовний контроль. Після того, як у вісімнадцятому столітті землі України були поглинені імперською Росією, царський уряд активно перешкоджав розвитку української як унікальної мови. Україну називали Малоросією, а її мову — малоросійською — тропи, які неодноразово повторює президент росії володимир путін у своїх сьогоднішніх промовах.
Українська мова після отримання незалежності України
Після відновлення Україною незалежності в 1991 році українська мова стала єдиною державною мовою країни. Тим не менш, перехід від російської мови відбувся не відразу.
Протягом останніх десятиліть уряди, що змінювали один одного, проводили різні політики, спрямовані на підвищення статусу української мови, включно з наданням їй статусу основної мови в системі освіти.
Інтерес до української мови, особливо серед молодшого покоління, різко зріс після протестів на Майдані 2013–14 років і Революції Гідності 2014 року, коли сотні тисяч протестувальників вийшли на Майдан у Києві, щоб протестувати проти проросійського президента Віктора Януковича, союзника путіна. Масові протести були викликані рішенням Януковича відмовитися від угоди про встановлення міцніших економічних зв’язків між Україною та Європейським Союзом (ЄС), натомість прагнучи тісніших зв’язків з Росією. У лютому 2014 року смертоносні сутички між протестувальниками та силовиками в Києві завершилися усуненням Януковича. На хвилі цього руху, який називають Революцією Гідності, росія анексувала Крим, міжнародно визнаний частиною України — і підтримала проросійських сепаратистів на Донбасі, регіоні східної України. Це стало поштовхом до триваючої війни, яка навіть до повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року забрала понад 14 000 життів.
В Україні також стрімко прискорився перехід від російської до української. Нині багато українців свідомо відмовляються від російської мови та віддають перевагу українській у повсякденному житті. У західному місті Львові українці-переселенці з переважно російськомовного Сходу масово записуються в українські класи та починають читати українські книжки, повідомляє сервіс https://uabook.com.ua.
Ця зміна також відбувається на міжнародному рівні, і дехто вважає, що вона давно назріла. У минулому багато авторів і дослідників, коментуючи Україну, нехтували вивченням української мови, натомість покладаючись виключно на російську мову для аналізу ЗМІ та спілкування з джерелами.
Мова давно стала особливою точкою війни між Росією та Україною. Кремль неодноразово виправдовував свою агресію, стверджуючи без доказів, що російськомовні українці зазнають переслідувань. Тим часом путін неодноразово підриває унікальну мову та культуру України. У результаті мова та ідентичність глибоко переплелися для багатьох українців, українська мова стала водночас зв’язком із домом, демонстрацією спротиву та утвердженням індивідуальності та стійкості. Для тих, хто навчається за кордоном, вивчення української може бути актом солідарності, шляхом до гуманітарної допомоги та кроком до деколонізації.
Зрештою, мова є культурною зброєю.
