За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
У невеличкому селі Різдвяни, що розташоване між Дністром і "Бурштинським морем" на Івано-Франківщині, тривають передсвяткові репетиції. У прохолодній кімнатці клубу місцеві колядники розспівують "Хай Ісус, мале дитя" й "Нічка та радісна зорями світила" під акордеон, повторюють віншування. Різдво в цьому селі, як кажуть його жителі, особливе свято, бо тоді з'їжджаються сім’ї, "усе оживає". А ще в цей день у села — іменини.
Попри те, що в Різдвянах залишилися приблизно 100 жителів і пустує майже третина хат, там щороку незмінно лунає коляда, місцеві доглядають за маленьким музеєм, з радістю діляться спогадами й легендами про село й вірять, що воно обов'язково відродиться.
Як у Різдвянах на Івано-Франківщині готуються до Різдва, читайте у матеріалі Суспільного.
Вказівник на в’їзді у село Різдвяни. Суспільне Івано-Франківськ
"Людей мало, але ми, ентузіасти, мусимо підтримувати село"
Безсніжні Різдвяни — сумні й сірі, й зі святкового там — хіба що назва. У селі — шість вулиць, церква, крамниця й клуб — культурне серце Різдвян. У ньому облаштовані світлиця, актовий зал і кімнатка з грубкою, в якій проходить репетиція.
"Тут, як і в кожному селі, щороку йде коляда від хати до хати. Колядують навіть у тих хатах, де нікого немає, аби вона лунала на кожному подвір'ї", — каже колядниця й завідувачка клубу Марія Костів.
Сільський клуб у Різдвянах. Суспільне Івано-Франківськ
За її словами, співочий колектив Різдвян складається зі семи-десяти людей, які виступають з акордеоном. У репертуарі — переважно давні класичні колядки. Марія Костів каже, що найцікавішою є "В глибокій долині зірка ся з'явила", бо її колядникам колись передала старенька бабуся-односелиця.
Завідувачка клубу Марія Костів. Суспільне Івано-Франківськ
"Ми щиро співаємо, щиро віншуємо, й через те люди нас гарно приймають. Село маленьке, людей мало, але ми, ентузіасти, мусимо підтримувати село і в церкві, й поза нею", — розповідає фронтмен колективу, 82-річний Нестор Русиняк.
У Різдвяни він приїхав будівничим Бурштинської ТЕС у 1963 році. Тоді, каже Нестор Русиняк, він закохався і в село, і в жінку, яка згодом стала його дружиною.
Житель села Різдвяне Нестор Русиняк. Суспільне Івано-Франківськ
"Відтоді я завжди приїжджав сюди на свято. Тут була музика гарна, троїсті музики грали, весело було, клуб забитий народом. Приходили й зі сусідніх сіл до нас. На всіх фестивалях, які проводилися в районі, ми завжди призові місця посідали", — пригадує чоловік.
Чому "Різдвяни"?
За легендою, яку кореспондентам Суспільного розповіла завідувачка клубу Марія Костів, 500 років тому на місці села розташовувалося поселення на обидвох берегах Дністра. У липні одного року сталася повінь, яка знесла половину поселення.
"Люди встигли відбудувати до Різдва хати й церкву. Тому назвали село Різдвянами", — говорить Марія Костів.
Сільський клуб. Суспільне Івано-Франківськ
Інша версія пояснює походження назви розташуванням села — ніби "роздвоєне" Дністром.
У кожному разі, Різдво Христове для Різдвян є святом особливим, іменним, говорить Марія Костів: "На Різдво всі сім’ї з’їжджаються додому, й село ніби відроджується, відживає. Це — така традиція маленького села".
Своїми думками про Різдво ділиться й Нестор Русиняк.
"Я тішуся, що це свято приходить, бо є можливість спілкуватися з людьми, побажати їм добра. Вони дуже дякують за те, що ми ходимо, колядуємо, хоч не є така велика компанія співаків, але співаємо. А як інакше може бути? Колядуємо, Бога прославляємо. Мене то окрилює", — ділиться Нестор Русиняк.
"А що то у вас там за хор такий у Різдвянах?"
У світлиці різдвянського клубу — старовинні вишиванки, строї, сільськогосподарське приладдя, яким користувалися століття тому. Є також оригінальна робота художника Юліана Крайківського, уродженця Різдвян. Зараз посеред світлиці стоїть імпровізований святковий стіл з пампухами, які в селі вважаються другою після куті головною стравою на Святвечір, і особливою різдвяною настоянкою на всіх ягодах, збираних за рік.
Співочий колектив Різдвян. Суспільне Івано-Франківськ
Різдвяна літургія правиться у церкві Вознесіння Христового.
"Колись тут я застав ще стару церкву. Правда, вона не працювала, бо за радянських часів усі церкви закривали. Я пам'ятаю, як її валили. А вже за України на її місці звели нову", — розповідає Нестор Русиняк.
Він на пару з дяком співає у церкві щонеділі.
"Співає священник і ми оба. Мікрофони є — ціле село слухає. Не раз священника питають: "А що то у вас там за хор такий у Різдвянах?" А він каже: "Прийдіть, подивіться. Співає купа народу — аж три чоловіки всього… " — сміється Нестор.
І додає: "Не раз каже отець: "Пане Несторе, як ви співаєте, мені самому хочеться краще правити". Говорить про нас: "То — наші соловейки".
Церква Вознесіння Христового. Суспільне Івано-Франківськ
"Найголовніше — щоб закінчилася війна, й люди сміливо виходили з колядою"
Щороку в Різдвянах — все менше й менше людей: роботи в селі немає, тому молодь обирає місто.
"Біда вся в тому, що такі умови зараз: ніхто не хоче горнутися до села. Але надія є завжди. Якщо вона пропадає, то вже кінчається життя. Може, дасть Бог, і буде краще після нас. Я тільки "за", щоб село жило. Тим більше така назва, біля Дністра, є куди вийти. А ще — поля, чорноземи", — говорить Нестор Русиняк.
Імпровізований святковий стіл з пампухами в світлиці клубу. Суспільне Івано-Франківськ
Чоловік додає: "Найголовніше — щоб закінчилася війна, й люди сміливо виходили з колядою, веселі, щоб була надія на те, що все буде добре і в нашому селі, і в нашій країні".
Віншування від жителя Різдвян Нестора Русиняка
Віншую, віншую, зичу і бажаю, по стародавньому нашому звичаю!
Віншую перше: довгий вік прожити
в щасті, в здоров’ї, в злагоді, в любові літа провадити!
Би ніколи не бідували: сир, сметану, м’ясо,
масло, яйця, рибу другим прикладали!
Друг друга любили, внуків колисали,
а на їх весіллі не спали, не сіли — тільки все танцювали!
Христос новонароджений місце вам зготує,
де сам в нім царствує — то вам зичу і бажаю!
А ще вам бажаю дожити до перемоги
й повного звільнення від москальської
брехливої підлої і злодійської орди,
нашого давнього і славного українсько-козацького краю!
Христос ся рождає!
